КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2018 р. Справа№ 910/10083/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі у відповідності до протоколу судового засідання від 21.03.2018

розглянувши апеляційні скарги Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (апелянт-1) та Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (апелянт-2)

на рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2017

у справі № 910/10083/17 (суддя О.В. Мандриченко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" - організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс" (третя особа 1);

Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (третя особа-2);

про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав 96 000,00 грн.

за позовом третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору

American Society of Composers, Authors and Publishers (ASCAP) (третя особа-3); та Broadcast Music, Inc. (BMI) (третя особа-4); - організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна";

про стягнення 96 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/10083/17 у задоволенні позову Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" відмовлено повністю; у задоволенні позову American Society of Composers, Authors and Publishers (ASCAP) та Broadcast Music, Inc. (BMI) в особі Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження; розгляд справи проводити за участі представника ДО УААСП; скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/10083/17 повністю з прийняттям нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги третіх осіб з самостійними вимогами American Society of Composers, Authors and Publishers (ASCAP) та Broadcast Music, Inc. (BMI) на предмет спору; судові витрати покласти на відповідача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу та призначити слухання по справі; скасувати рішення першої інстанції повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, судові витрати покласти на Відповідачів.

В обґрунтування апеляційних скарг апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 апеляційні скарги Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" на рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/10083/17 прийнято до провадження та призначено їх розгляд на 21.02.2018.

14.02.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" надійшли: відзив на апеляційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та відзив на апеляційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", в яких останній вважає, що відсутні підстави для задоволення вищевказаних апеляційних скарг.

16.02.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта-2 надійшли: заява з процесуальних питань, в якій останній просить суд першої інстанції витребувати в ДО УААСП оригінал системи IPI; заява з процесуальних питань щодо підстав залишення без розгляду позовної заяви ДО УААСП; заява з процесуальних питань щодо забезпечення дотримання Конституції України при розгляді даної справи та здійснювати представництво в даній справі виключно адвокатами; заява з процесуальних питань щодо поданих ДО УААСП "доказів" на стадії апеляційного провадження; заява з процесуальних питань щодо виписок з систем IPI.

20.02.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта-2 надійшли: відзив на апеляційну скаргу ДО УААСП; заява з процесуальних питань (клопотання про поновлення строків щодо подання доповнень до апеляційної скарги).

21.02.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" надійшло клопотання про залучення до участі у справі представника від Відповідача Бруєнко Л.Ф. за чинною довіреністю № 20170721007 від 21.07.2017.

Колегія суддів, у судовому засіданні 21.02.2018 об'єднала апеляційні скарги Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" на рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/10083/17 в одне апеляційне провадження.

У судовому засіданні 21.02.2018 під час розгляду вказаного вище клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" від 21.02.2018 про залучення до участі у справі представника від Відповідача, судом взято до уваги заяву представника ПО ОКУАСП з процесуальних питань щодо забезпечення дотримання Конституції України при розгляді даної справи та здійснення представництва в даній справі виключно адвокатами від 16.02.2018, враховано, що ціна кожного з позовів (позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору) не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" задоволено та представника ТОВ "Брокард-Україна" допущено до участі у судовому засіданні.

Апелянт-2 у судовому засіданні 21.02.2018 заявив клопотання про витребування в ДО УААСП оригіналу системи IPI. Апелянт-2 підтримав заявлене клопотання, представники апелянта-1 заперечили, представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" підтримали частково вищевказане клопотання. На місці порадившись, у судовому засіданні 21.02.2018, колегія суддів відхилила клопотання апелянта-2 про витребування в ДО УААСП оригіналу системи IPI. Наявні в матеріалах справи виписки із системи IPI, як докази, не викликають у суду сумнівів. Натомість заявник в свою чергу не навів в клопотанні обґрунтованих доводів щодо неналежності чи недопустимості прийняття виписок із системи IPI, які містяться в матеріалах справи, в якості доказів у даній справі. Викладені у цьому клопотанні доводи є лише припущеннями заявника.

Також апелянт-2 підтримав у судовому засіданні заяву з процесуальних питань щодо підстав залишення без розгляду позовної заяви ДО УААСП, подану 16.02.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду. Представники апелянта-1 заперечили щодо вищевказаного клопотання, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" просила суд оголосити перерву, задля надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи. Апелянт-2 підтримав клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" про оголошення перерви.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 розгляд апеляційних скарг було відкладено на 21.03.2018.

21.03.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 21.03.2018 апелянт-2 підтримав заяву з процесуальних питань щодо підстав залишення без розгляду позовної заяви ДО УААСП. Представник апелянта-1 заперечив щодо вищевказаного клопотання, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" не заперечувала проти заяви апелянта-2 щодо залишення без розгляду позовної заяви ДО УААСП.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи та заяву з процесуальних питань щодо підстав залишення без розгляду позовної заяви ДО УААСП, дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню за необґрунтованістю, оскільки ст. 226 ГПК України не містить підстав залишення позову без розгляду, зазначених у вказаній заяві. В даному випадку ДО УААСП звернулась до суду з заявою з самостійними вимогами на предмет спору у даній справі.

Згідно з п. 9 ч.1 Перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Тому розгляд апеляційної скарги здійснюється за нормами ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, про що зазначено в ухвалах від 22.01.2018 у даній справі.

У судовому засіданні 21.03.2018 представники ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та ДО УААСП підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити. Представник відповідача заперечила проти апеляційних скарг позивача та третьої особи із самостійними вимогами, просила суд відмовити в задоволенні цих апеляційних скарг, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Представник третьої особи із самостійними вимогами заперечив проти апеляційної скарги ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та просив суд задовольнити апеляційну скаргу ДО УААСП. Представник ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" заперечив проти апеляційної скарги третьої особи із самостійними вимогами, просив суд відмовити в задоволенні цієї апеляційної скарги, та задовольнити апеляційну скаргу ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами".

Судова колегія відхилила клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" про відкладення розгляду справи, оскільки один з його представників був присутній у судовому засіданні 21.03.2018.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у поданій до господарського суду першої інстанції позовній заяві просив стягнути з відповідача 32 000, 00 грн. компенсації за незаконне використання твору "Let it snow! Let it snow! Let it snow!", 32 000, 00 грн. компенсації за незаконне використання твору "Depois do Natal", 32 000, 00 грн. компенсації за незаконне використання твору "Let it snow! Let it snow! Let it snow!", оскільки, як вважає позивач, відповідач використовував вказаний музичний твір серед сторонніх осіб без дозволу правовласника і без сплати відповідної винагороди, у приміщенні, доступ до якого і послуги у якому надаються відповідачем, чим порушив майнові права позивача, як суб'єкта авторського права.

Також, до господарського суду від American Society of Composers та Authors and Publishers (ASCAP) та Broadcast Music, Inc. (BMI) - організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" надійшла позовна заява про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав, в якій заявник просить прийняти позовну заяву третіх осіб з самостійними вимогами до розгляду у справі № 910/10083/17 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" 96 000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав за неправомірне використання творів "Let it snow! Let it snow! Let it snow!" та "Depois do Natal".

Судова колегія, дослідивши матеріали даної справи та заслухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами ч. 1 ст. 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (далі - постанова № 5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом „г" частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 12 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із ст.ст. 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (ПО "ОКУАСП") є організацією колективного управління відповідно до Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

24.01.2014 між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - видавник) укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01 Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, які належать або протягом дії цього договору будуть належати видавнику (ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна"), а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 9.1 Договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01 Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України та цього договору будь-які юридичні дії, направлені на забезпечення та захист майнових прав видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором в порядку, визначеному у цьому розділі.

Згідно з пунктом 9.2 Договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01 у випадку виявлення порушення прав, управління якими здійснює Організація, остання, з метою захисту прав видавника та реалізації здійснення своїх повноважень по управлінню цими правами, має право: пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації (підпункт 9.2.1); вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умови отримання попередньої згоди видавника (підпункт 9.2.2).

У відповідності до пунктів 9.4, 9.5 Договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01 дії, визначені в підпункті 9.2.1 пункту 9.2 цього договору, Організація має право здійснювати без узгодження з видавником. Дії, визначені у підпункті 9.2.2 пункту 9.2 цього договору, Організація здійснює за умови отримання попередньої письмової згоди Видавника.

Проте, обов'язкова згода видавника на здійснення Організацією відповідних дій, направлених на захист авторських прав видавника, не ґрунтується на нормах законодавства, що регулює питання, пов'язані із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 06.02.2018 у справі № 908/657/17.

Договір від 24.01.2014 № АВ-24012014/01 вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє безстроково (пункт 12.1 Договору).

