Рівненський міський суд Рівненської області
м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362)26-59-17
___________________________________________________________________________________
Справа № 2А-3557/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді -МузичукН.Ю.
при секретарі - Радюк Ю.Ю.
за участю позивача - ОСОБА_1»язого В.О.
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у відкритому судовому засіданні справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1»язого ОСОБА_3 до ВДАІ міста Рівне УМВС України в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
13 Серпня 2010 року позивач звернувся в Рівненський міський суд з позовом до ВДАІ міста Рівне УМВС України в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВК № 150564 від 08.08. 2010 року, як незаконної за відсутністю складу правопорушення в його діях.
Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем не надано.
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі в судовому засіданні, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовних вимог, вважає їх безпідставними, а оскаржену постанову законною. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Постановою серії ВК № 150564 від 08.08. 2010 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності позивача ОСОБА_1»язого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 300 грн.
Згідно вищевказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії ВК № 134643 від 08 серпня 2010 року, ОСОБА_1»язий ОСОБА_3, в цей день о 13.05 год на 85 км. по вул..Соборній в м. Рівне, керуючи автомобілем «ВАЗ 21104» д.н.з. ВК 8555АВ, перевищив встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год, рухався зі швидкістю 90 км/год при обмеженні швидкості 60 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КпАП України.
З наданих позивачем пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1»язий ОСОБА_3 не визнав правопорушення в його діях, вказуючи що з протоколом не згідний, правил дорожнього руху не порушував. В позовній заяві вказує на відсутність складу правопорушення в його діях у вигляді перевищення швидкості на 20 км/год, ненадання сертифікаційних документів на технічний засіб на його вимогу, а покази технічного засобу не відповідають дійсним показникам швидкості руху керованого ним автомобіля, що можуть підтвердити свідки. В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_4 підтвердила, що на час зупинки позивача інспектором для складення протоколу 08,08.2010 року орієнтована швидкість руху його автомобіля, де вона була пасажиром, становила 60 км/год.
Відповідно до положень ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Достовірних належних доказів складу правопорушення в діях позивача відповідачем не надано в судовому засіданні.
Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність. Доказів правопорушення в діях порушника, які б спростували доводи порушника, протоколом про адміністративне правопорушення не наведено, транспортного засобу, якому ніби, в порушення вимог п. 16.11 ПДР, не надав дорогу позивач протоколом не зафіксовано, відсутні письмові докази, докази відео чи фото фіксування технічними засобами. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи в вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення. Достовірних належних доказів на підтвердження складу правопорушення в діях позивача відповідачем не надано в судовому засіданні.
Наявний в протоколі про адміністративне правопорушення запис про технічний прилад «Беркут» №0510054 при його запереченні позивачем у відсутність наданих відповідачем доказів про дійсне фіксування правопорушення приладом без функції фото-, кінозйомки, відеозапису з метою ідентифікації автомобіля порушника не може бути прийнятим до уваги, як належний допустимий доказ в справі.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішені справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів. які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 247, 251,258, 280 КпАП України, керуючись ст. ст. 17-19, 70, 71, 122, 143, 159-163,167,171-2,185,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1»язого ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову інспектора РР ДПС ВДАІ міста Рівне УМВС України в Рівненській області ОСОБА_5 серії ВК № 150564 від 08.08. 2010 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч 1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1»язого ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. скасувати.
Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після
закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної
скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у
відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. .
Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук