Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 29, 49101, (0562) 33-50-26

справа № 2-1233/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2010 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді – Казака С.Ю.

при секретарі – Бабка Г.Г.

за участю позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – П’ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа – П’ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 30.06.2006 року померла його мати ОСОБА_3 Ще при житті вона продала належну їй частку квартири АДРЕСА_1. Тому ніякої спадщини, крім речей домашнього вжитку не було і він з відповідачкою – сестрою ОСОБА_1, з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались. В 2008 році серед речей матері, а саме в одній із книг її бібліотеки, він знайшов ощадні книжки Центрального відділення ощадбанку №6719 на ім’я матері, на яких знаходились вклади до 1992 року. Про них йому не було відомо раніше. Спадкоємцями по закону є він та відповідачка - його сестра ОСОБА_1 Він звернувся до нотаріальної контри з метою отримати свідоцтво про право власності на спадщину – грошові кошти. Однак, в видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено в зв’язку з пропуском передбаченого ст.1270 ЦК України строку. Вважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки не знав про наявність вкладів і вважав, що ніякої спадщини не було. Крім того, він ще при житті матері і по теперішній час дуже хворіє, перебуває на диспансерному обліку у терапевта, систематично проходе курси амбулаторного та санаторного лікування в зв’язку з пухлиною та виразкою шлунку. Тобто його стан здоров’я також є поважною причиною, що перешкоджала йому вчасно прийняти спадщину. В зв’язку з цим, просив визнати йому додатковий строк два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої 30.06.2006 року.

В судовому засіданні позивач в повному обсязі підтримав позовну заяву та, посилаючись на ті ж підстави, просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась. В наданій заяві просила розглянути справу у її відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є рідним сином ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла 10 червня 2006 року (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно.

Згідно ст.1261 ЦК України – у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Тобто в судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідачка є спадкоємцями першої черги на право спадкування за законом.

Як зазначив позивач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері він та відповідачка не звертались, оскільки ще при житті вона продала належну їй частку квартири АДРЕСА_1. Тому вважали, що ніякої спадщини, крім речей домашнього вжитку не було. В 2008 році серед речей матері, а саме в одній із книг її бібліотеки, він знайшов ощадні книжки Центрального відділення ощадбанку №6719 на ім’я матері, на яких знаходились вклади до 1992 року. Про них йому не було відомо раніше. Звернувся до нотаріальної контри з метою отримати свідоцтво про право власності на спадщину – грошові кошти. Однак, в видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено в зв’язку з пропуском передбаченого ст.1270 ЦК України строку. Вважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки не знав про наявність вкладів і вважав, що ніякої спадщини не було. Крім того, він ще при житті матері і по теперішній час дуже хворіє, перебуває на диспансерному обліку у терапевта, систематично проходе курси амбулаторного та санаторного лікування в зв’язку з пухлиною та виразкою шлунку, що також перешкоджало йому вчасно прийняти спадщину. На підтвердження надав медичні довідки щодо стану здоров’я та перебування на лікуванні (а.с.13-16).

Відповідно до вимог ст.ст.1269,1279 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з пропуском строку, встановленого для пийняття спадщини.

Згідно зі ст.1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З відповіді П?ятої Дніпропетровської державної нотаіральної контори від 18.01.2008 року вбачається, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, в звязку з пропуском 6-ти місячного строку, встановленого для прийняття спадищини та запро-поновано звернутись до суду (а.с.9).

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, враховуючи стан здоров?я позивача, той факт, що на час відкриття спадщини останньому не було відомо про наявність спадкового майна, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_1 передбаченого законом строку для прийняття спадищини та приймаючи до уваги, що відповідач, як спадкоємець першої черги за законом до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталась, в наданій до суду заяві не заперечувала проти поновлення позивачу строку для прийняття спадщини, вважає за необхідне задовольнити позов частково визначивши ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 – два місяці з дня набрання рішенням по справі законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1261,1269,1270,1272,1279 ЦК України, ст.ст.10-12,58-62,212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – П’ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлої 10 червня 2006 року, тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.

Суддя С.Ю.Казак