Cправа № 127/6061/18

Провадження № 2/127/1076/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

22 березня 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гриневич В.С., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі №127/6061/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2018р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, яка підписана його представником ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, якою представник позивача просив витребувати з чужого незаконного володіння ПАТ КБ «Приватбанк» на користь позивача квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2018р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

В той же час, разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення вищезазначеного позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ПАТ КБ «Приватбанк», а також шляхом заборони ПАТ КБ «Приватбанк» вчиняти дії, а саме виселяти та знімати з реєстрації мешканців вказаної квартири, вселяти інших осіб до вказаної квартири, укладати договори оренди, користування, тощо з третіми особами до вирішення спору по суті та вступу рішення в законну силу.

Вказана заява мотивована тим, що ПАТ КБ «Приватбанк», на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.07.2011р. по справі №2-2604/11, продано ТОВ «Естейт Селлінг» квартиру АДРЕСА_1, яка належала позивачу. Потім ТОВ «Естейт Селлінг» передано цю ж квартиру ПАТ КБ «Приватбанк» в іпотеку, і вже 10.08.2016р. ПАТ КБ «Приватбанк» зареєстровано спірну квартиру за собою на підставі іпотечного договору з ТОВ «Естейт Селлінг».

На думку представника заявника, такі дії відповідача дають підстави стверджувати про наявність змови в його діях з метою унеможливлення в подальшому реального виконання такого рішення суду у випадку задоволення позову.

Крім того, як зазначає заявник, до матеріалів справи долучені претензії ПАТ КБ «Приватбанк» до позивача про виселення зі спірної квартири, що свідчить про намагання відповідача виселити позивача та зайняти спірну квартиру.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, а також позовну заяву з доданими документами, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.12.2007р. ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 квартиру під номером 7, розташовану в місті Вінниці по провулку Уманському, в житловому цегляному будинку під номером 5.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.07.2011р. у справі №2-2604/11 задоволено частково позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №VIW3GI0000002261 від 11.12.2007р. в сумі 192239,20 грн. – звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру, загальною площею 48,80 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В подальшому, 15.01.2016р. ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.07.2011р. по справі №2-2604/11, від імені ОСОБА_1 укладено з ТОВ «Естейт Селлінг» договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого продано ТОВ «Естейт Селлінг» квартиру АДРЕСА_1, яка належала позивачу.

Суд звертає увагу на те, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.07.2011р. у справі №2-2604/11 звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_3, тоді як 15.01.2016р. ПАТ КБ «Приватбанк» продано ТОВ «Естейт Селлінг» квартиру АДРЕСА_1.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна №58454358, сформованої ОСОБА_2 29.04.2016р., вбачається, що незважаючи на розбіжності у номері квартири, які містяться в заочному рішенні Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.07.2011р. у справі №2-2604/11 та договорі купівлі-продажу квартири від 15.01.2016р., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 15 січня 2016 року за ТОВ «Естейт Селлінг» зареєстровано право власності квартиру АДРЕСА_1.

З цієї ж інформаційної довідки слідує, що цього ж дня, 15.01.2016р. ТОВ «Естейт Селлінг» передано квартиру АДРЕСА_1 в іпотеку ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі договору іпотеки №337 від 15.01.2016р.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна №118109662, сформованої судом 22.03.2018р., 05.08.2016р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі договору іпотеки №337 від 05.08.2016р.

При цьому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.04.2016р. заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.07.2011р. по цивільній справі №2-2604/11 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, призначено справу до розгляду та в подальшому ухвалою цього ж суду від 25.10.2017р. позовну заяву у даній справі залишено без розгляду.

Визначаючись щодо правомірності вимог заяви про забезпечення позову суд виходить з того, що забезпечення позову - це заходи припинення дій, невжиття яких може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається та зазначено вище, що квартира АДРЕСА_1, яка належала позивачу ОСОБА_1, вибула зі власності позивача та на даний час її власником являється ПАТ КБ «Приватбанк».

При цьому, заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.07.2011р. по цивільній справі №2-2604/11, на підставі якого відбулося відчуження спірної квартири, на даний час скасовано, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про витребування з чужого незаконного володіння ПАТ КБ «Приватбанк» на свою користь квартири АДРЕСА_1.

Таким чином суд приходить до висновку, що між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» дійсно виник спір щодо правомірності відчуження квартири, яка належала позивачу та була предметом іпотеки.

Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, оскільки предметом позовних вимог у справі №127/60619/18 є витребування з чужого незаконного володіння ПАТ КБ «Приватбанк» на користь позивача квартири АДРЕСА_1, суд приходить до висновку що у позивача є всі підстави стверджувати про наявність достаньо обґрунтованого припущення щодо існування реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та може призвести до порушень прав позивача, а відтак вимоги заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, заявою про забезпечення позову заявник просить заборони ПАТ КБ «Приватбанк» вчиняти дії, а саме виселяти та знімати з реєстрації мешканців вказаної квартири, вселяти інших осіб до вказаної квартири, укладати договори оренди, користування, тощо з третіми особами до вирішення спору по суті та вступу рішення в законну силу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Частиною другою статті 150 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2017р. ПАТ КБ «Приватбанк» надіслано позивачу претензію, якою вимагається від позивача з усіма членами сім’ї протягом 30 днів з моменту отримання претензії, добровільно звільнити приміщення квартири із одночасним зняттям з реєстраційного обліку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вимоги заяви щодо заборони ПАТ КБ «Приватбанк» вчиняти дії також підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що забезпечення позову має тимчасовий запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Відповідно до частини першої та другої статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570.

Заборони Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 14360570) вчиняти дії, а саме виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири АДРЕСА_1, вселяти інших осіб до вказаної квартири, укладати договори оренди, користування, тощо з третіми особами.

Ухвалу суду для виконання надіслати Реєстраційній службі Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, Центральному, Вишенському та Староміському відділам державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: