ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк А.С.

                                                                      Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

"21" березня 2018 р. Справа № 562/3840/17

Суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Моніч Б.С., перевіривши апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від "07" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від "07" лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду зі скаргою.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала.

13 березня 2018 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від "07" лютого 2018 року.

До повторної апеляційної скарги пред'являються вимоги статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15.12.2017 року), як до нової апеляційної скарги.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог пункту першого частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: заявником не додано документу про сплату судового збору.

Згідно статті 5 Закону України №3674-VI від 08.07.2011 року "Про судовий збір" апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, суд приходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вимогами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору. Враховуючи вище зазначене, суд приходить висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати може бути викладене в апеляційній скарзі, що подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання на підставі частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в визначеному законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.

Скаржником не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, що майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану апеляційну скаргу в визначеному законом порядку, а наведені обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд враховує, що звільнення скаржника від сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно вимог підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI від 08.07.2011 року "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на період подання адміністративного позову до суду першої інстанції, а саме 01.11.2017 року) визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно вимог підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI від 08.07.2011 року "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Розмір судового збору, який має бути сплачено апелянтом за подання апеляційної скарги, становить 960 гривень (640 гривень за вимогу немайнового характеру х 150%).

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: рахунок 31216206781002, найменування отримувача УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ отримувача 38035726, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Документ про сплату судового збору подається тільки в оригіналі.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Крім того з матеріалів справи встановлено, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку апелянт зазначив, що повний текст оскаржуваного рішення складено 12.02.2018 року, а тому останнім днем строку подання апеляційної скарги є 14.03.2018 року.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів вважає вказані у ньому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними з огляду на наступне.

У відповідності до частини 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2018 року в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

Однак матеріали справи не містять дати складення повного тексту судового рішення та дати його вручення скаржнику. З цього приводу заявником також не надано будь-яких доказів.

Таким чином, перевіряючи відповідність апеляційної скарги вимогам ст. 295 КАС України, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити чи спростувати факт дотримання заявником строків апеляційного оскарження, оскільки до матеріалів справи не додані докази щодо своєчасності подання апеляційної скарги. Жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано, відсутні такі докази й в матеріалах справи.

У зв'язку з наведеним, у задоволенні клопотання Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області слід відмовити, а апелянту необхідно надати докази, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, зокрема докази щодо дати складення повного судового рішення та дати його отримання.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без руху.

Надати Рівненському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Рівненської області десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Роз'яснити Рівненському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Рівненської області, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута, а у випадку не подання клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення, суддею буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

           Суддя                                                     Б.С. Моніч