Судове рішення #7026459

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

  11.12.09 р.                                                                                    Справа № 44/360пд                              

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (представник до судового засідання не з’явився), до приватного підприємства «Маяк-2» (представник Турбоба Ю.Ю., довіреність від 30.11.09 року) про розірвання договору оренди від 01.09.09 року, а також за зустрічною позовною завою приватного підприємства «Маяк-2» до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлове приміщення складу літ.А-1 загальною площею 30,10 м2, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1, –

                                                   ВСТАНОВИВ:

 Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (далі – Підприємець) звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Маяк-2» (далі – Наймодавець) про розірвання договору оренди від 01.09.09 року. Позовні вимоги Підприємця ґрунтуються приписах статті 651 ЦК України та на юридичному факті приховування Наймодавцем факту відсутності належним чином оформленого права власності на нежитлове приміщення складу літ.А-1 загальною площею 30,10 м2, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1 (далі – Приміщення).

Наймодавець в порядку статті 60 ГПК України звернувся до суду із зустрічним позовом до Підприємця про визнання права власності на Приміщення. Позовні вимоги Наймодавця ґрунтуються на невизнанні Підприємцем зазначеного права, що, на думку Наймодавця, порушує речові права на Приміщення, оскільки Наймодавець не в змозі використовувати Приміщення у власній підприємницькій діяльності, зокрема, позбавляється можливості передати частину Приміщення у оренду Підприємцю та отримувати плату за користування вказаною нерухомістю.

Представник Підприємця до судового засідання подав заяву про відмову від позову та просив припинити провадження у справі № 44/360пд.

Представник Наймодавця в судовому засіданні підтримав позовні вимоги зустрічної позовної заяви.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що зустрічний позов Наймодавця підлягає задоволенню, наразі провадження за позовом Підприємця слід припинити, виходячи з наступного.

У відповідності до договору купівлі-продажу від 01.04.96 року Наймодавець придбав у представництва Фонду державного майна України у місті Макіївці нежитлове приміщення площею 407,6 м2 по АДРЕСА_1 (далі – Об’єкт).  

Наймодавцю згідно рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради № 799/2 від 15.08.01 року та згідно договору оренди земельної ділянки № 239 від 29.08.01 року передано у строкове оплатне користування земельну ділянку площею 0,0315 га по АДРЕСА_1, економіко-територіальна зона №  318 для розміщення та експлуатації літнього кафе та складу тари.

В порядку статті 12 Закону України „Про власність в Україні” (станом на момент придбання Об’єкту) та статей 328 та 331 ЦК України Наймодавець є власником купленої речі Об’єкту, причому презумпція правомірності зазначеного речового права визначена правочином купівлі-продажу та законом – статтею 204 ЦК України.

Наймодавець із залученням підрядної організації ПП ВКФ „БУдпромсервіс” за договором підряду № 12/11 від 12.11.03 року самочинно здійснив перебудову існуючої нерухомості, реконструювавши її окрему складову частину, внаслідок чого утворилося Приміщення, про що свідчать результати обміру Бюро технічної інвентаризації, технічний паспорт, а також надані суду технічні висновки спеціаліста-будівельника комунального підприємства „ГрадАРпроект” від 2007 року, згідно яких об’ємно-планувальні та конструктивні рішення будівлі Приміщення мають задовільний технічний стан, Приміщення відповідає приписам будівельних норм та правил і може експлуатуватися за цільовим призначенням.

З огляду на наведене, означене право власності Наймодавця на Приміщення виникло на законних підставах, тому суд вважає безсумнівною наявність у позивача права власності на спірну нерухомість. Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим Приміщенню, оскільки за матеріалами справи Приміщення розташовані на земельній ділянці, виділеній під означені цілі, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення.

Таким чином, виходячи зі змісту норм статей 316-317, 328 ЦК України – Наймодавець є добросовісним набувачем та власником Приміщення, отриманого на підставах, що передбачені договором та не заборонені законом.

У відповідності до статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Наймодавець може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.

Оскільки згідно змісту позовних вимог та наданих матеріалів, Підприємець не визнає право власності Наймодавця на Приміщення (що обмежує права власника), суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності. Ігнорування відповідачем необхідності легітимізації фактичних правовідносин щодо Приміщення є неправомірним через порушення тим самим статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини, якою встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Жовнір проти України від 29.06.04 року) закріплює засади поваги до права власності і забороняє позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених принципами міжнародного права. В силу статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадане судове рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права для національного суду.

Предметом доказування у справах про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва є низка обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення такого спору по суті, зокрема, це особа, яка є фактичним власником спірної нерухомості, відсутність порушень прав третіх осіб на означене майно, відповідність споруди чинним приписам будівельних норм та правил, можливість подальшої безпечної експлуатації об’єкту та наявність у позивача речових прав на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомості. У справі № 44/360пд зазначений предмет доказування доведений відповідними доказами, причому аналіз вищезазначених доказів дозволяє суду зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими, достовірними, як кожний доказ окремо, так і у взаємному зв’язку в їх сукупності. Вони є логічними та послідовними, узгоджуючись між собою.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору за зустрічним позовом є фактичне невизнання Підприємцем права власності та права на користування нежитловим Приміщенням, а також порушення Підприємцем норм Конституції України, ЦК України, ГК України та інших норм, які регулюють режим права власності.

Підприємець до судового засідання 11.12.09 року подав заяву про відмову від позову. Зазначена заява про відмову від позову підписана повноважною особою – особисто Підприємцем, права якого ґрунтуються на нормах статей 25-26 ЦК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, наділений відповідною компетенцією згідно ГПК України та ЦК України, скористався своїм правом на відмову від позовних вимог за основним позовом у справі № 44/360пд. Відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству.

Рішення суду у справі № 44/360пд в частині про визнання права власності Наймодавця на Приміщення є підставою для державної реєстрації відповідних речових прав на нерухомість згідно пункту 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 року № 7/5.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Підприємця.

На підставі ст.41-42 Конституції України, ст.ст.181, 202, 316-317, 328, 331, 376, 383, 392, 655-697 ЦК України, ст.ст.1, 2, 22, 33, 34, 36, 43, 49, п.4 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

 Прийняти відмову від позову суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до приватного підприємства «Маяк-2» про розірвання договору оренди від 01.09.09 року.

 Припинити провадження у справі № 44/360пд за основним позовом суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до приватного підприємства «Маяк-2» про розірвання договору оренди від 01.09.09 року.

 Задовольнити зустрічний позов приватного підприємства «Маяк-2» до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлове приміщення складу літ.А-1 загальною площею 30,10 м2, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1.

 Визнати право власності приватного підприємства «Маяк-2» на нежитлове приміщення складу літ.А-1 загальною площею 30,10 м2, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1.

 Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Маяк-2» суму сплаченого державного мита 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

          

 Суддя                                                              

  Надруковано у 3 примірниках:

1 –позивачу;

2 –відповідачу;

3 –господарському суду Донецької області

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація