ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року

Київ

справа №654/2930/16-а

адміністративне провадження №К/9901/24539/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2016 року (головуючий суддя - Сіянко В.М.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді - Бітов А.І., Милосердний М.М.)

у справі за позовом ОСОБА_3

до Управління патрульної поліції у м.Херсоні Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції у м.Херсоні Кірсанова Андрія Геннадійовича,

про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. 16 вересня 2016 року ОСОБА_3 (далі - скаржник) звернувся до Голопристанського районного суду Херсонської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м.Херсоні Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач1), інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції у м.Херсоні Кірсанова Андрія Геннадійовича (далі - відповідач 2), в якому просив:

1.1. скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) від 11 вересня 2016 року, винесену інспектором 1-ї роти Управління патрульної поліції м.Херсона про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.;

1.2. провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу правопорушення.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 2 передчасно зроблено висновок щодо вини скаржника в дорожній обстановці; порушення Правил дорожнього руху в діях ОСОБА_3 відсутнє. Відтак, притягнення останнього до адміністративної відповідальності є протизаконною мірою з боку відповідача 2, позаяк в в діях скаржника відсутній склад адміністративного правопорушення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

3. Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у м.Херсоні Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції у м.Херсоні Кірсанова Андрія Геннадійовича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволено частково.

3.1. Постанову серії ПС3 №035000 від 11 вересня 2016 року інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Херсоні Кірсанова А.Г. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу - скасовано, звільнено ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП та обмежено усним зауваженням. В решті позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях скаржника вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП, але враховуючи відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення, матеріальне становище винної особи, а також малозначність адміністративного правопорушення, суд прийшов до висновку про звільнення порушника від адміністративної відповідальності і обмежився усним зауваженням.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції задоволено частково.

5.1. Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2016 року скасовано.

5.2. Прийнято по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Кірсанова Андрія Геннадійовича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовлено у повному обсязі.

6. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху через вчинення їх переважно з використанням джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу , не можуть бути визнані малозначними. Таким чином судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що судом першої інстанції, при розгляді справи, неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а відтак - наявні підстави для його скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

7. 09 лютого 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_3.

8. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та направити справу на новий розгляд до Голопристанського районного суду Херсонської області в іншому складі суду.

9. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_3 вказує на те, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення; відповідачем 2 не дотримані вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП при складанні оскаржуваної постанови; не взято до уваги, що постанова серії ПСЗ № 035000 про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена неправомочною особою , оскільки відповідно до п. 2,3 ч.2 ст. 222 КУпАП такі справи повинен розглядати начальник або заступник начальника відділення окремого підрозділу ДАІ, а щодо порушення ст. 126 КУпАП - працівник ДАІ, який має спеціальне звання. На підтвердження своїх доводів скаржник зазначив, що страховий поліс пред`явлено ним відповідачу 2 перед початком складання постанови, проте останній, зловживаючи своїм службовим становищем не прийняв до уваги даний факт.

10. 20 квітня 2017 року відповідачем 1 надіслано заперечення на дану касаційну скаргу, в якому зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а касаційна скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою та безпідставною. На підтвердження викладеного, відповідач 1 покликався на те, що скаржник не заперечував рух по лівій смузі при вільній правій смузі руху, а відтак - не спростував порушення п. 2.1. «ґ» Правил дорожнього руху. ОСОБА_3 не надано відповідачу 2 полісу (сертифікату) обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з тих підстав, що строк його попереднього полісу закінчився, тим самим підтвердивши його відсутність у скаржника. Відповідачем 1 вказано, що під час винесення постанови, скаржнику роз`яснювалися його права, передбачені КУпАП, а сама постанова складена з дотриманням чинного законодавства, уповноваженою на те особою. Відповідач 1 просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

12. 15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.

13. На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, касаційну скаргу ОСОБА_3 разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, касаційне провадження № К/9901/24539/18 (адміністративна справа № 654/2930/16-а) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Данилевич Н.А., суддів - Бевзенка В.М., Шарапи В.М.

15. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

16. 11 вересня 2016 року о 10 годині 50 хвилин на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Fiat Fiorino, д.н.з АТ9315 ВМ, рухався по крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч в той час коли права смуга була не зайнята, та не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

17. За фактом порушення Правил дорожнього руху 11 вересня 2016 року інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Херсоні Кірсановим Андрієм Геннадійовичем, винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ПС3 №035000 за ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП та застосовано до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ.

18. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. п. 2.1. «ґ» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила №1306): водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

20. абз. 1 п. 1.5. Правил №1306: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

21. п. 2.4. «а» Правил № 1306: на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

22. п. 1.9. Правил №1306: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

23. абз.2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон №3353-XII): <…> водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів <…>.

24. ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП): керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

25. ч. 2 ст. 122 КУпАП: порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

26. п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VII (далі - Закон № 580-VII): поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

27. ч. 1 ст. 222 КУпАП: <…> органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122, ст. 126 КУпАП <…>.

28. ч. 2 ст. 222 КУпАП: від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

29. ст. 22 КУпАП: при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

30. ст. 33 КУпАП: при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

31. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

34. Аналіз вищенаведених норм п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VII, ч. 1 ст. 222 КУпАП, ч. 2 ст. 222 КУпАП дає підстави вважати, що постанова у справі про адміністративне правопорушення ПС3 №035000 за ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП складена уповноваженою на те особою - інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Херсоні Кірсановим Андрієм Геннадійовичем, який виконував службові обов`язки, надані йому законом, в межах своїх повноважень.

35. Суд вказує на те, що скаржником не заперечувався факт руху по крайній лівій смузі, при керуванні власним автомобілем. Тим самим, не спростовано факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

36. Щодо відсутності у скаржника полісу (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Суд зауважує, що даний факт порушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП спростовано доказами, поданими відповідачем, що вірно зазначено у постанові суду апеляційної інстанції.

37. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те що, обставини, на які посилався суд першої інстанції як на підставу звільнення скаржника від адміністративної відповідальності, а саме відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення та матеріальне становище винної особи, є обставинами, які можуть пом'якшувати стягнення, а не визнавати саме правопорушення малозначним.

38. Тому, Суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції, правомірно спростовані судом апеляційної інстанції, щодо можливості визнання адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП малозначним діянням.

39. Таким чином, враховуючи наявність складу адміністративного правопорушення, вчиненого скаржником і підтвердженого судом апеляційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

40. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

41. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_3 безпідставними та правомірно спростованими судом апеляційної інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

43. Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що вимоги щодо скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки зазначене судове рішення вже скасоване постановою суду апеляційної інстанції.

44. Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1.ст.349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

45. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

46. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року залишити без змін.

47. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа