ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91000, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91000, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

 У Х В А Л А

07.08.06                                                                                 Справа № 16/398.

Суддя  Зюбанова Н.М.,  розглянувши матеріали  справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно - Українська металургійна ком панія", м, Алчевськ Луганської області

до Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод", м. Попасна Луганської області

про стягнення   549381 грн. 08 коп

за участю представників сторін:

від позивача –не викликався;

від відповідача –не прибув;

від виконавчої служби –Мозолєва В.О., дов. від 02.03.06 б/н;

                                                             в с т а н о в и в :

              Обставини справи: розгляд скарги відповідача   на дії  підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції  /далі – підрозділ примусового виконання рішень/.

За листом від 23.03.06 № 70ю відповідач звернувся зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень з вимогою про визнання неправомірними його дій по винесенню постанови про арешт грошових коштів боржника, що містять ся на рахунку № 37120021011212  в УДК Луганській області та належать ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод", а тому визнання  вказаної постанови незаконною.

Так, відповідач посилається на те, що постанова про арешт грошових коштів  боржника від 13.03.06 на його рахунок в Управлінні державного казначейства є незаконною, оскільки рахунок № 37120021011212 має призначення для проведення розрахунків за природний газ та теплопостачання.

          Відділ примусового виконання рішень  у поясненнях на скаргу посилається на відповідність своїх дій чинному законодавству, яким не передбачено заборони щодо накладення арешту на рахунки, що знаходяться у державному казначействі.

               Господарський суд вважає скаргу відповідача від 23.03.06 № 70ю такою, що не підлягає  задоволенню, з огляду на  наступне.

          Так, згідно матеріалів виконавчого провадження 13.09.05 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду від 19.11.04. Дане виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 2/29-2004.

          13.03.06 підрозділом примусового виконання рішень було винесено постанову про арешт грошових коштів боржника, у відповідності до п. 1 резолютивної частини якої накладено арешт на грошові кошти у сумі 1754794 грн. 03 коп., що містяться на рахунку № 37120021011212, банк УДК у Луганській області, МФО 804013 та належать відповідачу –боржнику за виконавчим провадженням.

Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" чітко  визначено, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях. Тому за наявності інформації про розрахункові рахунки боржника у разі необхідності арешту грошових коштів державний виконавець має винести  відповідні постанови, при цьому він не обмежений з"ясуванням підстав відкриття рахунку, зокрема,  - для виконання урядових програм –на що посилається відповідач.

Як свідчать матеріали справи, останнім не доведено, що через арешт грошових коштів на рахунку № 37120021011212 в Управлінні державного казначейства Луганської області відбулось незаконне перерахування коштів не у відповідності до цільового використання коштів.   

Також необґрунтованими є посилання відповідача на необхідність звернення державного виконавця до господарського суду із заявою про одержання дозволу на накладення арешту на грошові кошти, оскільки у даному випадку йдеться про накладення арешту на грошові суми відповідача на виконання рішення суду від 02.11.04, яке набрало законної сили, що передбачено ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин при розгляді скарги  відповідача від 23.03.06 № 70ю господарський суд дійшов висновку, що підстав для визнання дій підрозділу примусового виконання рішень незаконними не вбачається, матеріали виконавчого провадження відповідають нормам чинного законодавства.

  У зв”язку з викладеним, керуючись  ст. ст.  53, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд                                      

                                                                   у х  в а л и в :

Скаргу  відповідача за листом від 23.03.06 № 70ю  залишити без задоволення.

            Суддя                                                                                Н.М.Зюбанова

Пом. судді                                                                                І.В.Мальченко