ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________

УХВАЛА

"21" грудня 2023 р.Справа № 924/1266/23

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі

за позовом Кам`янець-Подільської міської ради

до фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області,

Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам`янець-Подільської міської ради,

виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради,

про визнання недійсним договору №11 від 15.05.2019 року на реконструкцію (відтворення) втраченої історичної забудови в частині надання права Ступницькій Г.Я. на реконструкцію (відтворення) фундаментів втраченої історичної забудови, що знаходиться за адресою: вул. П`ятницька, 12 у м. Кам`янець-Подільський, та акту прийому-передачі майна комунальної власності від 10.03.2021 року, що складений на виконання цього договору в частині передання Ступницькій Г.Я. фундаментів втраченої історичної забудови; повернення територіальній громаді міста Кам`янець-Подільський в особі міської ради фундаментів втраченої історичної забудови, що знаходиться за адресою: вул. П`ятницька, 12 у м. Кам`янець-Подільський;

ВСТАНОВИВ:

12.12.2023 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Кам`янець-Подільської міської ради до фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам`янець-Подільської міської ради, виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, про визнання недійсним договору №11 від 15.05.2019 року в частині, акту прийому-передачі майна в частині та повернення майна.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву від 11.12.2023 року про забезпечення позову, у якій міська рада просить суд забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які будівельні чи підготовчі роботи на підставі дозволу на проведення будівельних робіт №ІУ013211130185 від 30.11.2021 року на об`єкті будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву мотивує тим, що предметом позову у даній справі є захист права комунальної власності на об`єкт культурної спадщини, який всупереч закону був переданий у приватну власність ФОП Ступницькій Г.Я. Так, користуючись незаконним набуттям предмету спору, відповідач 1 отримала дозвіл на виконання будівельних робіт і наразі має намір здійснювати діяльність, пов`язану із спорудженням об`єктів нерухомості, здійснюючи будівельні роботи на об`єктах, які не можуть належати їй на праві власності, що призведе до втрати об`єктів культурної спадщини і неможливості їх відновити. Відтак позивач зазначає, що в результаті вказаного рішення суду про задоволення позову виконати буде не можливо.  

Ухвалою суду від 13.12.2023 року в задоволенні заяви позивача від 11.12.2023 року про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року позов у справі №924/1266/23 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.      

19.12.2023 року на адресу суду від позивача повторно надійшла заява про забезпечення позову, у якій міська рада просить суд заборонити ОСОБА_1 здійснювати будь-які будівельні чи підготовчі роботи на підставі дозволу на проведення будівельних робіт №ІУ013211130185 від 30.11.2021 року на об`єкті будівництва, який знаходиться за адресою: вул. П`ятницька, 12 у м. Кам`янець-Подільський, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Заяву мотивує аналогічними до заяви від 11.12.2023 року доводами та додатково зазначає, що Ступницька Г.Я. є замовником та винагодонабувачем будівельних робіт на пам`ятці архітектури за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. П`ятницька, 12. На підтвердження вказаному надає дозвіл на виконання будівельних робіт від 30.11.2021 року, у якому зазначено, що замовником є Ступніцька Г.Я.

З приводу поданої заяви суд враховує, що згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У відповідності до ч. 4 цієї ж статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, додані до неї матеріали у їх сукупності, суд вважає подану заяву такою, що не підлягає задоволенню судом, з врахуванням наступного.   

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом із тим, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 1 вчиняти будь-які будівельні чи підготовчі дії на підставі дозволу на проведення будівельних робіт від 30.11.2021 року.

Так, 30.11.2021 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано замовнику ОСОБА_1 та генеральним підрядникам ТОВ "Дан-Сервіс" та МПП "Гермес С" дозвіл №ІУ13211130185 на виконання будівельних робіт щодо реставрації пам`ятки архітектури місцевого значення по вул. П`ятницькій, 12 у м. Кам`янці-Подільському; вид будівництва: реставрація.

За положеннями ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об`єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.

Роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини (ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини").

Заява мотивована тим, що відповідач 1 має намір здійснювати діяльність зі спорудження об`єкта нерухомості на спірному об`єкті, що призведе до його втрати та неможливості відновлення.

Проте, жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчиняються або потенційно вчинятимуться дії саме з спорудження об`єкту нерухомості на спірному об`єкті (тобто, не реставраційні роботи), позивачем не надано.    

Позаяк позивачем не надано доказів, що відповідач 1 будує або має намір здійснювати роботи зі спорудження об`єкту нерухомості на спірному об`єкті, що може призвести до його втрати, суд вважає, що проведення реставраційних робіт (згідно з погодженими нормами та правилами) на підставі чинного дозволу від 30.11.2021 року, не може автоматично свідчити про те, що такі будівельні роботи є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а саме, призвести до втрати спірного об`єкта або неможливості його відновлення.

У даному випадку заборона вчинення дій, які передбачені та дозволені чинними нормативними документами, є непропорційним обмеженням прав відповідача 1, доки не встановлено, що такі дії здійснюється з порушеннями.

Приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, зокрема, втрати об`єктів культурної спадщини, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У випадку наявності достатніх доказів для вжиття заходів забезпечення позову позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду із відповідною заявою.

Керуючись ст.ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви позивача від 19.12.2023 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі №924/1266/23.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею, 20.12.2023 року, та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                      М.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; представнику позивача - в електронний кабінет