Відповідно до змісту наданих представником організації копії декларацій музичних творів від 01.10.2016 № 114 та від 01.10.2016 № 144 до договору № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами 24.01.2014, видавник передав в управління організації, зокрема, управління майновими авторськими правами на твори "Let it snow! Let it snow! Let it snow!" (автори музики та тексту: Cahn Sammy, Styne Jule; виконавець - Lisa Ono) та "Depois Do Natal" (автор музики та тексту: Joao Donato; виконавець - Lisa Ono).

У свою чергу, 01.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл" (далі - ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - ліцензіат) укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-д.

Як вбачається з додатку №1 до ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014, ліцензіар передав ліцензіату право на використання творів, зокрема, "Let it snow! Let it snow! Let it snow!" (виконавець - Lisa Ono) та ""Depois Do Natal"" (виконавець - Lisa Ono).

Отже, на підставі Договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01 Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичні твори: "Let it snow! Let it snow! Let it snow!" (виконавець - Lisa Ono) та ""Depois Do Natal"" (виконавець - Lisa Ono).

Однією із підстав відмови у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав докази дотримання вимог Закону щодо авторського договору, тобто докази передачі майнових авторських прав на Музичні твори від автора до позивача. Однак з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що позивачем не подано доказів наявності у ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" документально підтвердженого майнового права на музичні твори, щодо захисту яких в його інтересах звернулась до суду ПО "ОКУАСП".

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав суб'єкта авторського права.

Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

Водночас суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо). Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Даної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 13.02.2018 у справі № 925/895/16, при дослідженні Договору про управління майновими авторськими правами від 24.01.2014 № АВ-24012014/01, укладеного між ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна".

Також у постанові Вищого господарського суду України від 17.01.2017 у справі № 916/1666/16 при досліджені Договору про управління майновими авторськими правами від 24.01.2014 № АВ-24012014/01, укладеного між ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" та договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-д, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппел" і ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" зазначено, що «суд першої інстанції, на відміну від апеляційного господарського суду, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених ним норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, беручи до уваги встановлену чинним законодавством України презумпцію правомірності правочину та відсутність законодавчих приписів щодо нікчемності Договорів № 3 і № 4, встановивши: належність виключних майнових авторських прав на спірні музичні твори позивачам; наявність у Організації права на звернення до господарського суду; використання відповідачем спірних музичних творів у власній господарській діяльності; відсутність у Товариства необхідного дозволу на використання (публічне виконання) спірних творів; використання Товариством згаданих творів без сплати авторської винагороди, а також врахувавши фактичні обставини порушення і виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позову».

В даному випадку при зверненні ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" з даним позовом до суду Організацією доведено обсяг її повноважень згідно з Договором про управління майновими авторськими правами від 24.01.2014 № АВ-24012014/01, укладеним між ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна". Повноваження ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" підтверджені договором від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-д, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппел" і ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна". Правомірність цих договорів презюмується відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України. В законодавстві відсутні приписи щодо нікчемності таких договорів. Ці договори також не визнавалися недійсними судом. Навпаки, ці договори неодноразово взяті судом до уваги як належні докази відповідного обсягу повноважень Організації щодо звернення до суду з відповідними позовами про захист прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна".

Як зазначає позивач, актами фіксації від 26.12.2016 № 30/12/16 та від 17.01.2017 № 11/01/17, складеними уповноваженими представниками організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом на відеокамеру було встановлено, що у приміщенні магазину "Брокард", розташованому за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, ТРЦ "Глобус", в якому здійснює господарську діяльністю Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна", зафіксовано факт публічного виконання, зокрема, творів "Let it snow! Let it snow! Let it snow!" (виконавець - Lisa Ono) та "Depois Do Natal" (виконавець - Lisa Ono).

На підтвердження факту використання відповідачем музичних творів "Let it snow! Let it snow! Let it snow!" та ""Depois Do Natal"" (виконавець - Lisa Ono) у приміщенні магазину "Брокард", розташованому за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, ТРЦ "Глобус", організацією надано відеозапис публічного виконання, акти фіксації № 30/12/16 від 26.12.2016 та № 11/01/17 від 17.01.2017, а також фіскальні чеки від 26.12.2016 та від 17.01.2017.

У процесі апеляційного провадження у даній справі судовою колегією здійснено дослідження наданих позивачем доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне виконання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що наданий відеозапис публічного виконання не містить інформації про те, що саме спірні музичні твори використовувались, та що вони використовувались саме відповідачем та саме у приміщенні, яке зазначено у акті фіксації від 12.10.2016, в якому здійснює господарську діяльність відповідач. Так, приміщення магазину відповідача має з'єднану з торговельним центром площу (не містить вхідних дверей, та відкритий вхід має загальну площу із відповідним торгівельним центром, що видно на відеозаписі, та на чому наполягає представник відповідача у суді апеляційної інстанціїї, що не спростовано іншими учасниками справи). Разом з тим, неможливо дійти однозначного висновку, що на відео зафіксовано звучання саме спірних музичних творів "Let it snow! Let it snow! Let it snow!" та ""Depois Do Natal"" у виконані Lisa Ono, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази їх ідентифікації відповідними спеціалістами чи у відповідний спосіб.

Щодо позову третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору American Society of Composers, Authors and Publishers (ASCAP) (третя особа 3); та Broadcast Music, Inc. (BMI) (третя особа 4) в особі організації, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", то судова колегія відзначає, що суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні їх вимог з підстав недоведеності порушення відповідачем прав цих третіх осіб.

Висновки суду першої інстанції стосовно того, що ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" не видавалось свідоцтво про облік організації колективного управління в Державному департаменті інтелектуальної власності та вона не має повноважень, передбачених п. "г" ч. 1 ст. 49 Закону "Про авторські та суміжні права" від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - Організація-2) є організацією колективного управління, яка діє на підставі статуту, затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 13.07.2017 № 1016, свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 22.08.2003 № 3/2003 та відповідно до положень статей 47-49 Закону.

Організацією-2 і Broadcast Music, Inc. (BMI) (далі - Компанією-1) укладено договір про взаємне представництво інтересів від 31.12.2004, за умовами якого Компанія-1 передає Організації-2 виключне право на території України видавати дозволи на будь-яке виконання - публічне виконання, публічне сповіщення (в тому числі ретрансляція) та публічний показ творів - музичні композиції з текстом або без тексту (в тому числі рингтони), але сюди не включаються драматичні права, право на виконання музично-драматичних творів, право представляти індивідуальні твори в драматичних постановках або право використовувати музику, на яку є дозвіл відповідно до даного договору в будь-якому іншому контексті, що може являти собою використання "великих прав" за даним договором. Відповідно до пункту 10 статті ІІІ цього договору (в редакції додаткової угоди до нього від 11.03.2013) Організація-2 з метою ідентифікації музичних творів з репертуару іншої сторони даного договору може використовувати інформацію з CIS-Net [мережа баз даних (також званих вузлами)], побудованих на основі Стандартів CIS, а також із WID (база даних інформації про музичні твори) та [база даних, що містить інформацію про зацікавлених осіб, їх імена (включаючи сценічні), їх права].

01.01.2006 Організацією-2 і American Society of Composers, Authors and Publishers (ASCAP) (далі - Компанією-2) укладено договір (далі - Договір від 01.01.2006), яким передбачено, що:

- Компанія-2 надає, а Організація-2 набуває невиключне право ліцензувати в Україні недраматичне публічне виконання музичних творів, права на виконання яких тепер або протягом терміну дії договору належать або контролюються Компанією-2 в тій мірі, в якій право публічного виконання таких музичних творів належить, може належати або може бути передане Компанії-2 протягом дії даного договору її членами згідно зі статтями та правилами ASCAP; такі твори надалі будуть називатися "Репертуар ASCAP". Виключенням з наданого права є публічні виконання таких творів або права яких на даний момент ліцензовані на вказаній території третіми сторонами згідно з діючими договорами, список яких додається до даного договору, - список "А", або які можуть бути ліцензовані в майбутньому на обумовленій території будь-якими третіми особами. У випадку якщо таке ліцензування буде мати місце у майбутньому, Компанія-2 повинна миттєво повідомити про це Організацію-2 у письмовій формі;

- термін "публічне виконання" згідно з даним договором означає: будь-яке вокальне, інструментальне та/або музичне представлення або інше виконання твору з репертуару ASCAP, твори почуті або отримані іншим чином представниками публіки у будь-якій манері або будь-яким методом, включаючи живе виконання, інструментальне виконання, вокальне виконання або інструментальне та вокальне виконання разом, засобами механічного відтворення, такими як: аналоговий, цифровий або фонографічний запис, компакт-диск, касета, провід (дріт) або будь-якими іншими засобами, як вже відомими, так і такими, що будуть винайдені у майбутньому; розповсюдження або трансляція по радіо або по телебаченню, кабелю, шляхом кабельного телесповіщення/ретрансляції мікрохвиль, супутникового зв'язку, телефону, дроту та/або бездротового сповіщення, або будь-яким іншим шляхом, представлення та виконання музичних творів засобами для відтворення записаних звуків у синхронізації або у синхронізованому відношенні з кінокартиною або будь-яким іншим аудіовізуальним засобом/твором (пункт 2);

