Справа № 2а- 13/07р. ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

14 лютого 2007 року

Красноперекопський   міськрайонний   суд   Автономної   Республіки

Крим у складі: головуючого судді    - Зінькова В.І.

При секретареві                              - Беляєвій Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноперекопську адмініст­ративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України про стягнення пенсії,

ВСТАНОВИВ:

19.10.06р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом на не­правомірні дії Управління Пенсійного Фонду України у Красно перекопському районі, АР Крим, вказавши, що вона є громадянкою Росії, де їй у 1991 році була призначена пенсія, яку вона отримувала до листопада 2005 року за місцем свого проживання.

В жовтні 2005 року позивачка переїхала на постійне місце проживання до України, і зразу же звернулася до Управління ПФУ в Красноперекопському районі про переведен­ня пенсії з Росії до України. Але їй спочатку було відмовлено, в зв'язку з відсутністю до­кументів на постійне проживання в Україні.

Після отримання у березні 2006 року посвідчення на право проживання в Україні, вона повторно звернулася до відповідача, і за її згодою був зроблений запит до Росії про витребування її пенсійної справи.

Після отримання пенсії, їй повідомили, що пенсія нарахована відповідно до зако­нодавства України, і вона може бути меншої ніж вона складала у Росії.

Позивачка вважає, що приймаючи до уваги, що вона просила тільки перевести пен­сію з Росії до України, а не перераховувати її до діючого законодавства України, то її пен­сія повинна складати пенсію, яку вона отримувала в Росії переведену по курсу на гривні.

Таким чином, різниця між отриманою пенсією і пенсією, яка повинна була склада­тися із розрахунку її пенсії у Росії за травень - липень 2006 року складає 1656 грн.

Крім того, позивачка вважає, що діями відповідачів порушенні її конституційні права, їй необхідно додатково приймати заходи для одержання своєї пенсії, в зв'язку з чим порушується її порядок життя. Таким чином вважає, що їй спричинено моральну шкоду, яку вона розцінює у розмірі 5000 грн.

Наполягає на стягненні недорахованої пенсії, і моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка і її представник ОСОБА_2. підтримали свої ви­моги і повністю на них наполягають.

Представник відповідача УПФ - Сачок О.В. в судовому засіданні з позовними ви­могами не погодилась, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 із Росії поступила пенсійна справа за віком на ОСОБА_1. Відповідно до ЗУ "Про загальнообов"язкое державне пенсіне страхування" їй була перерахована пенсія, яка склала сумму у розмірі 376, 12 грн.

Перерахунок пенсії відповідно до норм діючого законодавства проводився на під­ставі міждержавної угоди в галузі Пенсійного забезпечення, і не може посалится но норми і порядок нарахування пенсії які встанволенні в Російській Федерації.

Вважажють що пенсія ОСОБА_1 нарахована правильно, відповідно до норма діючого законодавства. В зв"язку з чим підстави її перерахування відсутні. Вважають, що дії відповідача є правомірними. Підстав для стягнення моральної шкоди відсутні.

Суд, вислушавши доводи сторін, дослідивши надані суду докази, матеріали пенсій­ної справи, вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Так, відповідно до наданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 пенсія по віку була призначена з ІНФОРМАЦІЯ_2 за законом СРСР «Про державні пенсії».

2

Пенсія призначена при загальному стажі роботи 37 років 07міс 14дн, стаж врахо­ваний по ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно заяви ОСОБА_1. від ІНФОРМАЦІЯ_4 про запит пенсійної справи з Кіров-ської області Російської Федерації, був зроблений запит пенсійної справи. При цьому, ОСОБА_1 надала «Тімчасове посвідчення на постійне проживання для іноземних гро­мадян» Серія НОМЕР_1, термін дії посвідчення - безстроково, також в посвідченні проставлений штамп про прописку (реєстрації мешкання) за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 поступила пенсійна справа по віку ОСОБА_1. в Управління Пе­нсійного фонду України в Красноперекопськом районі.

Згідно довідці - атестат пенсія ОСОБА_1. виплачена по ІНФОРМАЦІЯ_6. і випла­та пенсії припинена Управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації по Нововятському району м. Кірова у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання до України.

Згідно ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав -участників Співдружності Незалежних Держав у області пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. пенсійне забез­печення громадян держав-учасників справжньої Угоди здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 7 Угоди передбачено, що при переселенні в межах держав-учасників Угоди виплата пенсії по колишньому місцю проживання припиняється, якщо пенсія того ж вигляду передбачена законодавством держави по новому місцю проживання пенсіо­нера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави-учасника Угоди по новому місцю проживання.

З 01.01.2004р. набув чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Згідно пункту 4 ст.8 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) право на отримання пенсій і соціальних послуг з солідарної системи мають іноземці і особи без громадянства, що знаходяться в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг з системи загально­обов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умо­вах і в порядку, передбачених справжнім Законом, якщо інше не передбачене міжнарод­ними договорами, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України. Згідно частини 2 статті 5 Закону виключно справжнім Законом визначаються:

· види пенсійних виплат;

· умови придбання права і порядок визначення розмірів пенсійних виплат;

· пенсійний вік чоловіків і жінок, досягши якого особа має право на призначення пен­сії по віку;

· мінімальний розмір пенсії по віку;

· порядок здійснення пенсійних виплат по загальнообов'язковому державному пенсій­ному страхуванню.

На підставі чинного законодавства, з ІНФОРМАЦІЯ_7. ОСОБА_1 була перегля­нута (призначена) пенсія по віку по ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стра­хування» із застосуванням норм діючого Закону.

Пенсія призначена з середньомісячного заробітку за 60 місяців роботи з ІНФОРМАЦІЯ_8 ( згідно ст.40 Закону), розмір якого склав 376,12грн і при за­гальному стажі роботи 37 років 01міс 14дн. - р0змір пенсії з ІНФОРМАЦІЯ_9 склав - 355,71грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» затверджений прожитковий мінімум для непрацездатної категорії громадян, який з 01.01.06р. склав 350 грн., з 01.04.06р. - 359 грн., з 01.10.06р. складе - 366 грн.

Згідно вказаному Закону з 01.01.06р., з 01.04.2006р., з 01.10.2006р. був проведений перерахунок мінімальних розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір пенсії з 01.01.2006г склав 373,71 грн.

3

Розмір пенсії з 01.04.2006г склав 382,71 грн.

Розмір пенсії з 01.10.2006г склав 389,71 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджений прожи­тковий мінімум для непрацездатної категорії громадян, який з 01.01.07 склав 380 грн.

Розмір пенсії з 01.01.2007г склав 422,71 грн .

Таким чином, суд дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до виснов­ку, що дії Управління ПФУ в Красноперекопському районі АР Крим по нарахуванню пен­сії ОСОБА_1 є правомірними, і відповідають вимогам норм діючого законодавства і підстав для перерахвання пенсії відсутні.

Згідно до ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній особі неправо­мірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Приймаючи до уваги, що дії відповідача по нарахуванню пенсії позивачці визнано правомірними, суд вважажє, що підстав для стягнення моральної шкоди відсутні.

Керуючись ст. 158-160 КАС України, ст. 5, 27, 28, 43 ЗУ "Про загальнообов"язкое державне пенсійне страхування", ст. 1166, 167 ЦК України, ст. 7 Угоди держав СНД в об­ласті пенсійного забезпечення,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду у Красноперекопському районі, АР Крим - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в Апеляційний адмініст­ративний суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний термін з дня його оголошення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляційної ска­рги, або в порядку ч.5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.