22-ц/775/220/2018(м)

266/2933/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року Єдиний унікальний номер 266/2933/17

Апеляційний суд Донецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Кочегарової Л.М., Попової С.А.,

секретар - Герасимова Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 вересня 2017 року, в складі судді Д'яченко Д.О.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про збільшення розміру аліментів,

В с т а н о в и л а:

В серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила збільшити розмір аліментів, які повинен сплачувати на її користь відповідач на утримання дітей – ОСОБА_3 та сина – ОСОБА_4, з 800 грн. на двох дітей, до 2000 грн. на двох дітей.

В обґрунтування позову зазначила, що перебувала з відповідачем з 29 червня 2002 року по 19 червня 2013 року у шлюбі. Під час знаходження у шлюбі вона народила двох дітей: доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання яких рішенням суду на мою користь були стягнуті аліменти.

Відповідач в утриманні дітей участі не бере, аліменти на утримання інших неповнолітніх дітей не сплачує, встановлений розмір аліментів є низьким, оскільки позивач постійно несе витрати на оздоровлення, спортивні заняття тощо, а її заробітна плата становить 3200 грн. в місяць.

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 вересня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено.

Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 09.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 21.06.2013 року і до повноліття дітей на тверду грошову суму у розмірі 2000 гривень щомісячно і до повноліття дітей.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 640,0 грн.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей відмовлено.

Не погоджуючись з заочним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив заочне рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Зокрема зазначає, що про розгляд справи не був повідомлений належним чином, не отримував копію ухвали про відкриття провадження, оскільки не проживає з 2008 року за адресою, на яку суд першої інстанції відправляв кореспонденцію. Неповідомлення належним чином відповідача, суд порушив право останнього на змагальність.

Позивачем не доведені підстави для зміни розміру аліментів, зокрема зміна матеріального, сімейного стану, стану здоров’я платника або одержувача аліментів. Також не доведені позивачем понесені витрати на оздоровлення та спортивні заняття.

Відповідач зазначив, що сплачував аліменти позивачу за її проханням особисто, а пізніше – на картковий рахунок, який на даний час не є активним, що позбавляє відповідача сплачувати аліменти.

Також просив врахувати такі обставини, як укладення другого шлюбу, надання матеріальної допомоги на лікування та навчання доньки дружини, оперативного лікування ним і дружиною, знаходження на обліку у службі зайнятості в якості безробітного, відсутність у нього доходів та мінімальний дохід дружини.

Відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача, який належним чином, через свого представника, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить запис в книзі телефонограм за № 444 та повідомлення про отримання відповідачем повістки про виклик до суду (а.с. 191). Відповідач, відповідно до положень ч.3 ст.211 ЦПК України направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 192-193).

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач пояснила, що необхідність звернення до суду з даним позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів виникла у зв’язку з погіршенням матеріального становища, оскільки вона отримувала заробітну у мінімальному розмірі, відповідач аліменти на утримання дітей не сплачував, заборгованість зі сплати яких становить більше 25 000 грн. Діти знаходились на її утриманні, при цьому донька є інвалідом дитинства. З грудня 2017 року вона звільнилась та в сей час проходить стажування без оплати, з подальшим працевлаштуванням на іншу роботу. Після розлучення з відповідачем вона з дітьми зареєструвалась за місцем проживання батьків, але фактично вони проживають в іншому житловому приміщенні, де несе витрати по сплаті житлово-комунальних послуг. Розмір аліментів, стягнутих за рішенням суду на двох дітей, становить менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Дохід сім’ї складається із її заробітної плати, як вона отримувала до грудня 2017 року та пенсії , яка призначена у зв’язку з інвалідністю доньки, розмір якої становить 1460 грн., що не дає можливості для нормального утримання і розвитку дітей. Відповідач є моряком та працює за контрактами в іноземних компаніях, отримує великий дохід. В грудні 2017 року він прийшов з чергового рейсу, став на облік як безробітний та звернувся із заявою про перегляд рішення суду про збільшення розміру аліментів та його скасування.

Заслухавши суддю - доповідача, заперечення позивача, яка вважала, що рішення суду підлягає зміні лише в частині дати, з якої необхідно стягувати аліменти у збільшеному розмірі, а в решті рішення суду просила залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню повністю, з наступних підстав.

Згідно п. 9 ч.1 ОСОБА_5 Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь- якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що у сторін народилися діти, які знаходиться на утриманні позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та свідоцтвом про народження на ім’я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, де в графі «батьки» дітей зазначено батько - ОСОБА_1 та мати - ОСОБА_2 (а.с. 7,8).

Діти проживають із позивачем відповідно до довідки про склад сім’ї №1782 від 25.07.2017 року. (а.с.13)

Відповідно до рішення Приморського районного суду м Маріуполя № 266/2599/13-ц від 19.06.2013 року, шлюб між сторонами розірвано (а.с.6).

На підставі рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.07.2013 року (справа №266/2780/13-ц) видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 21 червня 2013 р. до повноліття дітей ( а.с. 11).

Розглядаючи справу в заочному порядку суд виходив з того, що відповідач не з’явився у судове засідання, хоча повідомлений про час та дату розгляду справи належним чином.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сума доходу позивачки, а саме заробітної плати становить 3200 грн. і вона постійно несе витрати на оздоровлення та спортивні заняття дітей, а тому суд прийшов до висновку, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду необхідно збільшити до 2000 грн. щомісяця до повноліття дітей.

Однак з таким висновком колегія суддів не може повністю погодитись виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 09 липня 2013 року (справа № 266/2780/13-ц) зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто аліменти у розмірі 800 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 21 червня 2013 року (а.с. 194-196).

На підставі рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.07.2013 року (справа №266/2780/13-ц) видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 21 червня 2013 р. до повноліття дітей ( а.с. 11).

Відповідно до довідки Старшого державного виконавця Приморського відділу ДВС Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_7 за період з 21 червня 2013 року по 29 лютого 2016 року нараховано аліментів - 25866, 60 грн.; сплачено – 0,00 грн.; заборгованість за вказаний період становить 25866,60 грн.(а.с.12).

12 червня 2017 року ОСОБА_1 звертався до Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управляння юстиції із заявою щодо надання відомостей про розмір заборгованості по аліментам та просив повідомити дані розрахункового рахунку на який йому перераховувати аліменти (а.с.79).

Як пояснила в апеляційному суді позивач, ОСОБА_1 в грудні 2017 року сплатив аліменти у розмірі 800 грн., та в лютому 2018 року в рахунок аліментів перерахував їй 1600 грн.

Факт сплати відповідачем аліментів за грудень 2017 року у зазначені вище сумі підтверджується квитанцією про перерахування ОСОБА_2 800 грн. (а.с.160).

Як вбачається з довідки про доходи № 6 від 31 липня 2017 року, ОСОБА_2 працювала у ПП «ОСОБА_8 контора-5» продавцем, розмір її заробітної плати становив 3200 грн. щомісяця (а.с. 10).

04 грудня 2017 року ОСОБА_2 звільнена з ПП «ОСОБА_8 контора-5» за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.105).

Відповідно до посвідчення серії ААБ № 247165 від 05 січня 2011 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 є дитиною інвалідом, у зв’язку із чим ОСОБА_2 призначено державну соціальну допомогу у розмірі 750 грн. (а.с. 93). Розмір зазначеної допомоги відповідно до пояснень позивача в апеляційному суді на сьогодення становить 1460 грн.

Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що звертаючись із даним позовом, позивачка на підставі ст. 192 СК України просила збільшити розмір аліментів до 2000 грн. на двох дітей, у зв’язку з погіршенням її матеріального становища, оскільки отримувала заробітну плату, розмір якої дорівнював мінімальному розміру заробітної плати, аліменти на утримання дітей не отримувала, несла витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, розмір яких збільшився. Донька, яка знаходиться на її утриманні, є інвалідом з дитинства, що не було враховано судом при стягненні аліментів, для лікування якої вона прикладає певні зусилля.

З огляду на наведене вище, апеляційний суд вбачає наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про збільшення аліментів у зв’язку з погіршенням її матеріального становища до розміру 2000 грн. на двох дітей щомісячно, що майже дорівнює 50 процентів прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку дітей.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності підстав для зміни розміру аліментів є неспроможними.

Відповідач є працездатною особою, інвалідом не визнаний, будь-якими хронічними захворюваннями, які б заважали йому працювати, не страждає. Перенесення ним в травні 2016 року оперативного лікування з защемлення лівобічної коси пахового кила, не свідчить про те, що він за станом здоров’я не може працювати та утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Як вбачається з пояснень позивача, ОСОБА_1 має посвідчення моряка і постійно укладає контракти з іноземними компаніями.

Факт отримання відповідачем посвідчення моряка 27 грудня 2012 року та 08 лютого 2017 року підтверджується даними його паспорту громадянина України (а.с.126 зворот).

Перебування з 29 січня 2018 року ОСОБА_1 на обліку в Маріупольському центрі зайнятості як безробітного, не звільняє його від обов’язку утримувати дітей.

Апеляційним судом відхиляються і доводи апеляційної скарги щодо зміни сімейного стану відповідача, оскільки дружина, ОСОБА_8, також є працездатною особою та не знаходиться на його утриманні.

Відповідно до норм СК України відповідач не зобов’язаний утримувати доньку ОСОБА_8 від першого шлюбу – ОСОБА_9 А тому, надання допомоги на утримання, навчання та лікування останньої, здійснюється відповідачем за власним бажанням.

Відповідно до положень ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч.2, ч.4 ст.130 ЦПК України) .

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 08 серпня 2017 року було відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей та справу призначено до розгляду на 21 серпня 2017 року (а.с.15).

Відповідачу ОСОБА_1 на адресу м.Маріуполь, пров. Луганський,7 було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками (а.с.16,17)

Листом від 22 серпня 2017 року відповідача також за адресую м.Маріуполь, пров. Луганський,7 повідомлялось про розгляд даної справи, відкладений судом на 12 вересня 2017 року (а.с.22).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи направлена на ім’я відповідача кореспонденція була повернута до суду з довідкою поштового відділення 6 за закінченням встановленого строку зберігання ( а.с. 18,19, 23,24).

В ході розгляду справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19 грудня 2008 року по 03 червня 2016 року був зареєстрований за адресою – туп. Крановий, 16, м. Маріуполь. З 03 червня 2016 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.45).

Отже, ОСОБА_1, у порушення норм цивільного процесуального законодавства не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, був позбавлений права довести обставини, на які він посилається заперечуючи проти позову, а від так судом було порушено його право на справедливий судовий розгляд, передбачений ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Зазначені обставини, відповідно до положень ч.3 ст. 376 ЦПК України, є обов’язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дітей.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 вересня 2017 року скасувати повністю.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, стягнутих зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 (місце реєстрації: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Городня, будинок 8, РНОКПП НОМЕР_1) за рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 липня 2013 року (справа № 266/2780/13-ц) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 800 гривень до 2000 (дві тисячі) гривень, щомісячно і до повноліття дітей, починаючи стягнення аліментів з 07 серпня 2017 року.

Відкликати з Приморського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області виконавчий лист, виданий Приморським районним судом міста Маріуполя Донецької області на підставі рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 09 липня 2013 року (справа № 266/2780/13-ц) про стягнення аліментів зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 та неповнолітнього сина – ОСОБА_4 у розмірі 800 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 640 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: Л.М.Кочегарова

ОСОБА_10