- протягом терміну дії даної угоди на відповідній території Компанія-2 згідно з даним договором безповоротно доручає, уповноважує та передає Організації-2 у право (на користь того, хто передає, або на користь того, хто отримує, або на користь власника авторського права/прав будь-якого музичного твору у відповідності з положеннями даного договору) починати та вести судові справи для стягнення та покриття збитків за порушення авторського права/прав, наданих тому, хто отримує право згідно з даним договором, та звільняти від відповідальності, йти на компроміс або передавати на розгляд арбітражу, виконувати будь-які інші дії таким же чином та у тій же самій мірі, як можуть або могли б здійснити ті, хто передає, та/або власника авторського права ASCAP, згідно з даним договором утворює, встановлює та призначає Організацію-2 своїм представником на території безповоротно протягом дії даного договору від імені того, хто отримує право, або на користь власника авторського права або авторських прав будь-якого музичного твору для здійснення всіх дій, порушення судових справ та виконання, визнання та надання всіх засобів та документів, які можуть бути необхідні, придатні або доречні, та відшкодовувати збитки згідно з авторським правом на даний музичний твір або іншим чином, за порушення прав у даних творах, наданих згідно з даним договором, та звільняти від відповідальності, йти на компроміс або звертатися до арбітражу з будь-якими судовими справами чи діями, або здійснювати будь-які інші вирішення спорів стосовно вищевказаного (пункт 13);

- даний договір вступає в дію з 01.01.2006 та діє до 31.12.2006 і після цього буде автоматично пролонгуватися з року в рік, якщо його дію не буде припинено у встановленому цим договором порядку (пункт 19).

Організація-2 є постійним і повноважним членом міжнародної неурядової організації Міжнародна конфедерація авторських та композиторських товариств (CISAC).

З виписок з цієї системи вбачається, що в управлінні іноземних організацій колективного управління - Компанії-2 і Компанії-1 - знаходяться, зокрема, авторські майнові права на твори: "Let it snow! Let it snow! Let it snow!" (виконавець - Lisa Ono) та "Depois Do Natal" (виконавець - Lisa Ono) відповідно.

Згідно з договорамии про взаємне представництво інтересів, укладених між зазначеними іноземними організаціями колективного управління та Організацією-2, на території України авторськими майновими правами щодо вказаних Творів управляє Організація-2.

Таким чином, Організація-2 здійснює колективне управління виключними майновими авторськими правами Компанії-1 і Компанії-2 на твори.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Даної позиції дотримувався Вищий господарський суд України в постанові від 12.09.2017 у справі № 910/13006/15, при дослідженні саме зазначених вище договорів.

З огляду на вищевикладене, ПО "ОКУАСП" та ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав", як особи на яких процесуальним законом покладено обов'язок доведення своїх вимог належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення), та ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), довели обсяг своїх повноважень щодо спірних творів, але не подали належних та допустимих доказів відповідного порушення майнового права позивача та третьої особи із самостійними вимогами відповідно та вчинення такого порушення саме відповідачем, що в сукупності свідчить про те, що Організацією та ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" не подано, а судом першої інстанції в процесі розгляду позовів та судом апеляційної інстанції в процесі розгляду апеляційних скарг не встановлено наявність належних доказів вчинення саме відповідачем відповідного правопорушення, передбаченого п. а ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", що виключає підстави для застосування судом до відповідача відповідальності за таке правопорушення, а тому згідно з п. г ч. 2 ст. 52 наведеного Закону відсутні підстави для стягнення з відповідача компенсації в заявленому позивачем та ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" розмірі.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи, викладені апелянтами в апеляційних скаргах, щодо доведеності неправомірного використання саме спірних музичних творів та саме відповідачем відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі судом.

Хоча судом першої інстанції невірно встановлено відсутність належних доказів на підтвердження обсягу повноважень ПО "ОКУАСП" та ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав", у тому числі на звернення з вказаними позовами, проте це не призвело до прийняття неправильного судового рішення у даній справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та для скасування рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2017 у справі № 910/10083/17.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2017 у справі № 910/10083/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/10083/17направити до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний: 23.03.2018.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко