Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #70298215


Справа № 628/2693/15-ц

Провадження № 2/628/4/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 14 березня 2018 року                                                               місто Куп’янськ

        Куп’янський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Демченко І.М.

за участю секретаря Бабенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Куп’янську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до Кредитної спілки «Наша справа», треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Куп’янському, Шевченківському районах та місту Куп’янськ Головного територіального управління юстиції Харківської області про звільнення майна з-під арешту,

за участю представника відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

05.08.2015 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4 про зняття арешту, який накладений постановою ВДВС Куп’янського МРУЮ Харківської області на підставі ухвали Куп’янського міськрайонного суду Харківської області у справі № 2-2406/2009 від 22.10.2009 на будинок 13а по вулиця Толбухіна міста Куп’янська Харківської області.

Ухвалою від 07.08.2015 позовну заяву на підставі ст.ст.119-121 ЦПК України залишено без руху, де серед інших недоліків позовної заяви роз’яснено про вирішення питання щодо процесуального статусу та залучення всіх осіб – боржника; осіб, в інтересах яких накладено арешт на майно; відповідного органу державної виконавчої служби.

На виконання вищезазначеної ухвали 25.08.2015 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» подано заяву про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою.

Уточнена позовна заява пред’явлена до Кредитної спілки «Наша справа», треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, відділ державної виконавчої служби Куп’янського МРУЮ Харківської області та містить вимогу про звільнення вищезазначеного майна з-під арешту, посилаючись на те, що 25.07.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11375212000. В забезпечення виконання зобов'язань 25.07.2008 укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов’язань за договором кредиту № 11116166000 від 25.07.2008 нерухоме майно: житловий будинок 13 А по вулиці Толбухіна міста Куп’янська Харківської області. Відповідно до договору факторингу № 2 від 13.02.2012 ПАТ «УкрСиббанк» відступив право вимоги за зобов’язаннями відповідача за кредитним договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ».

09.07.2015 при зверненні до нотаріуса позивачу стало відомо, що на майно третьої особи, у тому числі на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 25.07.2008 накладено арешт, а саме:

- на підставі ухвали Куп’янського міськрайонного суду Харківської області у справі № 2-22406/2009 від 22.10.2009;

- на підставі постанови ВДВС Куп’янського МРУЮ Харківської області за № 18440625 від 02.04.2010.

Зазначені арешти накладені у цивільній справі за позовом КС «Наша справа» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22.08.2008. Оскільки кредитний договір з КС «Наша справа» укладений пізніше, ніж кредитний договір з АКІБ «УкрСиббанк», цесіонарієм якого виступає ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», дії державного виконавця та КС «Наша справа» порушують права позивача, який має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, ухвалою від 17.09.2015 провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду.

26.01.2016 у письмових поясненнях відповідач КС «Наша справа» позовні вимоги ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» не визнав, посилаючись на те, що позивач набув права нового кредитору у зобов’язанні щодо повернення грошових коштів за кредитним договором від 25.07.2008 в обсязі та на умовах, що існували на момент перероду цих прав у ПАТ «УкрСиббанк», тобто за договором факторингу відбувся перехід права вимоги, а не набуття права вимоги, у зв’язку з чим просить застосувати строк позовної давності (а.с.192-193).

30.03.2016 провадження у справі зупинено до   набрання законної сили судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ", АКБ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору факторингу, яка знаходиться на розгляді у Червонозаводському районному суді м. Харкова.

07.12.2017 провадження у справі відновлено.

Оскільки позовна заява подана до суду та  провадження у справі відкрито до набрання чинності нової редакції Цивільного процесуального кодексу України,  відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 розгляд справи було продовжено за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

У судове засідання представник позивача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» ОСОБА_5 не з’явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача КС «Наша справа» ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях, наполягав на застосуванні строків позовної давності.

Третя особа ОСОБА_2, яка діє від себе та в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності, також заперечувала проти задоволення позовних вимог ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», посилаючись на те, що на даний час анульовано ліцензію ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на надання фінансових послуг та відсутність підстав для задоволення позову.

Представник третьої особи - міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп’янському, Шевченківському районах та місту Куп’янськ Головного територіального управління юстиції Харківської області у судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у відсутність представника відділу, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши докази та з’ясувавши обставини справи, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

25.07.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_1, укладено договір про надання споживчого кредиту № 11375212000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 47100 доларів США, що дорівнює еквіваленту 228095,88грн., на строк до 24.07.2015. Виконання зобов’язань позичальника за цим договором забезпечується заставою нерухомості – житлового будинку 13А по вулиці Толбухіна міста Куп’янська Харківської області, що належить ОСОБА_2, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_2, та порукою останньої (а.с.53-54).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов’язань за вказаним кредитним договором, 25.07.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого зазначено житловий будинок, що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Толбухіна, 13А, належний на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 11.09.2003, ринковою вартістю на згідно звіту суб’єкта оціночної діяльності 380535грн., та земельна ділянка площею 0,0490га кадастровий номер: 6310700000:48:013:0007, яка розташована за тією ж адресою та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Державного акту (а.с.61-62).

Відповідно до договору факторингу № 1 від 12.12.2011 ПАТ «УкрСиббанк» передав у власність ТОВ «Кей-Колект» права вимоги за кредитними договорами, визначеними у Додатку № 1 до цього договору, одночасно з відступленням прав вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення: передання прав клієнта за договорами забезпечення , що були посвідчені нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, що укладається сторонами одночасно з укладенням цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню (а.с.31-32 т.1).

Відповідно до п.1 Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 у зв’язку з укладенням між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» Договору факторингу № 1 від 12.12.2011, цедент передав, а цесіонарій прийняв права вимоги за договорами іпотеки, зазначеному у Додатку 1 до цього Договору (а.с.34 т.1).

Відповідно до виписки з Додатку № 1 до Договору факторингу міститься кредитний договір № 11375212000 від 25.07.2008 з ОСОБА_1, визначено обсяг прав вимоги станом на 13.02.2012 (а.с.37 т.1).

Відповідно до договору факторингу № 2 від 13.02.2012 ПАТ «УкрСиббанк» передав у власність ТОВ «Кей-Колект» права вимоги за договорами забезпечення, визначеними у Додатку № 1 до цього договору, одночасно з відступленням прав вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення; передання прав клієнта за договорами забезпечення , що були посвідчені нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, що укладається сторонами одночасно з укладенням цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню (а.с.166-167 т.1).

Пунктом п.1 Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 13.02.2012 у зв’язку з укладенням між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» Договору факторингу № 2 від 13.02.2012 передбачено, що цедент передав, а цесіонарій прийняв права вимоги за договорами іпотеки, зазначеному у Додатку 1 до цього Договору (а.с.170 т.1).

Відповідно до виписки з Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 13.02.2012 міститься договір іпотеки № 11375212000 з ОСОБА_2 (а.с.172 т.1).

ОСОБА_6 про реєстрацію у державному реєстрі іпотек за № 37461851 від 21.08.2012 вилучено іпотекодержателя АКІБ «УкрСиббанк» та додано іпотекодержателя ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 13.02.2012 (а.с.173 т.1).

За Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за № 40343985, сформованої 09.07.2015, щодо об’єкта нерухомого майна з місцезнаходженням: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Толбухіна, будинок 13А, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2, внесено відомості щодо обтяжень:

-тип обтяження «заборона на нерухоме майно», зареєстровано 25.07.2008 за № 7630540 на підставі договору іпотеки, ВКР 060183-186 від 25.07.2008;

-тип обтяження «арешт нерухомого майна», зареєстровано 26.10.2009 за № 9180888 на підставі ухвали Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2009 у справі № 2-2406/2009, заявник - Куп’янський міськрайонний суд Харківської області;

-тип обтяження «арешт нерухомого майна», зареєстровано 05.11.2009 за № 9216665 на підставі ухвали Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2009 у справі № 2-2406/2009, заявник та обтяжувач - відділ державної виконавчої служби Куп’янського міськрайонного управління юстиції;

-тип обтяження «арешт нерухомого майна», зареєстровано 28.04.2010 за № 9776762 на підставі виконавчого листа Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 04.03.2010 у справі № 2-166, заявник та обтяжувач - відділ державної виконавчої служби Куп’янського міськрайонного управління юстиції;

-тип обтяження «арешт нерухомого майна», зареєстровано 27.01.2011 за № 10762043 на підставі постанови про відкриття провадження № 18440625 від 02.04.2010, заявник та обтяжувач - відділ державної виконавчої служби Куп’янського міськрайонного управління юстиції (а.с.8-9 т.1).

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею ст. 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

ОСОБА_6 зі ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетому черговості їх державної реєстрації.

ОСОБА_6 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 1ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV(у редакції чинній на момент проведення виконавчих дій щодо майна ОСОБА_2С.), арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Як визначено ч.ч. 1, 3ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV(у редакції чинній на момент проведення виконавчих дій щодо майна ОСОБА_2С.) стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

У відповідності до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

Розрахунку заборгованості за основним зобов’язанням ОСОБА_1 станом на час звернення до суду за кредитним договором, відомостей про стягнення боргу за кредитним договором з позичальника та його поручителя, звернення стягнення на предмет іпотеки, до суду не надано, у зв’язку з чим визначити співвідношення вартості предмета іпотеки та загальної суми заборгованості неможливо.

Суд також зазначає, що позовна заява містить ряд суперечностей в частині посилання на номер кредитного договору, на підставі якого заявлено вимогу, а саме: № 11375212000 та № 11116166000, та особу, з якою його було укладено - відповідач, яким у справі є КС «Наша справа», яка жодного стосунку до зазначених позивачем кредитних договорів не має.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Ухвалою Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2009 у справі № 2-2406/2009 за позовом Кредитної спілки «Наша справа» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПМП «Ельдорадо» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4029 від 22.08.2008, накладено арешт на нерухоме майно - житловий будинок 13А по вулиця Толбухіна міста Куп’янська Харківської області, що належить ОСОБА_2 (а.с.67 т.1).

Відповідно до повідомлень ВДВС Куп’янського МРУЮ Харківської області від 19.11.2015 у відділі відкрито і знаходиться на виконанні сім виконавчих проваджень по стягненню з ОСОБА_2 боргу на загальну суму 244624,86грн., п’ять виконавчих проваджень по стягненню з ОСОБА_1 боргу на загальну суму 171154,60грн. Виконавчих проваджень по стягненню з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» у відділі не перебуває (а.с.132,133 т.1)

Пуктом 11 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з'ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно додержуючись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

Відповідно до ст. ст. 3336119 ЦПК України у редакції 2004 року, яка діяла на час пред’явлення позову, саме на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Аналогічні положення містить положення ЦПК України в редакції ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017, відповідно до вимог статті 12 якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача можливе лише за клопотанням позивача.

Однак, не зважаючи на предмет спору, суть спірних правовідносин, позивачем до участі у справі залучено боржника ОСОБА_1 як третю особу. Процесуальні права, передбачені цивільним процесуальним законом третьої особи і відповідача є різними за своїми значеннями та впливом на процес, права відповідача значно ширші, ніж права третьої особи, тому участь ОСОБА_1 у справі як третьої особи значно звужує його права та перешкоджає задоволенню позовних вимог.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» предметом діяльності товариства є надання фінансових послуг та супутних послуг, зокрема факторингові послуги. Діяльність, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється товариством після одержання відповідної ліцензії у встановленому законодавством порядку.

Розпорядженням Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за № 4302 від 21.11.2017 анульовано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг з факторингу, Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Враховуючи вищезазначене Розпорядження та те, що ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» набуло права вимоги за договорами забезпечення на підставі договору факторингу та беручи до уваги, що з 10.06.2017 всі фінансові компанії мають право надавати фінансові послуги виключно на підставі відповідних ліцензій, отриманих згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затвердженими постановою Кабінету Міністрів № 913 від 7 грудня 2016 року, які застосовуються до всіх без виключення суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з надання послуг з фінансового лізингу, надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, надання гарантій та поручительств, послуг факторингу та довірчого управління фінансовими активами, суд вважає, що позивачем не додано у відповідності до вимог ст.ст.81-83 ЦПК України достовірних, достатніх, допустимих та належних доказів порушення його прав.

Щодо заяви представника відповідача КС «Наша справа» про застосування строків позовної давності до вимог ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» суд зазначає таке.

На позовні вимоги про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна поширюється передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності. Перебіг цього строку починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт (опис) належного їй майна.

 Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Судовим розглядом встановлено, що на час укладення договору факторингу № 1, тобто 12.12.2011 позичальник ОСОБА_1 вже мав прострочену заборгованість, тобто допустив порушення взятих на себе зобов’язань щодо повернення кредиту.

Крім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження на нерухоме майно зареєстровано 25.07.2008, тому саме з цього часу іпотекодержатель міг довідатися про можливе обмеження своїх прав, однак до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише 05.08.2015, тобто з пропуском трирічної позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем не надано доказів невиконання боржником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, беручи до уваги пасивну поведінку ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» в реалізації процесуальних прав на залучення до участі у справі боржника, як відповідача у справі, та на пропуск позовної давності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 23, 76-81, 90, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,  ст.ст.15, 262, 266, 267 ,572, 575 ЦК України, суд    

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», місцезнаходження якого: місто Київ, вулиця Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37825968, до Кредитної спілки «Наша справа», місцезнаходження якої: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Садова, 4, ЄДРПОУ 25860235, треті особи: ОСОБА_1, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_1, ОСОБА_2, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_2, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Куп’янському, Шевченківському районах та місту Куп’янськ Головного територіального управління юстиції Харківської області, місцезнаходження якого: Харківська область, місто Куп’янськ, провулок Куп’янський,4, ЄДРПОУ 41430620, про звільнення майна з-під арешту – відмовити.

     Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов’язки до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Оскільки у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення  зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

        Повний текст рішення складено 23.03.2018.

Головуючий:                                                              І.М.Демченко





  • Номер: 22-ц/790/3731/18
  • Опис: за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ»  до Кредитної спілки «Наша справа», треті особи: Касьянов Андрій Анатолійович, Приймак Олена Сергіївна, міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Куп’янському, Шевченківському районах та місту Куп’янськ Головного територіального управління юстиції Харківської області про звільнення майна з-під арешту
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 628/2693/15-ц
  • Суд: Апеляційний суд Харківської області
  • Суддя: Демченко І. М.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю; залишено судове рішення без змін, а скаргу без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.06.2018
  • Дата етапу: 06.09.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація