Справа № 2-а-457/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 17 липня 2009 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Іванов В.М., при секретарі Абрамчук А.В., за участю представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
В с т а н о в и в :
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахування та сплати недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка отримує у відповідача допомогу по догляду за дитиною – донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, а саме вона отримала: з квітня по липень 2007 року – по 129 грн. 03 коп., в серпні 2007 року – 132 грн. 64 коп., в вересні 2007 року – 134 грн. 45 коп., в жовтні 2007 р. – 136 грн. 13 коп., в листопаді 2007 р. – 140 грн. 05 коп., а з грудня 2007 р. по 144,10 грн. на місяць. Вважає що розмір цієї допомоги повинен дорівнювати прожитковому мінімуму на місяць. Тому вважає, що дії відповідача по неправильному нарахуванні та сплаті цієї допомоги на її думку є неправомірними та відповідач недоплатив їй значну суму цієї допомоги. При цьому позивачка посилається на рішення Конституційного суду від 09 липня 2007 року, на ст.ст. 22, 46 Конституції України та на ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Просила суд поновити їй строк звернення до суду.
В судове засіданні позивачка не з’явилася надала суду заяву с проханням розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача з позовом не погодилась у повному обсязі, суду пояснила, що у 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нараховувалась і виплачувалась відповідно до закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін в деякі законодавчі акти України», Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та постановою КМУ від 22.02.2008 року № 57 «Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми», а тому дії відповідача по виплаті позивачці цієї допомоги у розмірі 144,10 грн. на місяць є правомірними. Щодо виплат у 2007 році Законодавством України не визначено додаткових умов стосовно порядку виконання рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року, бюджетних призначень за взяття зобов’язань для виконання цього рішення законами України про Державний бюджет України на 2007 і 2008 роки не передбачено. Управління праці та соціального захисту населення хоча і є розпорядниками коштів нижчого рівня, фактично може розпоряджатися ними тільки на цілі та в межах, передбачених державним бюджетом. Крім того позивачка пропустила строк звернення до суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 99 ч.2 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 100 ч.2 КАС якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
В заяві позивач стверджує, що про порушення свого права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму на місяць, вона дізналася із засобів масової інформації у листопаді 2008 р.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи те, що позивачка знаходиться вдома доглядає за малолітньою дитиною, її матеріальне становище та юридичну необізнаність, суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду вона пропустила з поважних причин, що є підставою для його поновлення згідно зі ст. 102 КАС.
Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги наступне.
Наданими позивачкою документами встановлено, що у неї 15 грудня 2005 року народилась дитина – донька ОСОБА_2, та з квітня 2007 року вона знаходиться на обліку в Петровському УПСЗН м Донецька і отримує допомогу по догляду за дитиною до 3-х років на місяць як працююча (застрахована) особа.
Оскільки позивачка є застрахованою особою, правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році а саме з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року врегульовані ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Дію вказаної норми цього закону та дію ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» було зупинено відповідними нормами ст.. 71 (пункти 7 та 14) Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України зокрема положення пунктів сім та чотирнадцять ст.. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік вказаних вище норм Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
За змістом частини третьої ст.. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України. Таким чином приписи Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо виплати державної допомоги до досягнення дитиною трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 09.07.2007 року, та з цього часу відновлена дія ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та дія 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на яку посилається позивачка.
Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.
Однак згідно ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" ( 2240-14 ) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Ця норма не визнана неконституційною.
Отже у 2007 році виникла колізія між ст.. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст.. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизначеним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовує одно предметний акт, який діяв у часі раніше».
Таким чином суд приходить до висновку, що до виплат державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід застосовувати норму ст.. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» згідно якої виплата цієї допомоги здійснюється у 2007 році за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Та ця норма автоматично скасовує одно предметну норму ст.. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»
А отже за змістом цієї норми вказана допомога не може сплачуватись Фондом соціального страхування з тимчасової непрацездатності .
На виконання вказаної вище норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 затверджено Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно пункту другого якого – призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи.
Таким чином суд прийшов до висновку що у 2007 році допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинен сплачувати відповідач.
Між тим законодавець у ст.. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не конкретизує який саме прожитковий мінімум слід сплачувати.
В ст.. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зазначено п’ять прожиткових мінімумів для різних категорій громадян, що ускладнює застосування ст.. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Єдина подібна за змістом норма в якої конкретно вказано якій саме прожитковий мінімум слід сплачувати при виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку це ст.. 15 Закону України «про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції до 28.12.2007 року), яка діяла, як вбачається вище, також з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Згідно неї - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років .
Таким чином суд у відповідності до ч. 7 ст. 9 Кодексу Адміністративного Судочинства України при вирішенні питання який прожитковий мінімум слід застосовувати в цих правовідносинах застосовує ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції до 28.12.2007 року), яка регулювала на той час подібні відносини (аналогія закону).
З огляду на наведене дії управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради щодо недонарахуванню і виплати позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році визнаються судом неправомірними, та відповідач повинен перерахувати та провести доплату цієї допомоги виходячи з того, що її розмір у 2007 році з 09.07.2007 року повинен складати прожитковий мінімум для дитини віком до шести років на місяць.
Таким чином позивачці не доплачено починаючи з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Між тим суд не може задовольнити позов позивачки в частині визнання дій відповідача по недонарахуванню та сплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році, та про стягнення недоплаченої допомоги за 2008 рік з наступних підстав.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та з 01.01.2008 року діють ці норми в редакції від 28.12.2007 року.
Крім того Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» були виключені всі норми щодо виплат при народженні дитини та змінено назву закону на Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України норми (пункт 25 розділу другого) Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»
Однак цим рішенням не визнано неконституційними зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Так згідно ст.. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 28.12.2007 року) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Тобто законодавець цими змінами дає право отримувати вказану допомогу по цьому Закону, а саме по ст.. 15 цього Закону як незастрахованим особам (як було раніше) так і застрахованим особам (новела).
Між тим в цей же час з 22.05.2008 року відновлена дія ст.. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якою також передбачена вказана допомога для застрахованих осіб.
Отже у 2008 році, а саме з 22.05.2008 року виникла колізія між ст.. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст.ст. 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» які регулюють одні й ті самі правовідносини.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизначеним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовує одно предметний акт, який діяв у часі раніше».
Таким чином суд прийшов до висновку що зміни внесені до ст.. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» автоматично скасовують норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зокрема статті 43 цього Закону. Та у 2008 році при виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід застосовувати ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 28.12.2007 року)
Так згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. ( Частина перша статті 15 в редакції Закону № 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 )
Суд не може прийняти до уваги посилання позивачки на ч.3 ст.. 22 Конституції України оскільки адміністративний суд не має право згідно ст.. 17 КАС України визнавати норми Законів України неконституційними, це питання є виключно компетенцією Конституційного Суду України.
Суд також не може прийняти до уваги посилання позивачки на ч.3 ст. 46 Конституції України з наступних підстав.
Так згідно ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Між тим допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути основним джерелом існування родини, оскільки, крім цієї допомоги позивачка має право на допомогу при народженні дитини, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо позивачка одинока мати, вона має право на допомогу як одинока мати, а також у інших випадках на інші соціальні виплати.
Відомостей про те, чи отримувала позивачка або члени її родини у 2008 році якісь інші виплати, пенсії, чи допомоги, окрім допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суд не має.
Позивачка не надала відомостей про сукупний доход своєї сім’ї у 2008 році до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради, крім того вона не надала цих відомостей суду, таким чином суд робить висновок на підставі наявних у нього доказів про те, що у 2008 році відповідачем правильно (у відповідності з діючим на той час законодавством) нараховувалась та сплачувалась позивачці допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 144 грн.10 коп. щомісяця.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. З ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачкою, присуджуються їй відповідно до задоволених вимог, з відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції до та після 28.12.2007 року), Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року , ст.ст. 159-163 КАС України, суд,-
П о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради неправомірними, та зо бов’язати Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради перерахувати та здійснити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 по 31 грудня 2007 року відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути з місцевого бюджету Петровської районної у місті Донецьку ради на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. сплачені нею при зверненні до суду з позовом.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя В. М.Іванов