АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/14604/17

Провадження № 22-ц/790/1266/18

23 березня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії cуддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів – Піддубного Р.М., Овсяннікової А.І.,

імена (найменування сторін):

позивач – ОСОБА_1,

відповідач – Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2017 року в складі судді Омельченко К.О.,

у с т а н о в и в:

В вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» (далі – ПАТ «ОСОБА_2 Аваль») про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди

Позовна заява мотивована тим, що 13 вересня 2017 року він звернувся до Центрального відділення ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», що розташовано в б. № 2 по вулиці Університетській в м. Харкові з метою відкрити поточний рахунок у євро. Однак йому було відмовлено з посиланням на відсутність штампу реєстрації місця проживання у паспорті.

Цією ситуацією йому завдано моральних страждань, оскільки він не може спати, працювати, постійно нервує.

Зазначав, що він проживає у двох квартирах з інтервалом проживання до 8 днів у кожній почергово і постійно, що виключає можливість його реєстрації в 10-денний строк після прибуття до нового місця проживання.

Дії банку позивач вважає протиправними, такими, що суперечать вимогам Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-УП (з наступними змінами) «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон 1702-УП), яким передбачено умови, порядок та підстави здійснення фінансового моніторингу.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив задовольнити позов, визнати дії ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» протиправними та стягнути з ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» на його користь 90 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

01 грудня 2017 року ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в особі свого представника ОСОБА_3 подав заперечення на позов, в яких просив в задоволенні позову відмовити.

Заперечення мотивовані тим, що статтею 6 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-1У «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що громадяни України, а також іноземці чи особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання зареєструвати своє місце проживання. У разі, якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. Отже, обов’язок зареєструвати своє місце проживання є безумовним і цей обов’язок чітко розмежовується з правом на вибір адміністративно-територіальної одиниці.

Зазначене кореспондується з приписами Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХП «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», який зобов’язує органи виконавчої влади, що здійснюють реєстрацію місця проживання чи перебування, здійснити реєстрацію за місцем проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов’язаних та резервістів лише в разу наявності в їхніх військо-облікових документах позначок військових комісаріатів відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання або перебування.

Крім того, за проживання без паспорта громадянина України або без реєстрації місця проживання передбачена адміністративна відповідальність, передбачена статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як роз’яснено в листі Національного банку України № 18-0005/45234 від 27 травня 2016 року, при встановленні відомостей про місце проживання (місцезнаходження) клієнта

банкам необхідно використовувати офіційні документи.

Зазначає, що розмір моральної шкоди не є адекватним, а обставини, на які посилається позивач, є надуманими. Реєстр судових рішень місить численні позови ОСОБА_4АВ. про стягнення моральної шкоди. Позов стосується стягнення моральної шкоди та не містить вимоги про зобов’язання вчинити певні дії, зокрема, відкрити рахунок. Отже, метою є заволодіння коштами в розмірі 90 000 грн. 00 коп. у такий спосіб.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Інструкція НБУ, Програма ідентифікації та вивчення клієнтів ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», Методичні рекомендації щодо відкриття рахунків фізичним особам – нерезидентам та обслуговування операцій з переказів іноземної валюти за кордон за дорученням клієнтів – фізичних осіб резидентів та нерезидентів не суперечать чинному законодавству України та співвідносяться як загальні та спеціальні норми.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки вина відповідача відсутня.

26 грудня 2017 року ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скаргу мотивована тим, що відповідач не звертався з відповідними запитами до контролюючих, судових та правоохоронних органів щодо інформації стосовно нього. Разом з тим, він надав паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. Відсутність реєстрації місця проживання не може бути підставою для обмеження права на отримання банківської послуги.

Відповідач рішення суду першої інстанції не оскаржив, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України – в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що 13 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального відділення ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», що розташовано в б. № 2 по вулиці Університетській в м. Харкові, з метою відкрити поточний рахунок у євро.

Однак у відкритті поточного рахунку у євро позивачу відмовлено у зв’язку з відсутністю штампу реєстрації місця проживання у паспорті.

За правилами пункту 1.8 Розділу 1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 12 листопада 2003 року № 492 (з наступними змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі – Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки.

Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Ідентифікація клієнта не є обов’язковою, якщо клієнт уже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований та верифікований відповідно до вимог законодавства України.

Банк під час ідентифікації та верифікації клієнта встановлює ідентифікаційні дані про цього клієнта, передбачені статтею 9 Закону № 1702-УП.

Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію клієнта під час укладення з клієнтом договору банківського вкладу, договору банківського рахунку або договору рахунку умовного зберігання (ескроу) в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку.

Банк має право витребувати від клієнта інші документи та відомості, крім визначених цією Інструкцією, з метою ідентифікації та верифікації його особи, змісту діяльності та фінансового стану.

Банк зобов’язаний відмовитися від відкриття рахунку, якщо здійснення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України є неможливим (пункти 2.2., 2.3, 2.6., 2.9. Інструкції № 492).

Пункт 44 розділу У Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 червня 2015 року № 417, зобов’язує банк здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів у випадках, передбачених статтею 64 Закону України від 07 грудня 2000 № 2121-Ш (з наступними змінами) «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон № 212-Ш) та частиною третьою статті 9 Закону № 1702-УП.

Частина друга статті 64 Закону № 2121-Ш зобов’язує банк ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 1702-УП суб’єкт первинного фінансового моніторингу в порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, зобов’язаний уточнювати інформацію про клієнта у випадках, визначених законодавством.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційний документ та/або належним чином завірені їх копії).

Згідно методичних рекомендацій щодо відкриття рахунків фізичними особами – нерезидентами та обслуговування операцій з переказів іноземної валюти за кордон за дорученням клієнтів – фізичних осіб резидентів та нерезидентів, що є обов’язковими для працівників ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації та верифікації банком. Ідентифікація та верифікація фізичної особи – нерезидента здійснюється з урахуванням норм статті 9 Закону № 1702-УП, розділу 2 Інструкції № 492, глави У Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 червня 2015 року № 417, та Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, затвердженої постановою Правління № П-194/11 від 25 вересня 2015 року, перед відкриттям таким нерезидентом поточного та/або вкладного (депозитного) рахунків в банківській установі. При цьому ідентифікація клієнта не є обов’язковою, якщо клієнт вже мав рахунки в Банку і був раніше ідентифікований та верифікований відповідно до вимог законодавства України.

До фізичних осіб-резидентів відносяться, зокрема, громадяни України, які мають постійне місце проживання на території України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном.

Підставою для ідентифікації резидентів – громадян України є оригінали наступних документів, які пред’являються фізичною особою до банку для зняття з них копій уповноваженим працівником банку: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку).

Програмою ідентифікації та вивчення клієнтів ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», що є додатком 5 до Розпорядження Правління ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» № 188/5РП від 02 грудня 2011 ороку, встановлено, що працівник підрозділу банку, до якого звернувся клієнт для отримання послуги, на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів, повинен, згідно з вимогами чинного законодавства України, з’ясувати інформацію про місце проживання фізичної особи – резидента, яка відкриває рахунок. У разі неможливості визначити місце проживання або тимчасове перебування фізичної особи банк має право витребувати інший документ, який містить таку інформацію. В іншому разу банк не може здійснити ідентифікацію особи в частині з’ясування його місця проживання. У зв’язку з цим, рахунок такому клієнту не відкривається.

Оскільки ОСОБА_1 при зверненні до Центрального відділення ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» з метою відкриття поточного рахунку у євро не надав паспорт із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку) або інший документ, який містить таку інформацію, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову щодо визнання дій відповідача протиправними.

Моральна шкоди, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті (частина 1 статті 1167 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 статті 16 ЦК України).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, при вирішенні спору про відшкодування шкоди обов’язковому з’ясуванню підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, доказуванню у справах про відшкодування збитків, завданих майну фізичної або юридичної особи, підлягають факти неправомірних дій (бездіяльності) особи, яка завдала шкоди, виникнення шкоди, а також причинний зв’язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяння нею шкоди.

Оскільки позов в частині визнання дій ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» протиправними у зв’язку з відмовою у відкритті поточного рахунку не підлягає задоволенню, підстав для стягнення моральної шкоди немає.

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, або розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 23 березня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді А.І.Овсяннікова

ОСОБА_5