У К Р А Ї Н А
Місцевий Ленінський районний суд міста Севастополя
Справа № 2а-1119/09 р.
Категорія27
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
07 грудня 2009 р. Ленінський районний суд м. Севастополя
у складі: головуючого – судді Балюкової К.Г.
при секретарях – Усатій Л.В., Грудіній А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Севастополі про визнання протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Севастополі (Інспекції ДАБК), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати Постанову відповідача № 109 від 04.03.2009 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП за правопорушення у сфері містобудівництва у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що викладені в постанові дії, а саме: влаштування пройому у перекритті цокольного поверху розміром 1,0х1,2м у підсобному приміщенні магазину „Жасмин”, розташованого за адресою: м.Севастополь вул.Велика Морська, 6 ним не проводилося, підвальне приміщення ним не використовувалося. На час придбання ним нежилих приміщень пройом вже існував, тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за дії, яких не вчиняв.
В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, наполягали на його задоволенні. Представник посилався на положення ст.62 Конституції України щодо тлумаченням сумнівів про наявность вини на користь обвинуваченого.
Представник відповідача вимоги позову не визнав, вказуючи на обґрунтованість та законність дій Інспекції ДАБК при притягненні позивача до адміністративної відповідальності. Представник вказував, що при переході права власності на об’єкт нерухомості до позивача у відповідному договорі купівлі-продажу від 27.06.2006 р. відповідні зазначення на наявність реконструкції у приміщенні відсутні, що вказує на їх створення саме позивачем як власником, самовільно, без оформлення необхідних дозволів. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, свідчення свідку ОСОБА_2 та спеціаліста БТІ і ДРОНМ м.Севастополя ОСОБА_3, дослідивши письмові матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 97 КУпАП передбачена адміністративна особа громадян та посадових осіб за самовільне будівництво будинків або споруд, а так само самовільну зміну архітектурного вигляду будинків або споруд під час експлуатації.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляду громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що Постановою першого заступника начальника Інспекції ДАБК у м.Севастополі ОСОБА_4 № 109 від 04.03.2009 р. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн.
Згідно вказаної Постанові в ході позапланової перевірки Інспекції ДАБК у м.Севастополі 18.04.2009р. разом із представниками органів санітарного та пожежного нагляду м.Севастополя, охорони культурної спадщини Севастопольської міської державної адміністрації магазину „Жасмин” по вул..В.Морській,6 у м.Севастополі було виявлено, що у підлозі підсобного приміщення знаходиться прямокутний проїм в перекритті цокольного поверху розміром 100 мм на 1200 мм, який закритий люком. Вказаний проїм веде до ізольованого приміщення, що знаходиться у підвалі, через яке проходять мережі комунікацій. Приміщення було обладнано у результаті будівництва поперечною цегляною стіною, якою дане приміщення відокремлено від іншої частини підвалу. Доступ до цього приміщення можливий тільки через проїм, зроблений у підлозі підсобного приміщення магазину „Жасмин” (а.с.5-6).
Судом встановлено, що нежилі приміщення магазину „Жасмин” (колишня квартира № 15), розташовані в будинку 6 по вул.В.Морській у м.Севастополі належать позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2006 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (продавці) та ОСОБА_1 (покупець), посвідченого нотаріально, реєстровий № 3927 (а.с.7).
Допитаний в якості свідка попередній власник квартири ОСОБА_2 пояснив, що проїм існував ще навіть до придбання ним 1\2 частки нежилих приміщень, тобто до квітня 2006 року, у вказаному стані нерухомість була придбана ним, а потім продана ОСОБА_1, прийомом він фактично не користувався, уваги його існування не придавав.
Допитаний робітник БТІ і ДРОНМ м.Севастополя пояснила, що згідно планів БТІ і ДРОНМ м.Севастополя даних про перепланування нежилого приміщення по вул.В.Морська, 6 у м.Севастополі дійсно не міститься. Пояснювала, що перед продажем приміщень у червні 2006 р. за заявою продавця ОСОБА_2 складалася довідка-характеристика на об’єкт продажу із виходом на місце, в якій наявність перепланувань та інших змін не відображена. Однак, працівник БТІ пояснювала, що при огляді приміщення ретельне його дослідження із прибиранням меблів та килимів не проводиться, та, якщо замовники самі не повідомляють про приховані зміни, якими, як у даному випадку є влаштування проїму у підлозі, люк до якого не помічений техніком, відповідні дані у документи БТІ внесені бути не можуть, як це було у даному випадку.
В підтвердження факту існування самовільно влаштованого проїму з нежилих приміщень по вул.В.Морській,6 у м.Севастополі до придбання позивачем приміщень у власність свідчить формуляр від 16.02.2006 р. та план-схема до договору № 15\565 від 01.07.2003 р. (а.с.10) на влаштування сигналізації, складені Відділом державної служби охорони, датовані 16.02.2006 р., згідно план-схеми на неї відображений вхід до підвалу з кабінету директора, на якій встановлена сигналізація.
Вказані пояснення щодо складання технічної документації при підготовці продажу об’єкту та документи із технічними даними приміщень, складені державною службою охорони в якості належних доказів спростовують доводи представника відповідача про створення входу до підвалу з приміщень позивача виключно після укладення договору купівлі-продажу від 27.06.2006 р. із посиланням на відсутність зазначень про наявність реконструкції предмету продажу у тексті договору та відповідних даних технічної документації БТІ, яка слугувала підставою для укладання цього договору.
З огляду на вказане суд не може прийти до висновку про безспірність тверджень відповідача у протоколі від 04.03.2009 р. про створення пройму та огородження частки підвалу саме позивачем, тоді як законодавство про адміністративні правопорушення передбачає встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у його скоєнні. При цьому суд враховує, що у акті перевірки відповідача від 18.02.2009 р., містяться дані щодо відсутності факту експлуатації підвальними приміщеннями для потреб магазину, що також свідчить про відсутність заінтересованості позивача у використанні цього приміщення.
Вказані обставини не були враховані відповідачем при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП 04.03.2009 р, що є порушенням ст.280 КУпАП, пояснення попередніх власників приміщень з цього питання як доказів у спростування викладених у позовній заяві доводів позову в порушення ч.2 ст.71 КАС України відповідачем на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не надав.
У відповідності до ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 97 КУпАП, тому провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. 97 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі ст.ст. 97, 254,258,268 КпАП України, керуючись ст.ст. 2, 17, 19, 69,70, 50, 104-107, 161-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову № 109 від 04.03.2009 р. першого заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Севастополі у м.Севастополі ОСОБА_6 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн., провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Заяву про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів в місцевий Ленінський районний суд м.Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через місцевий Ленінський районний суд м.Севастополя.
У судовому засіданні 07 грудня 2009 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 11 грудня 2009 р.
Суддя - підпис
Копія вірна:
Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя К.Г.Балюкова