ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 921/507/17-г/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Збудуй своє житло" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 (Скрипчук О.С. - головуючий, судді: Дубник О.П., Юрченко Я.О.) у справі

за позовом заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1) Великоберезовицької селищної ради,

2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Збудуй своє житло",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Комунальне підприємство "Аква-Сервіс" Великоберезовицької селищної ради,

2) Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Надія-2017",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Тернопільської районної державної адміністрації,

про визнання незаконним пункту 2 рішення сорокової сесії шостого скликання Великоберезовицької селищної ради від 21.05.2014 № 522 "Про дострокове припинення договору оренди ФОП Волошин Я.П. та звернення голови ОК ЖБК "Збудуй своє житло" в частині, що стосується земельної ділянки, площею 0,3218 га, визнання незаконним пункту 11 рішення дванадцятої сесії сьомого скликання Великоберезовицької селищної ради від 07.10.2016 № 155 "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб" в частині, що стосується земельної ділянки площею 0,3218 га, визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 07.10.2016 без номера, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку за кадастровим № 6125255200:02:002:2837, право оренди якої зареєстровано 02.11.2016 за індексним № 32166447, скасування державної реєстрації за індексним № 32166447 від 02.11.2016 права оренди земельної ділянки, зобов'язання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Збудуй своє житло" повернути Великоберезовицькій селищній раді земельну ділянку за кадастровим № 6125255200:02:002:2837,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Великоберезовицької селищної ради (далі - Рада) та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Збудуй своє житло" (далі - ОК "ЖБК "Збудуй своє житло") про: визнання частково незаконними рішень Великоберезовицької селищної ради, а саме: пункту 2 рішення від 21.05.2014 №522 в частині, що стосується земельної ділянки площею 0,3218 га; пункту 11 рішення від 07.10.2016 № 155 в частині, що стосується земельної ділянки 0,3218 га; визнання недійсним із моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 07.10.2016 без номера, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий № 6125255200:02:002:2837; скасування державної реєстрації від 02.11.2016 за індексним № 32166447 на право оренди земельної ділянки; зобов'язання ОК "ЖБК "Збудуй своє житло" повернути Великоберезовицькій селищній раді земельну ділянку, кадастровий № 6125255200:02:002:2837.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням Радою норм законодавства під час прийняття спірних рішень щодо земельної ділянки площею 0,3218 га, кадастровий № 6125255200:02:002:2837, розташованої за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Велика Березовиця, вул. Микулинецька, 30-А. Наслідком оскаржуваних рішень Ради стало укладення між Радою та ОК "ЖБК "Збудуй своє житло" спірного договору оренди та державна реєстрація права оренди на зазначену земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2017 (суддя Андрусик Н.О.) позов прокурора повернуто без розгляду на підставі статті 54, 58 та пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017.

Ухвалу місцевого суду обґрунтовано тим, що суд не має правових підстав для об'єднання позовних вимог прокурора в одне провадження цієї справи, оскільки в ній йдеться про вимоги, що ґрунтуються на різних підставах та підлягають доведенню іншими доказами. Позовні вимоги заявлені до неналежних відповідачів у справі та є необґрунтованими. Спільний розгляд суттєво утруднить вирішення спору в заявленому прокурором обсязі в межах строку, встановленого ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017. До того ж частину позову належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 ухвалу місцевого суду скасовано, справу направлено на розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Постанову апеляційного господарського суду обґрунтовано положеннями статті 58, пункту 1 частини 1 статті 62, пункту 5 частини 1 статті 63 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017 та пункту 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зважаючи на які, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність доводів прокурора щодо об'єднання в одній позовній заяві наведених вимог, зважаючи на їх однорідність і підстави виникнення (передача селищною радою спірної земельної ділянки в оренду) пред'явлення до одних і тих самих відповідачів, обґрунтованість одними і тими ж доказами та пов'язаність єдиним способом захисту, що відповідає вимогам процесуального законодавства, а отже місцевим судом повернення позову без розгляду є безпідставним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, ОК ЖБК "Збудуй своє житло" звернулося з касаційною скаргою про її скасування та залишення ухвали місцевого суду без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник послався на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статей 27, пунктів 4, 5 частини 2 статті 54 та статті 58 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, наголошуючи, що Львівським апеляційним господарським судом протиправно скасовано законну та обґрунтовану ухвалу місцевого суду щодо повернення без розгляду позову прокурора у зв'язку з об'єднанням кількох неоднорідних вимог із різними підставами виникнення, що ґрунтуються на різних доказах і мають бути заявлені до різних відповідачів. При цьому, апеляційним судом зазначено процесуальний статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, однак жодних ухвал про залучення цих осіб до участі у процесі суд не виносив.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Прокурор, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Надія-2017" та Тернопільська районна державна адміністрація звернулися з відзивами та поясненням, в яких просили постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Прокурор і вказані треті особи зауважили про правомірність судових висновків апеляційної інстанції, що фактично позовні вимоги стосуються одного об'єкта - земельної ділянки площею 0,3218 га, розташованої за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Велика Березовиця, вул. Микулинецька, 30-А, та об'єднані спільними підставами - порушенням норм законодавства під час передачі цієї земельної ділянки в оренду ОК "ЖБК "Збудуй своє житло" на підставі оспорюваних рішень - пункту 2 рішення Великоберезовицької селищної ради від 21.05.2014 № 522 та пункту 11 рішення Великоберезовицької селищної ради від 07.10.2016 № 155, з укладанням відповідного договору оренди та подальшої державної реєстрації права оренди. У зв'язку із наведеним відсутні підстави для скасування правомірно винесеної постанови апеляційної інстанції.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Здійснивши перегляд касаційної скарги в письмовому провадженні, перевіривши оскаржені у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В основу оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції покладено висновок, що підставою для звернення прокуратури в інтересах держави із цим позовом стало прийняття спірних рішень щодо земельної ділянки площею 0,3218 га кадастровий № 6125255200:02:002:2837, розташованої за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Велика Березовиця, вул. Микулинецька, 30. На підставі зазначених рішень між Радою та ОК "ЖБК "Збудуй своє житло" укладено спірний договір оренди та проведено його державну реєстрацію. Отже, вимоги позову стосуються одного об'єкта - зазначеної вище земельної ділянки.

Проаналізувавши правову природу відносин між сторонами спору, суд апеляційної інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов висновку про наявність підстав для об'єднання позовних вимог заступника прокурора в одне провадження, адже вимоги заявленої справи є однорідними, оскільки виникли з одних і тих самих підстав (передача селищною радою спірної земельної ділянки в оренду), пред'явлені до одних і тих самих відповідачів, обґрунтовані одними й тими самими доказами та пов'язані одним і тим же способом захисту, що відповідає вимогам статті 58 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017.

При цьому, спростовуючи висновки місцевого суду про відсутність повноважень для розгляду в одній справі вимог, частину з яких належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції зазначив про таке.

Згідно зі статтею 58 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд порушує провадження у справі в частині вимог, які належать до господарської юрисдикції, і на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, відмовляє у прийнятті позовної заяви у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про доведеність прокурором підстав для об'єднання в одній позовній вимозі вимог, які є однорідними, пред'явлені до одних і тих самих відповідачів, обґрунтовані одними й тими ж доказами та пов'язані одним і тим же способом захисту.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі

Стосовно вимог, що мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає за необхідне підтвердити висновки суду апеляційної інстанції про повноваження суду в контексті спірних правовідносин, зважаючи на вимоги пункту 1 частини 1 статті 62 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017.

Відхиляються як безпідставні посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції всупереч вимогам пунктів 4, 5 частини 2 статті 54 і статті 58 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, протиправно скасовано законну й обґрунтовану ухвалу місцевого суду щодо повернення без розгляду позову прокурора з підстав об'єднання кількох неоднорідних вимог із різними підставами виникнення, що ґрунтуються на різних доказах і мають бути заявлені до різних відповідачів.

Згідно зі статтею 58 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. Отже, об'єднання кількох вимог в одну справу можливе лише за умови їх однорідності, тобто вони повинні бути такими, що випливають з одних підстав (правовідносин) та участі тих же самих сторін.

Зважаючи на зміст позовної заяви, предметом позову є визнання частково незаконними спірних рішень селищної ради щодо передачі в оренду земельної ділянки та визнання недійсною угоди між Радою та ОК "ЖБК "Збудуй своє житло" про оренду земельної ділянки та скасування реєстрації цієї угоди. При цьому підставою позову є відповідні дії Ради щодо передачі в оренду об'єкта землі.

Таким чином, за своєю правовою природою підстави виникнення наведених вимог є однаковими. Як наслідок, ці позовні вимоги є однорідними в розумінні вимог статті 58 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, тому немає підстав для повернення позову місцевим судом без розгляду. Отже, акт суду апеляційної інстанції про скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області є правомірним та підлягає залишенню без змін.

Крім того, слід відхилити, як необґрунтовані, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 27 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, всупереч яким визначено статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, за відсутності жодних ухвал про залучення цих осіб до господарського процесу.

Наведене питання має вирішуватися під час порушення провадження в справі в суді першій інстанції, а тому правила статті 27 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, під час здійснення апеляційного провадження не порушено.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу скаржника на таке.

Основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, що узгоджується із вимогами статті 129 Конституції України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Паво на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати відповідні права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із вимогами законодавства щодо доступу особи до правосуддя.

Отже, наведене свідчить про правильне застосування апеляційною інстанцією норм процесуального права при ухвалені судового акта, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неправомірне повернення місцевим судом без розгляду позову прокурора через відсутність правових підстав для об'єднання позовних вимог в одне провадження у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для повернення позову прокурора без розгляду.

Зважаючи на вимоги статей 300, 301, 308, 309 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційним судом дотримано приписи процесуального закону, через що підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, слід покласти на скаржника.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Збудуй своє житло" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі № 921/507/17-г/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков