Справа № 456/2005/17 Головуючий у 1 інстанції: Гула Л.В.

Провадження № 11-кп/783/1144/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої Гончарук Л.Я.

суддів Макойди З.М., Партики І.В.

при секретарі Щербаю В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальні провадження № 12016140130002728 від 31.12.2016 року та №12017140130001178 від 30.06.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, на утриманні малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ч.3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, вул. Грушевського, 12, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, раніше судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Яворського С.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року, -

встановила:

вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обов’язки.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 76 КК України зобов’язано ОСОБА_1 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого постійного проживання, періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 23.10.2017 року.

Вирішено питання з судовими витратами та речовими доказами.

Згідно вироку суду, 06.12.2016 року близько 04:00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, реалізовуючи свій спільний та взаємоузгоджений прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, перебуваючи у під’їзді житлового будинку, що за адресою: м. Стрий Львівської області, вул. Поштова, 6, за допомогою викрутки зламали врізний замок вхідних дверей у підвальне приміщення вказаного житлового будинку та проникли в нього. В подальшому ОСОБА_2 повторно, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, разом з ОСОБА_1, діючи як співвиконавці, умисно, шляхом злому навісного замка на вхідних дверях у підвальне приміщення потерпілої ОСОБА_4, проникли у вказане приміщення, та переконавшись, що їх ніхто не бачить, умисно, таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_4, а саме: штучну ялинку висотою 2 м зеленого кольору вартістю 500 гривень, набір іграшок до ялинки, в якому 4 пластмасові прозорі тубуси, в кожному з яких 16 пластмасових кульок срібного, золотистого, червоного кольору більшого та меншого розміру, вартістю 120 гривень, набір посуду марки «Бергнер» у коробці, в якому знаходилися сковорідка та каструлі, вартістю 2650 гривень, набір виделок, ложечок та ножів у коричневому чемодані з шкірозамінника вартістю 1200 гривень, 4 керамічні набори для запікання, по 4 штуки у кожному, прямокутної та квадратної форми оранжевого, жовтого, салатового та червоного кольорів, вартістю 720 гривень та 48 штук порцелянових тарілок з малюнком вартістю 2400 гривень, а всього майна на загальну суму 7590 гривень. В подальшому, утримуючи при собі викрадене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця події зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім цього, всередині січня 2017 року близько 23.00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, реалізовуючи свій спільний та взаємоузгоджений прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з метою власної користі та наживи, перебуваючи за адресою: м. Стрий, вул. Поштова, 16, таємно, перелізши через огорожу, проникли на огороджену територію виробничого швейно-галантерейного підприємства «Компанія Беркут», яке належить ОСОБА_5. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи як співвиконавці, умисно, повторно, переконавшись, що їх ніхто не бачить, таємно викрали з території ВШГП «Компанія Беркут» мінеральну вату в кількості 15 тюків, кожен з яких має по 4,32 м2, вартістю за квадратний метр 65,83 гривні, яка була розташована біля підсобного приміщення вказаного вище підприємства та належала ОСОБА_5, а всього майна на загальну суму 4265,79 гривні. Надалі, маючи можливість розпоряджатись викраденим майном, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, скориставшись послугами попередньо замовленого таксі, водієві якого вони не повідомили про свої злочинні наміри, відвезли викрадене майно до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Стрий, вул. Валова, 10/6, та через певний час продали його ОСОБА_6, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4265,79 грн.

Крім цього, в ніч з 03.04.2017 року на 04.04.2017 року ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, реалізовуючи свій спільний та взаємоузгоджений прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з метою власної користі та наживи, перебуваючи за адресою: м. Стрий Львівської області, вул. 1-го листопада, 37, повторно, таємно, через вхідні двері до підвального приміщення вказаного житлового будинку, які не були зачинені на замок, проникли в нього. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи як співвиконавці, повторно, умисно проникли шляхом злому навісного замка на вхідних дверях у приміщення ОСОБА_7, яке знаходилося у вказаному підвалі, та переконавшись, що їх ніхто не бачить, умисно таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_7, а саме: садовий шланг довжиною 20 метрів, вартістю 400 гривень, моток білого телевізійного кабелю «Eplex RG-6 Satelite» довжиною 20 метрів, вартістю 160 гривень, моток телевізійного кабелю довжиною 15 метрів, вартістю 120 гривень, моток телевізійного кабелю довжиною 4 метри, вартістю 32 гривні, моток телевізійного кабелю довжиною 14 метрів, вартістю 112 гривень, двожильний алюмінієвий кабель в чорній ізоляції довжиною 13 метрів, вартістю 29 гривень, алюмінієвий восьмижильний кабель довжиною 0,7 метра, вартістю 8 гривень, мідний одножильний дріт довжиною 2,5 метра, вартістю 13 гривень, два мідних двожильних дроти довжиною по 0,7 метри, вартістю 5,60 гривень, мідний двожильний кабель із запобіжниками довжиною 1,2 метра, вартістю 9 гривень, вилку – трійник вартістю 19 гривень, дві вилки до розетки вартістю 120 гривень, фіксатор до розетки вартістю 50 гривень, розетку марки «El-Bi» вартістю 40 гривень, електровимикач радянського виробництва вартістю 80 гривень, подвійний вимикач «Мера» вартістю 100 гривень, вимикач одинарний вартістю 20 гривень, металічну праску радянського виробництва вартістю 100 гривень, мідний двожильний дріт з вилкою для розетки, довжиною 0,4 метра, вартістю 5 гривень, задній ліхтар до вантажного автомобіля вартістю 600 гривень, розетку чорного кольору радянського виробництва вартістю 10 гривень, фарбу марки «tag1exSniezka» вартістю 600 гривень, банку клею ПВА вартістю 55 гривень, подрібнювач для кави вартістю 90 гривень, металеву стамеску вартістю 140 гривень, малярський шнур вартістю 20 гривень, окуляр з резиновою накладкою вартістю 15 гривень, стальний трос довжиною 5 метрів, вартістю 5 гривень, водяний змішувач вартістю 250 гривень, з’єднання для водяних труб діаметром 6 см РУ-16 з краном, вартістю 100 гривень, металевий візок двохколісний вартістю 100 гривень, стальний трос довжиною 4,5 метра, вартістю 4,50 гривень, цвяховиймач вартістю 70 гривень, а всього майна на загальну суму 3482 гривні. В подальшому, утримуючи при собі викрадене, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 з місця події зникли та, маючи можливість розпоряджатись викраденим майном, були помічені працівниками правоохоронних органів.

Крім цього, в ніч з 03.04.2017 року на 04.04.2017 року ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, реалізовуючи свій спільний та взаємоузгоджений прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з метою власної користі та наживи, перебуваючи в підвальному приміщенні житлового будинку за адресою: м. Стрий Львівської області, вул. 1–го Листопада, 37, повторно, шляхом злому навісного замка на вхідних дверях проникли в приміщення ОСОБА_8, яке знаходилося у вказаному підвалі. В подальшому ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, переконавшись, що їх дії ніхто не бачить, повторно, умисно, таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_8, а саме: лінолеум марки «LG Superme» вартістю 185 гривень, металеві трубки в кількості 38 штук, вартістю 950 гривень, пластикову трубку вартістю 15 гривень, а всього майна на загальну суму 1150 гривень. В подальшому, утримуючи при собі викрадене, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 з місця події зникли та, маючи можливість розпоряджатись викраденим майном, були помічені працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнаються винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.

На вирок суду захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржуваний вирок змінити та призначити ОСОБА_2 за вчинене правопорушення покарання із застосуванням ст. 69 КК України менше меншої межі, передбаченої ст. 185 КК України два роки позбавлення волі.

В обґрунтування вказує, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину свою визнав повністю, у вчиненому розкаявся, усвідомлював, що за вчинене повинен нести покарання, але просив суворо не карати та при обранні міри покарання застосувати ст.69 КК України і призначити йому більш м"яке покарання ніж передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Наголошує, що суд взяв до уваги, що ОСОБА_9 щиро розкаявся, не мав наміру уникнути кримінальної відповідальності, але взяв до уваги рецидив злочинів та призначив йому суворе покарання.

Звертає увагу, що потерпілі у справі матеріальних претензій не мали, цивільний позов не заявлений був, матеріальна шкода частково відшкодована.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з наступних підстав.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що не зміг повністю відшкодувати завдану шкоду. Просив дати йому можливість бути з родиною. Зазначив, що хоче його діти виховувались в повноцінній сім’ї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду щодо вини ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК Українивідповідають фактичним обставинам справи, визнані судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів та в апеляційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз’яснення наведених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання в кожному конкретному випадку, суди зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_2 за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо застосування при призначенні покарання ст. 69 КК України, колегія суддів, вважає безпідставними та невмотивованими, оскільки згідно роз’яснень наведених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) ( 2341-14 ) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. ( Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 ( v0018700-04 ) від 10.12.2004 ) У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК ( 2341-14 ). При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Колегія суддів, критично оцінює обставину, що пом’якшує покарання ОСОБА_2 щире каяття, оскільки останній неодноразово судимий за корисливі злочини, на шлях виправлення не став і вчинив новий злочин, а тому застосування ст. 69 КК України є необґрунтованим.

Ті обставини, на які покликається апелянт, як на підстави зміни вироку, повністю враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, яке є справедливим і за своїм видом, і за розміром.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно й всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване рішення, у справі не встановлено.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-

постановила :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12