ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/11952/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя:                                                   Бруновської Н.В.

суддів:                                                                       Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:                    Бедрій Х.П.

представника відповідача:                                        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2017 року у справі № 346/3144/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил,–

ВСТАНОВИВ :

06.07.2017р. позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил № 72/20600/17 від 22.06.2017р.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2017р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, під час проведення перевірки щодо законності перебування на митній території України транспортного засобу маркиSUPERB, р.н. JON861, кузов № ТМВВG63U689006933 митним органом встановлено, що вказаний автомобіль, 22.01.2017р. ввіз на митну територію України, через митний пост «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС у митному режимі транзит громадянин резидент ОСОБА_3

Згідно Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби України станом на 01.06.2017р. даний транспортний засіб за межі митної території України позивач не вивіз.

Термін вивезення ( транзиту ) даного автомобіля з митної території закінчувався 01.02.2017р. Проте, по закінченню строків транзиту в обов’язковому порядку транспортний засіб не вивезений позивачем з митної території в порушення вимог ст. 95 Митного кодексу України.

Отже, станом на 01.02.2017р. ОСОБА_3 не вивіз із території України вищевказаний транспортний засіб у зв’язку з чим порушив десятиденний строк транзитних перевезень який встановлений ст.95 Митного кодексу України.

У зв’язку із порушенням строків транзитних перевезень передбачених ч.1 ст.95 Митного кодексу України, постановою Івано-Франківської митниці ДФС № 72/20600/17 від 22.06.2017р. позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 грн.

Згідно з ч.1 ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

ч.3 ст.470 Митного кодексу України передбачає, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Однією з вимог до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту, за змістом п.3 ч.1 ст.93 Митного кодексу України є те, що вони повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 цього Кодексу.

Із змісту ч.1 ст.460 Митного кодексу України видно, що вчинення порушень митних правил, передбачених ч.3 ст.469, ст.470, ч.3 ст.478, ст.481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивачем вчинене правопорушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, яке належить до триваючих правопорушень згідно ст. 467 Митного кодексу України.

Вчинене позивачем правопорушення є триваючим та виявлене, як зазначає митний орган 22.02.2017р. під час проведення ініційованої Чернівецькою митницею ДФС перевірки щодо законності перебування на митній території України автомобіля маркиSUPERB, р.н. JON861, кузов № ТМВВG63U689006933.

Постанова про порушення митних правил винесена митним органом 22.06.2017р., тобто, в межах шестимісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення, а тому, позивач притягнений до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, митний орган як суб’єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом та Конституцією України. В діях ОСОБА_3 є склад правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та вина доведена протоколом про порушення митних правил від 01.06.2017 р. № 72/20600/17 та іншими доказами які знаходяться в матеріалах справи.

В ст. 95, ст. 192 Митного кодексу України передбачено, що до строку перебування транзитних товарів на митній території України не включається час дії аварії чи обставин непереборної сили.

Відповідно до частини 5 розділу VIII наказу Міністерства фінансів № 657 від 31 травня 2012 року «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Отже, законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Позивач не надав суду належні та допустимі докази які свідчать про те, що він звертався до митного органу із письмовою заявою та подавав інформацію про обставини аварії, непереборної сили тощо.

Разом з тим, звернення ОСОБА_3 у поліцію про виявлення відсутності на транспортному засобів номерних знаків не може вважатись, визначеною нормою ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, обставиною яка не тягне за собою адміністративної відповідальності яка передбачена ст. 470 Митного кодексу України.

За таких обставин, позивач не дотримав умов можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків оскільки, відсутні належні та допустимі докази, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2017 року у справі № 346/3144/17 – без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                          Н.В. Бруновська

Суддя                                                                                           С.М. Кузьмич

Суддя                                                                                          Р.М. Шавель