Справа № 461/11724/15-ц Головуючий у І інстанції Корчков А. А.

Провадження № 22-ц/780/390/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 26 22.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого – Коцюрби О.П.,

Суддів - Журби С.В., Олійника В.І.,

При секретарі – Топольському В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Іванківського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі ПАТ «Ідея Банк») звернулося з позовом в Іванківський районний суд Київської області, в якому з урахуванням зміни предмету позову, просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 169 379,20 грн., звернути стягнення на предмет застави, вилучити у ОСОБА_3 автомобіль, який є предметом застави та стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Позивач обґрунтовав свої вимоги тим, що він 18 листопада 2011 року відповідно до укладеного кредитного договору № 910.12316 надав ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 144 280 грн. на придбання автомобіля HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033, реєстраційний номер НОМЕР_1, а в забезпечення виконання кредитних зобов’язань, сторони уклали договір застави на придбаний ОСОБА_2 автомобіль.

ОСОБА_2 не виконує належним чином свої зобов'язання в частині погашення кредиту, внаслідок чого станом на 08 червня 2015 року у неї виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 169 379,20 грн.

На час звернення до суду з даним позовом, вищевказаний автомобіль перейшов у власність ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного із ОСОБА_2

За таких обставин ПАТ «Ідея Банк» звернулося до суду з даним позовом, який просило задовольнити.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року, позовні вимоги ПАТ «Ідея Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 169 379,20 грн.

В задоволенні позовних вимог ПАТ «Ідея Банк» про звернення стягнення на предмет застави, - автомобіль марки HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, який належить ОСОБА_3, вилучення вказаного автомобіля та стягнення витрат з ОСОБА_3 щодо сплати судового збору відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ідея Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі 1 693,79 грн.

Скасовано захід забезпечення позову, а саме арешт накладений відповідно до ухвали Іванківського районного суду Київської області від 24 березня 2016 року на спірний автомобіль.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ «Ідея Банк» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просило, скасувати рішення Іванківського районного суду Київської області від 31 травня 2017 року в частині відмови у зверненні стягнення на предмет застави та вилучення і передачі його ПАТ «Ідея Банк», ухвалити у справі у цій частині нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Іванківського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Ідея Банк» підлягає частковому задоволенню, а рішення Іванківського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року в частині відмови ПАТ «Ідея Банк» в задоволенні позовних вимог скасуванню з прийняттям у цій частині нової постанови, про відмову ПАТ «Ідея Банк» в задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет застави та його вилучення з інших підстав, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов‘язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з кредитного договору № 910.12316 від 18 листопада 2011 року, позивач надав ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 144 280 грн. на придбання транспортного засобу - автомобіля марки HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033, реєстраційний номер НОМЕР_2 та фінансування страхового платежу за страхування життя ОСОБА_2

09 лютого 2012  року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 910.12316 від 18 листопада 2011 року, сторони уклали договір застави транспортного засобу № 910.12316, за яким -заставодержавець ОСОБА_2 передала у заставу заставодержателю ПАТ «Ідея Банк», автомобіль марки HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033.

За правилами ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

ПАТ «Ідея Банк» свої зобов’язання за вказаним кредитним договором виконав в повному обс»язі, а саме, надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 144 280 грн.

Відповідно до параграфу 4 вищевказаного кредитного договору, ОСОБА_2 зобов’язана отримати кредит і протягом дії договору  сплачувати кредит та проценти у вигляді ануїтетних платежів в терміни та в сумах, визначених у графіку щомісячних платежів, що є додатком № 1 до договору.

В п.п. 1-3 параграфу 9 кредитного договору № 910.12316 від 18 листопада 2011 року передбачено, що у разі порушення позичальником строків сплати щомісячних платежів, банк має право нарахувати та стягнути з позичальника витрати, пов’язані з супроводом і стягненням простроченої заборгованості за договором (у тому числі, але не обмежуючись, на листування, телефонні дзвінки, виїзди до позичальника, розшук позичальника, послуги сторонніх організацій, згідно з Тарифами Банку). В разі порушення позичальником термінів сплати щомісячних платежів від 1 до 60 днів, банк має право нарахувати та стягнути з позичальника штрафні санкції (пеню) в розмірі 0,15% від простроченої суми боргу за кожен день прострочки, а в разі порушення позичальником термінів сплати щомісячних платежів більше ніж на 60 днів, банк має право нарахувати та стягнути з позичальника штрафні санкції (пеню) в розмірі 0,65% від простроченої суми боргу за кожен день прострочки. Сплата пені не звільняє від виконання зобов’язань за цим Договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 910.12316,  ОСОБА_2 18 вересня 2014 року припинила сплату коштів із погашення кредиту, у зв’язку з чим не виконала своїх зобов'язань за вказаним договором, внаслідок чого, в неї перед  ПАТ «Ідея Банк» виникла заборгованість у сумі 169 379, 20 грн., яка складається з наступного: 135 90, 80 грн. – прострочений основний борг; 23 140 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 317,46 грн. – заборгованість за строковими процентами; а також  31 086,10 грн. – пеня, та 3 640,73 грн. – дебіторська заборгованість.

Тобто, ОСОБА_2 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, тобто, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконала.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 порушила вз»яті на себе зобов’язання щодо погашення отриманого кредиту у передбачений договором строк, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що є всі правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 169 379, 20 грн.

Щодо позовних вимог про звернення стягнення на користь ПАТ «Ідея Банк» на предмет застави, а саме на автомобіль марки HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_3 та вилучення у нього вказаного автомобіля, суд зазначає наступне.

Як вбачається з кредитного договору №910.12316 від 18 листопада 2011 року та договору застави транспортного засобу № 910.12316 від 09 лютого 2012 року для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 910.12316 від 18 листопада 2011року, ОСОБА_2 передала у заставу ПАТ «Ідея Банк» транспортний засіб  HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 230063.

Згідно пункту 1 параграфу 5 вказаного Договору застави, заставодержатель -  ПАТ «Ідея Банк» має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем – відповідачем ОСОБА_2 будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором та/або цим договором.

Судом встановлено, що 28 травня 2014 року транспортний засіб марки HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033, був знятий з обліку для реалізації довіреною особою власника та, на даний час, зазначений транспортний засіб належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і автомобілеві НОМЕР_4, на що вказує лист Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 29 січня 2016 року № 27/27-83.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, аналогічне положення містить і ст. 639 ЦК України.

В ст. 328 ЦК України вказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.  Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

В ст. 388 ЦК України зазначено, - якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його  відчужувати,  особа,  що  придбала  це  майно  за відплатним договором,  вважається  його  добросовісним  набувачем  згідно  зі статтею 388  ЦК  України за  умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна  відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права,  таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі  немає  відомостей  про  попереднє  обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 12 вищевказаного закону, правові наслідки реєстрації обтяження, взаємні права  та обов'язки за правочином,  на підставі якого виникло  обтяження,  виникають  у  відносинах  між  обтяжувачем  і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності  у відносинах  з  третіми  особами,  якщо  інше  не  встановлено  цим Законом.  У разі відсутності реєстрації обтяження  таке  обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем,  проте воно є не чинним у відносинах з  третіми  особами,  якщо  інше  не встановлено цим Законом. На підставі  реєстрації  встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для  виникнення  пріоритету  не  визначені  цим Законом.  Задоволення  прав  чи  вимог  декількох обтяжувачів,  на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється  згідно  з пріоритетом,  який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що у серпні 2014 року він придбав у сина ОСОБА_2, який мав довіреність, легковий автомобіль марки HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033.

