ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/395/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Принцевської Н.М.

суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.,

Секретар судового засідання: Бендерук Є.О.,

за участю представників сторін:

Від прокуратури - ОСОБА_1, довіреність № 048039, від 27.09.17;

від Міністерства інфраструктури України - ОСОБА_2, довіреність № б/н, від 05.01.18;

від Державного підприємства "ОСОБА_3 морських портів України" - ОСОБА_4, довіреність №1298, від 28.02.18;

від ТОВ "Південне річкове пароплавство" - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України

на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.07.2017 року

у справі №923/395/17

за позовом: Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «ОСОБА_3 морських портів України»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південне річкове пароплавство»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство інфраструктури України

про: стягнення 191876 грн. 25 коп.

(суддя суду першої інстанції: ОСОБА_5, місце та дата ухвалення рішення: 12.07.2017, м.Херсон, вул. Театральна,18, Господарський суд Херсонської області, повний текст рішення складений 17.07.2017)

В травні 2017 року Державне підприємство «ОСОБА_3 морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «ОСОБА_3 морських портів України» звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південне річкове пароплавство» про стягнення заборгованості за договором на агентське обслуговування суден № 20/39 від 14.06.2013 в сумі 164 139,01 грн., що еквівалентно 6 172,96 дол. США та пені в сумі 27 737,24 грн.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем грошових зобов’язань з оплати вартості послуг по обслуговуванню судна «DONBATE» згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1552 від 08.08.2013 та виставленого рахунку на оплату № 1818 від 31.08.2013 (портові збори), внаслідок чого виникла заявлена до стягнення сума заборгованості та підстави для нарахування штрафної санкції у вигляді пені.

В позовній заяві також обґрунтовуються причини пропуску строку позовної давності. Зокрема, позивач зазначав, що був позбавлений можливості вжити заходи для належного захисту своїх прав щодо стягнення суми боргу за Договором на агентське обслуговування суден № 20/39 від 14.06.2013 в межах загального строку позовної давності через неправомірні дії посадових осіб Херсонської філії ДП «ОСОБА_3 морських портів України», за факту чого на підставі ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України відкрите кримінальне провадження, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017230000000043.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.07.2017 в задоволені позову Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «ОСОБА_3 морських портів України» відмовлено з підстав не доведення факту об’єктивного виставлення рахунку на оплату заявленої до стягнення суми портових зборів, безпідставності нарахування пені та пропуску строку позовної давності.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить суд рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «ОСОБА_3 морських портів України» в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду апелянт згідно поданої апеляційної скарги визначає порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд безпідставно визнав недоведеним факт передачі рахунку № 1818 від 31.02.2013 року та акту здачі-прийняття робіт № 1552 від 08.08.2013, адже запис в журналі виданої кореспонденції Херсонської філії Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» (ОСОБА_3 Херсонського морського порту) за 2013 рік №585 свідчить про отримання співробітником ТОВ «Південне річкове пароплавство» рахунків та актів до них. Крім того, позивач листом № 14-05/47 від 20.09.2013 повідомив відповідача про необхідність сплати дебіторської заборгованості в сумі 6172,96 доларів США згідно рахунку № 1818 від 31.08.2013. Вказаний лист отримано відповідачем 26.09.2013. В свою чергу, відповідач не довів належними та допустимими доказами факту проведення ремонту судна, що свідчить про відсутність підстав для звільнення його від сплати портових зборів.

Необхідність представництва інтересів держави в особі Міністерства інфраструктури України прокурор обґрунтовує тим, що в силу ст. 29 Бюджетного кодексу України портові збори формують дохідну частину бюджету і їх неотримання Херсонською філією Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» порушує інтереси Держави.

Херсонська філія ДП «ОСОБА_3 морських портів України» надала відзив на апеляційну скаргу та вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Міністерство інфраструктури України згідно поданих 23.10.2017 через канцелярію суду письмових пояснень, апеляційну скаргу прокурора підтримало, просило її задовольнити. Крім того, зазначає, що відповідачем не доведено наявність підстав для звільнення від сплати канального, адміністративного, корабельного та якірного зборів, відповідно до Закону України «Про морські порти України», Порядку справляння та розміру ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316.

В судове засідання 19.03.2018 з’явились представники прокуратури, Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «ОСОБА_3 морських портів України», які підтримали доводи апеляційної скарги Заступника прокурора Херсонської області, наполягали на її задоволенні з підстав, викладених письмово.

Представник ТОВ "Південне річкове пароплавство" в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що явка учасників процесу не була визнана обов’язковою, останні повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників третіх осіб.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників процесу, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Судом першої інстанції та апеляційним господарським судом встановлено та не оспорено сторонами наступні обставини.

13 червня 2013 року створено Державне підприємство «ОСОБА_3 морських портів України», у зв'язку з реорганізацією державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов’язків стосовно них відповідно до розподільчого балансу від 13 червня 2013 року та акту приймання-передачі від 13 червня 2013 року, і подальшого утворення внаслідок виділу Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України», на виконання Закону України «Про морські порти України», розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту», наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту утворення державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України».

Згідно зі ст. 64 Господарського кодексу України - підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Правовий статус відокремлених підрозділів юридичних осіб (філій, представництв, інших відокремлених підрозділів господарських організацій (структурних одиниць), утворених ними для здійснення господарської діяльності, визначений ст. 64 ГК України, а також ст. 95 ЦК України.

Згідно з Законом України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VІ (зі змінами): п.1 ч.1 ст. 1 - адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об’єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порт (адміністрація морського порту).

13.06.2013 створено Херсонську філію державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» (адміністрацію Херсонського морського порту)

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про морські порти України», у процесі своєї діяльності адміністрація морських портів України укладає договори щодо модернізації, реконструкції та будівництва об’єктів портової інфраструктури, інші договори, що відповідають цілям її утворення, у тому числі господарські договори з питань забезпечення своє діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2013 укладено Договір на агентське обслуговуванні суден № 20/39 між Державним підприємством «ОСОБА_3 морських портів України» в особі в.о.начальника Херсонської філії Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» (ОСОБА_3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південне річкове пароплавство» (ОСОБА_3).

Даним договором передбачено, що ОСОБА_3 надає послуги згідно письмових заявок ОСОБА_3 по обслуговуванню суден, як під іноземним прапором, так і під Державним прапором України, які заходитимуть до акваторії ОСОБА_3 бо проходитимуть через акваторію ОСОБА_3 транзитом, а ОСОБА_3 приймає ці послуги та оплачує їх вартість своєчасно, відповідно до Зводу звичаїв Херсонського морського порту, Обов’язковими постановами Херсонського морського порту, Законом України «Про морські порти України» від 17.05.2012 №4709-VІ та іншими нормативними актами.

Пунктом 2.3. договору, ОСОБА_3 нараховує та стягує згідно чинного законодавства України портові збори, збори і плати з суден, що плавають під державним прапором України та іноземним прапором і заходитимуть до акваторії ОСОБА_3 Херсонського морського порту або проходитимуть через акваторію ОСОБА_3 Херсонського морського порту транзитом.

Відповідно до п. 2.4. договору, ОСОБА_3 надає послуги за письмовою заявкою і оплатою за рахунок ОСОБА_3 Херсонського морського порту за тарифами, які діють на момент надання цих послуг.

Пунктом 3.2. договору зобов’язано ТОВ «Південне річкове пароплавство» своєчасно надавати ОСОБА_3 Херсонського морського порту та Єдиній інспекції державного портового нагляду (далі по тексту - ЄІДПН) оперативну інформацію про підхід і наявність суден, які обслуговуються Агентом погоджує з головним диспетчером строки і чергу проведення суден. При цьому інформація про судно, вантажі і нотіс повинна надаватись за встановленою формою і в термін, передбачений Зводом Звичаїв Херсонського морського порту, Обов’язковими постановами Херсонського морського порту.

Згідно з п. 3.3. договору ТОВ «Південне річкове пароплавство» надає попередню письмову інформацію та узгоджує підхід суден до причалів ОСОБА_3/акваторію ОСОБА_3 зі службою морської безпеки ОСОБА_3, диспетчерською та ЄІДПН згідно з Обов’язковими постановами Херсонського морського порту та вимог Міжнародного кодексу ІSPS.

За умовами п. 3.4. договору ТОВ «Південне річкове пароплавство» надає заявку на обслуговування та супроводження суден, які обслуговуються Агентом, плавзасобами ОСОБА_3 по каналу, згідно вимог Міжнародного кодексу з охорони суден і портових зборів та Поправок 2002 р. до Конвенції СОЛАС та виконання вимог Обов’язкових постанов Херсонського морського порту.

Згідно п. 3.7 договору ОСОБА_3 зобов’язаний забезпечити до виходу/відходу суден з/від акваторії/причалів ОСОБА_3 та причалів підприємств, що знаходяться в акваторії ОСОБА_3, надходження авансових сум на поточний рахунок ОСОБА_3 за оплату портових зборів.

Відповідно до п. 3.13 договору незалежно від умов договору ОСОБА_3 з судновласником, іншими організаціями, його повноваження по даному договору припиняється тільки після повної сплати ОСОБА_3 портових зборів, зборів і плат, які нараховуються та стягуються ОСОБА_3 згідно чинного законодавства України, а також після повної сплати інших послуг, наданих ОСОБА_3 за тарифами, які діяли на момент надання послуг.

Пунктом 4.1 договору визначено, що порядок справлення, розміри ставок портових зборів, зборів і плати, та інших спеціалізованих тарифів ОСОБА_3, підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів згідно чинного законодавства України. У разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні портові збори, збори і плата, та інші спеціалізовані тарифи ОСОБА_3, під час розрахунків, застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та(або) доповнень з моменту набрання чинності такими змінами та(або) доповненнями.

Положеннями п.4.2. договору встановлено, що оплата портових зборів здійснюється Агентом до виходу судна з ОСОБА_3 на підставі дисбурсментських рахунків ОСОБА_3 відповідно вимог чинного законодавства України. У разі несплати Агентом портових зборів у встановленому порядку капітан порту може відмовити у видачі дозволу на вихід судна з порту згідно ст. 91 КТМ України. Витрати, пов’язані з реалізацією капітаном Порту права, передбачених вищезазначеною статтею, покладається на ОСОБА_3. Як виняток, якщо вхід і вихід судна припадає на вихідні і/або святкові дні, ОСОБА_3 надає ОСОБА_3 завірену копію платіжного доручення або SWIFT по оплаті портових зборів, або надає гарантійний лист по оплаті портових зборів з гарантією оплати в перший робочий банківський день після вихідних і/або святкових днів по відходу судна.

Умовами п. 4.3 договору сторони погодили послуги ОСОБА_3 з видачі перепусток, оформлення приходу і відходу суден, наданих послуг з використанням пожежної машини та інших послуг, згідно тарифів ОСОБА_3.

Пунктом 4.4. договору визначено, оплата зборів і плат за послуги, що надаються суднам згідно чинного законодавства України та оплата інших додаткових послуг ОСОБА_3 та зборів, проводиться Агентом згідно остаточних рахунків ОСОБА_3, з додаванням підтверджуючих документів, в тому числі Актів виконаних робіт (надання послуг), які попередньо направляються факсом або по електронній пошті на адресу ОСОБА_3, потім протягом доби вручаються представнику ОСОБА_3 під підпис або ОСОБА_3 направляє рахунки, підтверджуючи документи та Акти виконання робіт (надання послуг) поштою на адресу ОСОБА_3.

Якщо рахунок, підтверджуючі документи та Акти виконаних робіт (надання послуг), надаються ОСОБА_3 під підпис - оплата повинна бути здійснена протягом п’яти банківських днів з дати отримання таких документів, а якщо зазначені документи відправляються поштою, то оплата здійснюється протягом десяти банківських днів з дати відправлення таких документів.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з 14.06.2013 та діє до 31.12.2013.

Згідно з п.п. 5.10, 5.11 сторони домовились, що строк позовної давності по стягненню пені з прострочення платежів Агентом встановлюється тривалістю п’ять років. Пеня нараховується Портом за весь термін прострочення платежу Агентом, але не більше ніж за один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов Договору відповідачем була надана заявка від 01.08.2013 за обслуговування судна «DONBATE» з метою техніко - профілактичних робіт (дата приходу судна 03.08.2013, дата відходу судна 08.08.2013). (а.с. 137)

В період з 03.08.2013 по 08.08.2013 судно «DONBATE» (прапор Union of Comoros, власник MONTA L.L.C.), під агентуванням Товариства з обмеженою відповідальністю «Південне річкове пароплавство», перебувало в акваторії морського порту Херсону.

Документальним підтвердженням заходу судна, фактичного надання відповідних послуг та нарахування вартості їх надання - є Обмірне свідоцтво на судно, Довідка по послугам капітана порту ХФ ГП «АМПУ» від 03.08.2013 № 1138, Довідка по послугам капітана порту ХФ ДП «АМПУ» № 1189 від 08.08.2013 (з підписом відповідної посадової особи та штемпельною відміткою відповідача), Довідка про фактичний час знаходження судна на якорі № 287 від 08.08.2013 та Загальна декларація на судно, повідомлення про її зміст доведено до відповідача листом Капітана порту № 08/10-146 від 27.08.2013. (а.с. 22-24, 30, 106, 109)

Згідно заявки, наданої ТОВ «Південне річкове пароплавство» від 01.08.2013, судно «DONBATE» (прапор Union of Comoros) з метою, вказаною в заявці «Захід без вантажу на рейд порт Херсон для техніко-профілактичних робіт», просило виставити розрахунок на оплату портового збору за вхід, з вказівкою про гарантованість оплати згідно виставленого рахунку. (а.с.137)

03.08.2013 року між Позивачем та Відповідачем було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 882, відповідно до якого Позивачем було надано Відповідачеві послуги з оформлення приходу (рейду) судна на загальну суму 131,39 дол. США. (з ПДВ). (а.с. 111)

Згідно заявки, наданої ТОВ «Південне річкове пароплавство» від 07.08.2013, судно «DONBATE» (прапор Union of Comoros) з метою вказаною в заявці «Захід без вантажу на рейд порт Херсон для техніко-профілактичних робіт» просило виставити рахунок на оплату портового збору за вихід, з вказівкою про гарантованість оплати згідно виставленого рахунку. (а.с. 21)

08.08.2013 між Позивачем та Відповідачем було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 993, відповідно до якого Позивачем було надано Відповідачеві послуги з оформлення відходу (рейду) судна та інспекторський огляд судна, на загальну суму 165,40 дол. США. (а.с. 115)

З метою оплати зазначених послуг, ОСОБА_3 було вручено рахунки №№ 1027 від 05.08.2013, та № 1160 від 09.08.2013 на загальну суму 296,79 дол. США (з ПДВ), які були оплачені відповідачем в повному обсязі. (а.с. 108, 114)

Вищевказані грошові кошти були перераховані відповідачем позивачеві, що підтверджується листом ПАТ «ПУМБ» від 05.05.2017року за № КНО-09.1.5.1/5. (а.с. 107)

Позивач, звертаючись до суду, посилається на те, що згідно заявок, наданих ТОВ «Південне річкове пароплавство» від 01.08.2013 та від 07.08.2013 судно «DONBATE» (прапор Union of Comoros) знаходилось на рейді, з метою вказаною в заявці «Захід без вантажу на рейд порт Херсон для техніко-профілактичних робіт», оплату згідно виставленого рахунку гарантував. (а.с.137, 21) Агентом був наданий акт приймання-здавання відремонтованих об’єктів від 07.08.2013. (а.с. 138)

Однак, при розгляді вищезазначених документів ОСОБА_3, ОСОБА_3, разом з філією «Дельта-Лоцман» було виявлено, що акт приймання-здавання відремонтованих об’єктів від 07.08.2013 не підтверджує заходження вищезазначеного судна на ремонті на судноремонтному заводі. (а.с. 22-24, 30, 106, 109,138)

Згідно додатку 1 до Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 «Про портові збори» від сплати портових зборів звільняються судна, які відносяться до групи Д, що заходять вимушено для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України.

Таким чином, у зв’язку з відсутністю підтверджуючих документів про знаходження судна «DONBATE» в ремонті на судноремонтному підприємстві (бази) України, відповідно до вимог Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори» ОСОБА_3 були нараховані корабельний, канальний, якірний та адміністративний збори, виставлений рахунок № 1818 від 31.08.2013 на суму 6172,96 дол. США з ПДВ, в еквіваленті до грошової одиниці України складає 164 139,01 грн., та Акт виконаних робіт (надання послуг) від 08.08.2013 №1552, які отримані відповідачем 17.09.2013, що підтверджується витягом з Журналу реєстрації виданої кореспонденції. Однак, відповідач не сплатив кошти за вказаним рахунком.(а.с. 25,26,27-29)

20.09.2013 за вихідним номером 14-05/47 позивачем відповідачу направлено лист з вимогою сплатити 6172,96 дол. США (з ПДВ) по портовим зборам в строк до 24.09.2013, що підтверджується копією листа з повідомленням про вручення поштової кореспонденції. (а.с. 31,32)

17.03.2017 позивачем на адресу відповідачу направлено Претензію № 26-03-14/5, в якій позивач просив здійснити оплату портових зборів в сумі 6 172,96 дол. США (з ПДВ) на поточний рахунок Херсонської філії державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» (ОСОБА_3 Херсонського морського порту), або надати аргументовану письмову відповідь щодо причин неможливості здійснення такої оплати. (а.с. 33-34)

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 26 Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини ХІ Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року» №728-ХІV від 03.06.1999, іноземне судно, що проходить через територіальне море, може обкладатись тільки зборами в оплату за конкретні послуги, надані такому судну.

Національним законодавством, а саме положеннями статті 85 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримуватися чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 22 Закону України «Про морські порти України» передбачено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики.

Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону. Портові збори сплачуються ОСОБА_3 морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в України встановлені Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 (Порядок № 316), пунктами 1.2, 1.3 якого передбачено, що згідно з частинами третьою - п'ятою статті 22 Закону України «Про морські порти України» портові збори сплачуються ОСОБА_3 морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача; канальний збір справляється на користь власника каналу; корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України «Про морські порти України». Портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку. (п. 1.3 Порядку).

Пунктом 1.4 Порядку передбачено, що сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.

Відповідно до п. 2.1. Порядку № 316, із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку (в редакції від 24.07.2015). Ставки, наведені у додатку 2 до цього Порядку, не передбачають додаткове окреме справляння корабельного збору за вхід та вихід в операційну акваторію причалу (причалів), за винятком випадків, зазначених у цьому додатку.

Відповідно до п. 3.1., 3.2., 3.3. Порядку № 316 (в редакції від 24.07.2015), канальний збір за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (далі - БДЛК), Херсонським морським каналом (далі - ХМК), Керч-Єнікальським каналом (далі - КЄК) справляється на користь суб'єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу I цього Порядку.

Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до цього Порядку.

Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна за ставками, наведеними в додатку 4 до цього Порядку.

Відповідно до п. 6.1. Порядку № 316 (в редакції від 24.07.2015) із суден груп А та Б за стоянку більш як 12 годин на внутрішньому рейді морського порту якірний збір справляється за добовими ставками за 1 куб. м об'єму судна за фактичний час стоянки:

0,0043 долара США - із суден у закордонному плаванні;

0,00043 долара США - із суден у каботажному плаванні.

Відповідно до п. 7.1. Порядку № 316 (в редакції від 24.07.2015), із суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт за такими ставками:

0,022 долара США за 1 куб. м умовного об'єму судна - із суден у закордонному плаванні;

0,0022 долара США за 1 куб. м умовного об'єму судна - із суден у каботажному плаванні.

Судна групи Д та Е звільняються від сплати канального, адміністративного, корабельного та якірного зборів, з підстав передбачених п.п. 2.3, 3.7, 6.3, 7.5 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори».

Згідно додатку № 1 до Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори» - до групи Д відносяться судна, що заходять вимушено для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України та звільняються від сплати портових зборів; до групи Е відносяться - інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна портового флоту, криголами, які належать суб'єктам господарювання всіх форм власності, що здійснюють діяльність у межах морського порту, а також орендовані ними, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, риболовні судна, що заходять без виконання вантажних операцій).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно заявок наданих ТОВ «Південне річкове пароплавство» від 01.08.2013 та від 07.08.2013, судно «DONBATE» (прапор Union of Comoros) з метою вказаною в заявці «Захід без вантажу на рейд порт Херсон для техніко-профілактичних робіт», перебувало в акваторії морського порту Херсону.

ТОВ «Південне річкове пароплавство», вважає, що судно «DONBATE» 03.08.2013 зайшло в порт Херсон для проведення ремонтно-профілактичних робіт, а тому відповідно до вищезазначених норм закону, звільнене від сплати зборів. В підтвердження цього, відповідач надав загальну декларацію № 215 від 03.08.2013, довідку по послугам капітана порту Херсонської філії Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» за № 1138 від 03.08.2013, інвойсом № 27 від 08.08.2013, та акт приймання-здавання відремонтованих об’єктів від 07.08.2013. (а.с.105, 106, 109, 138)

Однак, в наявних матеріалах справи відсутні відповідні докази, визначені чинним законодавством, які б доводили факт проведення ремонтних робіт, чи власними силами, чи іншою підрядною установою. Відсутні також і договір на виконання підрядних ремонтних робіт, акт виконаних робіт, платіжні документи про проведення розрахунків за виконанні роботи, як це передбачено нормами глави 61 Цивільного кодексу України. У випадку проведення ремонту власними силами, відповідач мав надати будь-які докази, як-то придбання запчастин, акти, що свідчать про використання цих запчастин, тощо. При цьому, судова колегія зазначає, що записи у супровідному документі - інвойс № 27 від 08.08.2013 «Repair» та вказана сума 10447 USD в графі ТОТАL не доводять факт проведення ремонтних робіт судна «DONBATE». Акт приймання-здавання відремонтованих об’єктів від 07.08.2013, наявний в матеріалах справи, не є підтвердженням знаходження судна на ремонті на судноремонтному заводі. (а.с. 138)

Отже, відповідач не довів належними та допустимими доказами проведення ремонтних робіт на судні «DONBATE», які б звільнили його він сплати портових зборів.

За таких обставин судова колегія доходить висновку, що фактично судно знаходилось на рейді з 03.08.2013 до 08.08.2013, про що свідчить довідка про фактичне знаходження судна на якорі, підписана черговим капітаном ЕДІПН від 08.08.2013 № 287, що є підтвердженням знаходження судна в акваторії морського порту без заходження на ремонт на судноремонтні підприємства України. (а.с. 24)

Зауваження відповідача, стосовно того, що оплата портових зборів здійснюється Відповідачем до виходу судна з порту Позивача на підставі рахунків виставлених позивачем, а у випадку несплати Відповідачем портових зборів, капітан порту відмовляє у видачі дозволу на вихід судна з порту, судовою колегією не приймається, з огляду на те, що не застосування позивачем пунктів 4.1, 4.2, 4.4 Договору на агентське обслуговування суден №20/39 від 14.06.2013, щодо відмови у видачі дозволу на вихід судна з порту, не є доказом належного виконання зобов’язань відповідачем.

Таким чином, Державне підприємство «ОСОБА_3 морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «ОСОБА_3 морських портів України» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення 191 876грн.25 коп. на законних підставах та до належного відповідача по справі.

При цьому, судова колегія зазначає, що рахунки №№ 1027 від 05.08.2013, та № 1160 від 09.08.2013 на суму 296,79 дол. США (з ПДВ), відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 993 від 08.08.2013 та № 882 від 03.08.2013, були виставлені ОСОБА_3 за оформлення приходу (рейд), оформлення відходу (рейд), інспекторський огляд (відхід) (рейд), на підставі п.п.4.3.3 п.4.3 договору №20/39 від 14.06.2013 за послуги Єдиної інспекції державного портового нагляду (ЄІДПН) для суден під іноземним прапором, у розмірах визначених цим договором. (а.с. 111, 115)

Водночас, відповідачем 25.05.2017 надано до господарського суду першої інстанції заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

За нормами статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Дослідивши наявні матеріали справи та проаналізувавши положення договору на агентське обслуговування суден № 20/39 від 14.06.2013, судова колегія вважає, що перебіг строків позовної давності почався з 08.08.2013, саме з дати виходу судна «DONBATE» з порту. Строк позовної давності повністю сплинув 08.08.2016. Проте, позивач звернувся з позовом лише у травні 2017 року.

При цьому, колегією суддів враховано, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписами частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Як вбачається з письмових пояснень, Державне підприємство «ОСОБА_3 морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «ОСОБА_3 морських портів України», причини пропуску строків позовної давності вважає поважними. Зокрема, станом на день подачі позовної заяви позивач був позбавлений можливості вжити заходи для належного захисту своїх порушених прав щодо стягнення суми боргу за вищезазначеним Договором за загальним терміном позовної давності для такого захисту через неправомірні дії посадових осіб Херсонської філії Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України», зокрема, в.о. начальника філії та начальника юридичного відділу, по факту чого 22.02.2017 відкрито кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідуваних № 42017230000000043 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, предметом дослідження якої є ряд договірних взаємовідносин філії з контрагентами (Агентами), в тому числі Договір на агентське обслуговування суден № 20/39 від 14.06.2013 з ТОВ «Південне річкове пароплавство».

Судова колегія не приймає до уваги доводи позивача в цій частині про поважність пропуску строків позовної давності через неналежну організацію роботи юридичної служби порту, оскільки відповідно до статуту Державного підприємства «ОСОБА_3 морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «ОСОБА_3 морських портів України», визначені окрім юридичної служби, ряд органів управління та контролю, які б могли своєчасно звернути увагу на наявність дебіторської заборгованості щодо якої не проводиться робота по її стягненню.

Більш того, 20.09.2013 за вихідним номером 14-05/47 позивачем ТОВ «Південне річкове пароплавство» направлено лист з вимогою сплатити 6172,96 дол. США (з ПДВ) по портовим зборам в строк до 24.09.2013, що підтверджується копією листа з повідомленням про вручення поштової кореспонденції. (а.с. 31, 32) Отже, позивач, був обізнаний про наявність заборгованості у ТОВ «Південне річкове пароплавство» за договором на агентське обслуговування суден № 20/39 від 14.06.2013 в сумі зазначеній у позові.

Обставин, пов'язаних з перериванням або зупиненням строку позовної давності судом апеляційної інстанції не встановлено.

Доводи позивача, що строк позовної давності в 5 років розповсюджується на договірні зобов'язання загалом, на підставі п. 5.10. Договору на агентське обслуговування суден № 20/39 від 14.06.2013, судовою колегією не приймаються, оскільки строк позовної давності тривалістю у 5 (п’ять) років сторонами погоджено лише по стягненню пені за прострочення платежів Агентом.

Враховуючи зроблені судом апеляційної інстанції висновки про наявність порушених прав позивача, оцінивши доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування позовної давності та наслідків її спливу при розгляді вимог про стягнення спірної суми.

          Щодо позовних вимог про стягнення пені, судова колегія зазначає наступне.

          Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

          Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.4.4. Договору (дата виникнення зобов’язання щодо сплати заборгованості), п. 5.10. Договору - Сторони збільшили термін позовної давності по стягненню пені до 5 років,           що не суперечить ст. 259 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Позовна давність обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме. Але, якщо позовна давність спливла за основною вимогою, то вважатиметься, що вона спливла і стосовно додаткової вимоги. Саме така правова позиція викладена у п.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів».

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, судова колегія відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, оскільки заявлена позивачем вимога про стягнення пені в сумі 27 737,24 грн. є складовою загальної суми заборгованості в сумі 164 139,01 грн., що еквівалентно 6 172,96 дол. США

За вимогами ч.ч.3,4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до вимог чинного законодавства, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

За п.2.2. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», за змістом ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зазначеного судом першої інстанції враховано не було. У задоволенні позову відмовлено із застосуванням позовної давності, на підставі п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, як самостійної підстави для відмови в позові, незалежно від того, чи дійсно права позивача порушені та те, що цивільно-правовий інститут позовної давності належить до інститутів матеріального права. ОСОБА_6 з тим, суд першої інстанції зазначає, що підставою для відмови у задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості на суму 164 139 грн. 01 коп., є недоведеність в ході розгляду справи та заявлені поза межами строків позовних вимог, підстав для поновлення строків позовної давності відсутні.

          Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності, для можливості стягнення заборгованості за договором на агентське обслуговування суден №20/39 від 14.06.2013 у сумі 164 139,01 грн. та пені у розмірі 27 737,24 грн., в межах якого особа мала звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В основу рішення суду першої інстанції було покладено одночасно дві підстави для відмови в задоволені позову: необґрунтованість позовних вимог та сплив строку позовної давності, що є взаємовиключними підставами для відмови в задоволені позову.

Застосування двох взаємовиключних підстав, як це було застосовано судом першої інстанції, не допускається. ОСОБА_6 з тим, зазначена помилка не привела до прийняття неправильного рішення по суті.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо застосування позовної давності, адже позовна давність застосовується, коли позов є обґрунтованим.

          Згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосуванням норм матеріального права: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв'язку з зазначеним, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але частково з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому колегія суддів апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України задовольняє частково, рішення господарського суду Херсонської області від 12.07.2017 у справі №923/395/17 підлягає зміні його мотивувальної частини.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.07.2017 у справі №923/395/17 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.07.2017 у справі №923/395/17 змінити шляхом викладення мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно зі ст. 282 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.03.2018 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

судді Г.І. Діброва

ОСОБА_6