ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2009 року №22а-7076/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,
суддів – Шавеля Р.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання – Когутич Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області на постанову господарського суду Тернопільської області від 25.02.2008р. по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про скасування рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
ВАТ «Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» звернулось до суду із адміністративним позовом про скасування рішення управління ПФ України в Підгаєцькому районі Тернопільської області від 13.06.2007р. №109 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків, визнання нечинною вимогу від 02.07.2007р. №Ю80 про сплату боргу та визнання незаконними дій по зарахуванню сплачених страхових внесків за червень 2007 року в рахунок погашення фінансових санкцій та пені.
Постановою господарського суду Тернопільської області від 25.02.2008р. позов задоволено частково. Скасовано рішення управління ПФ України в Підгаєцькому районі Тернопільської області від 13.06.2007р. №109 про застосування до ВАТ «Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» фінансових санкцій та визнано нечинною вимогу про сплату боргу від 02.07.2007р. №Ю80. В решті провадження по справі закрите.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що рішення про застосування до позивача фінансових санкцій було прийняте з порушенням строків їх застосування передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
В частині інших позовних вимог провадження по справі закрите, оскільки такі вимоги не можуть бути самостійним предметом судового розгляду, є наслідком уже вирішених позовних вимог і їх усунення відноситься до компетенції відповідача.
З таким рішенням не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що в зв’язку із несвоєчасною сплатою страхових внесків до позивача було застосовано фінансові (штрафні) санкції. Прийняте рішення відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки його положеннями не передбачено строків застосування таких санкцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням від 13.06.2007р. №109 до позивача застосовано штрафні санкції на суму 23522,83 грн. на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату страхових внесків у 2004-2006 роках (а.с.6).
На виконання зазначеного рішення 02.07.2007р. позивачу направлено вимогу №Ю-80 про сплату боргу з фінансових санкцій в розмірі 23522,83 грн. та пені 1018,52 грн. (а.с.5).
В подальшому 19.07.2007р. сплачена позивачем заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду була зарахована відповідачем в погашення раніше застосованих фінансових санкцій згідно рішення від 13.06.2007р. №109 (а.с.33).
Поряд з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків сум застосованих до позивача штрафних санкцій та пені (а.с.8-10) затримка позивачем сплати страхових внесків протягом 2004-2006 років жодного разу не перевищувала 30 днів.
Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Пунктом 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затв. постановою Правління ПФ України від 19.12.2003р. №21-1, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при затримці сплати страхових внесків до 30 календарних днів рішення про застосування штрафів складається на наступний день після закінчення 30 денного терміну.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем вимог закону при застосуванні до позивача штрафних санкцій та зарахування сплачених страхових внесків в рахунок погашення боргу і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги, щодо відсутності в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» покликання на строки застосування штрафних санкцій, є безпідставними і висновки суду першої інстанції не спростовують, оскільки відповідно до частини 13 статті 106 цього Закону передбачено, що нарахування пені та накладення штрафів здійснюється в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду.
На виконання зазначеного Закону правлінням Пенсійного фонду затверджено згадану вище Інструкцію, якою, в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення, було передбачено строки прийняття рішень про накладення штрафів і в цій частині Інструкція не суперечила Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 25.02.2008р. по даній справі – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
Д.М. СТАРУНСЬКИЙ