На момент підписання довідки-рахунку № 853597 (копія якої долучена до матеріалів справи), він передав сину ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 15 000 доларів США. Спірний автомобіль був знятий з обліку в МРЕВ ДАІ тодішнім власником - ОСОБА_2

Отримавши довідку-рахунок, ОСОБА_3 зареєстрував автомобіль марки «HYUNDAI ELANTRA» 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033 у МРЕВ ДАІ за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4. В подальшому, обладнавши вказаний автомобіль газовою установкою, ОСОБА_3 у Центрі надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ромни, Роменського, Липоводолинського та Недригайлівського районів, підпорядкований У ДАІ УМВС України в Сумській області (Центр ДАІ 5906), отримав новий техпаспорт на автомобіль марки «HYUNDAI ELANTRA 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033. Про те, що зазначений автомобіль перебував у заставі ПАТ «Ідея Банк», ОСОБА_3 дізнався коли у лютому 2016 року отримав ухвалу суду про залучення його до участі у справі як співвідповідача.

Відповідно до листа Територіального сервісного центру № 8047 Регіонального сервісного центру в м. Києві Міністерства внутрішніх справ України, 12 серпня 2014 року ВВНТПРЕД ЦБДР та АС при МВС України було зареєстровано автомобіль марки HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_5, на ім`я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, видано номерні знаки ВМ7907ВВ та свідоцтво про реєстрації транспортного засобу СХХ109442. Згідно автоматизованої інформаційної системи МВС та матеріалів, на підставі яких проводилась реєстрація вищевказаного транспортного засобу, на момент реєстрації будь-які обмеження, чи заборона щодо проведення вказаної процедури були відсутні.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», що відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі і те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Частиною 2 ст. 586 ЦК України установлено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічна за змістом норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу».

Частинами 1, 2 ст. 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін) У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредитора та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов’язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо договором передбачена згода обтяжувала на відчуження боржником рухомого майна, яка є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

Згідно з п. 2 параграфу 2 договору застави від 09 лютого 2012 року № 910.12316, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 наступні застави, відчуження, заміна, обтяження предмета застави будь-яким зобов’язанням (оренда, лізинг, найм, безоплатне користування, спільна діяльність тощо), передача права керування транспортним засобом третім особам, переміщення транспортного засобу за межу території України здійснюється заставодавцем за письмовою згодою заставодержателя.

В матеріалах цивільної справи міститься копія витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06 березня 2012 року № 35162357, згідно з яким, об’єкт обтяження – автомобіль марки HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033, державний номерний знак НОМЕР_2; обтяжувач – ПАТ «Ідея Банк»; боржник – ОСОБА_2; підстава обтяження – договір застави транспортного засобу від 09 лютого 2012 року.

Згідно п. 2 , параграфу 5 договору застави від 09 лютого 2012 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів: за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом набуття заставодержателем предмета застави у власність чи шляхом продажу заставодержателем предмету застави третій особі.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншій особі.

В позовній заяв, яка є предметом розгляду та враховуючи зміну предмета позову, ПАТ «Ідея Банк» просив, стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № 910.12316 в сумі 169 37902 грн., в рахунок погашення кредитних зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 910.12316 укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_3, а саме автомобіль марки HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033, новий реєстраційний номер НОМЕР_6, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі покупцю від імені власника, за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб’єктом оціночної діяльності, для чого надати ПАТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах, (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов’язані з продажем автомобіля тощо), вилучити у ОСОБА_3 або інших осіб, у яких може знаходитись транспортний засіб, який є предметом застави, а саме автомобіль марки HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033, новий реєстраційний номер НОМЕР_6 та передати ПАТ «Ідея Банк».

Вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет застави та вилучення його у ОСОБА_3 не можуть бути задоволені, так як колегія суддів вважає, що такий спосіб звернення стягнення на предмет застави є незаконним, таким, що суперечить нормам чинного законодавства та договору застави, виходячи з того, що за рішенням суду, предмет застави підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, а передача заставодержателю прав та повноважень на відчуження транспортного засобу в тому числі, проводити всі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах, (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов’язані з продажем автомобіля тощо) є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет застави.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, про відмову ПАТ «Ідея Банк» в задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на майно, та його вилучення, що належить ОСОБА_3 а саме автомобіль марки HYUNDAI ELANTRA, 2011 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) KMHDH41CBCU260033, реєстраційний номер НОМЕР_6 з вище викладених підставю.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити частково.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет застави скасувати.

Ухвалити у цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.

В решті рішення Іванківського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: