справа № 2-а-33143/08
категорія 66
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капустинського М.М.,
при секретарі - Шевчук Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави в особі Головного державного санітарного лікаря м. Житомира
до ОСОБА_1 про заборону влаштування стоянки вантажного автотранспорту,-
встановив :
В грудні місяці 2008 року прокурор звернувся до суду з вказаним позовом і зазначає, що постановою головного лікаря м. Житомира від 18.11.2008 року було заборонено ОСОБА_1 влаштування стоянки вантажного автотранспорту на власній земельній ділянці за адресою пров. 3 Шевченківський, 8 в м. Житомирі. Однак, відповідач продовжує організовувати стоянки вантажного автотранспорту з наявними порушеннями санітарного законодавства. На думку прокурора, не виконання зазначеної постанови суперечить державній політиці у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, чим порушуються інтереси держави.
В суді, прокурором та Головним державним санітарним лікарем м. Житомира позовні вимоги підтримано.
Суд вислухавши доводи прокурора та Головного державного санітарного лікаря, дослідивши матеріали справи вважає, що справа підлягає закриттю з наступних підстав:
Міською СЄС винесено припис ОСОБА_1, щодо припинення влаштування ним стоянки вантажного автотранспорту на власній земельній ділянці у зв"язку з виникненням незадовільних умов проживання для сусіда ОСОБА_2.
18.11.2008 року постановою Головного державного санітарного лікаря М.Житомира на ОСОБА_1 за невиконання припису та подальшого допущення порушення санітарних норм застосовано адмііністративно-запобіжний захід у вигляді заборогни влаштування стоянки вантажного автотранспорту на власній земельній ділянці за адресою пров.3-Шевченківський,8.
На думку прокурора, невиконання постанови про заборону влаштування зазначеної автостоянки суперечить державній політиці у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, чим порушуються інтереси держави.
Відповідно до ст. 41, 42 Закону України "Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення", головним державним санітарним лікарям районів та їх заступникам надаються повноваження: винесення рішень про відповідність вимогам санітарних норм об’єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію; застосовування передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства. Головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства: обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об’єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм. На вимогу посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби виконання заходів для припинення порушень санітарного законодавства у необхідних випадках здійснюється із залученням працівників органів внутрішніх справ.
Крім того, розділом 6 вказаного Закону, передбачена відповідальність працівників підприємств, установ, організацій за порушення санітарного законодавства, а саме: дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова та кримінальна.
Таким чином, законодавець наділив всіми необхідними правами впливу та реагування щодо дотримання суб"єктами господарювання санітарно-епідеміологічного законодавства, а тому суд приймаючи будь-яке рішення з зазначеного питання, буде підміняти державний орган СЕС.
До того ж, відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійcнює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на викладене, суд вважає, що зазначена позовна заява не містить ознак публічно-правового спору, і її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, так як головний державний санітарний лікар наділений всіма необхідними заходами впливу для забезпечення наданих йому повноважень та припинення порушень санітарно-епідеміологічного законодавства, в тому числі, в разі необхідності, з залученням працівників органів внутрішніх справ, притягувати винних осіб до дисциплінарної, адміністративної відповідальності та звертатись у відповідні органи для порушення кримінальних справ.
Керуючись Законом України "Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення", ст.ст. 3, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив :
В задоволенні позову відмовити.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.М. Капустинський