Судове рішення #7023691

     

Справа №2а-12255/08/1570

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

         23 вересня 2009 року  Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді               Катаєвої Е.В.,  

при секретарі                           Юзефович Ю.А., Гречаному В.С.

 розглянувши  в  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Одесі  справу  за  адміністративним позовом Приватного підприємства «Термінал» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,  

  В С Т А Н О В И В:  

 До суду звернулось  Приватне підприємство «Термінал» (далі ПП «Термінал») з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси  (далі ДПІ) та уточнивши свої позовні вимоги просило визнати недійсними  податкові повідомлення-рішення  №0001242301/0, №0001232301/0 від 09.03.2006 року, №№0001242301/1, 0001232301/1 від 22.05.2006 року, №0001242301/2, №0001232301/2  від 26.06.2006 року, №0001242301/3, №0001232301/3, №0031502301/0 від 11.09.2006 року , за якими  визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток  та   по податку на додану  вартість за порушення  у сумі  податок на прибуток, на підставі Акту перевірки, в якому зазначено, що ПП „Термінал”  порушив  п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3  статті 5   Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,  пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.  

Позивач вважає, що висновки Акту перевірки щодо завищення валових витрат підприємства на загальну суму  595,2 тис.грн.  ним   не було допущено.      Витрати підприємства на загальну суму  595,2 тис.грн.     включені до валових витрат підприємства відповідно до вимог Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно не було завищення податкового кредиту на суму 119 078грн., оскільки ПП „Термінал” суми ПДВ були внесені до реєстру отриманих податкових накладних від ПП «Мортех», ПП «Фартех», ПП „Лс-Південь”, ПП «Укрбонбуд» та включені до складу податкового кредиту. Зазначені податкові накладні повністю відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР  від 03.04.1997року „Про податок на додану вартість”.

В судовому засіданні представник позивача  підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені  в позовної заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що  ПП «Термінал»   зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію №258594 від 21.10.2002 року. Форма власності – приватна (т.1 а.с.33-40). На податковий облік в ДПІ взято 28.10.1992 року за №4711.  

З 06 по 24 лютого 2006 року була здійснена виїзна планова документальна перевірка П П «Термінал»   з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, про що 28.02.2006року складено Акт №612-23-02-32230223 (т.1 а.с.5-21).  

На підставі Акту від 28.02.2006 року  ДПІ 09.03.2006 року  прийняло податкове повідомлення-рішення  №0001242301/0,  яким позивачу – ПП «Термінал» визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 263410 гривень (148800гривень за основним платежем, 114610гривень – штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою  порушення  п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3  статті 5   Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР із змінами та доповненнями  (т.1 а.с.22);  податкове повідомлення-рішення   №0001232301/0, за яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 234987,9 гривень (119078гривень за основним платежем, 115909,9гривень – штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою порушення   пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР  із змінами та доповненнями (т.1 а.с.23).  

Позивач оскаржив вказані  податкові повідомлення-рішення  в адміністративному порядку.  ДПІ скаргу залишено без задоволення та прийняті  за результатами розгляду скарги 22.05.2006 року  податкові повідомлення-рішення  №0001242301/1, №0001232301/1 (т.1 а.с.50-51). ДПА в Одеській області 20.06.2006 року прийняло рішення №11237/25 про результати розгляду повторної скарги, яким частково скасувало рішення ДПІ про результати розгляду первинної скарги №9721/25-008 та податкові повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов’язання по штрафним санкціям з податку на прибуток у сумі 74400грн. і штрафним санкціям з ПДВ у сумі 59539грн. (т.1 а.с.62-70). З урахуванням вказаного рішення ДПА в Одеській області ДПІ прийняло 26.06.2006 року податкові повідомлення-рішення №0001242301/2,  яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 189010 гривень (148 800 гривень за основним платежем, 40 210 гривень – штрафна (фінансова) санкція) та №0001232301/2, за яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану  вартість у сумі  175 448,9 гривень (119078 гривень за основним платежем, 56 370,9гривень – штрафна (фінансова) санкція)  (т.1 а.с.52-53).  

Рішення ДПА в Одеській області ПП «Термінал» оскаржило до ДПА України, яка своїм рішенням №9692/6/25-0215 від 01.09.2006 року залишила без змін рішення ДПА в Одеській області та додатково застосувало штрафну санкцію з ПДВ у сумі 3168,1грн. на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». З урахуванням рішення ДПА України ДПІ прийняло 11.09.2006 року податкові повідомлення-рішення №0001242301/3,  яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 189 010 гривень (148 800 гривень за основним платежем, 40 210 гривень – штрафна (фінансова) санкція),  №0001232301/3, за яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану  вартість у сумі  175 448,9 гривень  119 078 гривень за основним платежем, 56 370,9 гривень – штрафна (фінансова) санкція) та №0031502301/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість по штрафним санкціям у сумі 3168,10грн.  (т.1 а.с.54-56).

В Акті перевірки вказано на завищення валових витрат підприємства на загальну суму 595,2тис. гривень на підставі п.п. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9 п.5.3. статті 5 Закону України №283/97-ВР, яке виразилось у включенні до складу валових витрат витрати, які не підтвердженні відповідними документами  та відповідно завищений податковий кредит на суму 119078грн.  

Висновки перевіряючих базуються на тому, що відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3. статті 5 Закону України №283/97-ВР не можуть включаться до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. За думкою перевіряючих ПП «Термінал» необґрунтовано віднесло  до валових витрат вартість транспортних послуг на підставі актів виконаних робіт без додання товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, використання яких є обов’язковим для всіх СПД, які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом або для яких виконуються такі перевезення, відповідно до Закону України від 06.04.2001 року «Про автомобільний транспорт» та Наказу Міністра транспорту України від 14.10.1997року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (т.1 а.с.11-17).  

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач здійснював транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів на підставі договорів з резидентами та нерезидентами України. У зв’язку з тим, що на балансі підприємства транспортні засобі відсутні, для виконання транспортних послуг підприємство залучало транспорт підприємств - перевізників, а саме ПП «Мортех» згідно договору №1507/05-П від 15.07.2005року, ПП «Фартех» згідно договору №01.05.2005року, ПП «Лс-Південь» згідно договору «10-10/П від 01.10.2004 року, ПП «Укрбонбуд» згідно договору «0102/05-П від 01.02.2005 року (т.1 а.с.24-31). Здійснення транспортних послуг вказаними СПД на суму 592,2 тис. грн. підтверджується актами виконаних робіт та платіжними дорученнями, проти чого не заперечує відповідач.  

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №283/97-ВР валові витрати виробництва – це сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які набуваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.  Згідно п.п5.3.9 п.5.3 ст.5 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.  

Статтею 1 Закону України №996-Х1V від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  (далі Закону України №996-Х1V) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В ч. 2 ст.9 цього Закону зазначені обов’язкові реквізити, які повинен мати первинний документ.  

Судом встановлено, що акти виконаних робіт про надання транспортних послуг містять всі вказані в Законі України   №996-Х1V реквізити. При таких обставинах суд вважає, що надані позивачем договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення, виписки банку підтверджують виконання господарських операцій та валових витрат позивача по оплаті транспортних послуг і правомірно віднесені до валових витрат підприємства у перевіряємий відповідачем період.  

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування своїх заперечень проти позову, на п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністра транспорту України від 14.10.1997року №363,  відповідно до якого основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та подорожні листи, оскільки, як вказано в самому наказі ці правила розроблені та прийняті на виконання Програми заходів Кабінету Міністрів України щодо забезпечення  збереження вантажів, захисту їх від розкрадань.  Закон України №283/97-ВР  не передбачає необхідність для віднесення витрат по оплаті транспортних послуг до валових витрат наявність товарно-транспортних накладних та подорожних листів, а крім того пунктом 5.11 ст.5 цього Закону визначено, що  встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.  

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.1 Закону України № 1251 від 25.06.1991р. «Про систему оподаткування» механізм сплати податків і зборів не може встановлюватись чи змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування, до яких не відносяться Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністра транспорту України від 14.10.1997року №363.  

Таким чином, суд прийшов до висновку що, позивач ПП «Термінал» правомірно відніс до складу валових витрат вартість транспортних послуг в розмірі 595,2 тис. грн. і відповідно у відповідача не було правових підстав про донарахування позивачу податку на прибуток та штрафних санкцій. Суд також вважає, що позивачем відповідно правомірно включені до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених позивачем у зв’язку з придбанням транспортних послуг. При цьому суд виходить з наступного.

Згідно п.п.7.4.1,7.4.4  п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон України №168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та ст..8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку… У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не відносяться. Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

В самому акті перевірки   перевіряючі не спростовують того факту, що ПП «Термінал»  суми ПДВ були внесені до реєстру отриманих податкових накладних від ПП «Мортех» , ПП «Фартех», ПП «Лс-Південь, ПП «Укрбонбуд»   та включені до складу податкового кредиту .  

Судом встановлено, що зазначені податкові накладні повністю відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР.  Відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна, яка видається платником податку – поставщиком товарів (послуг) на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту.    

При таких обставинах суд вважає, що позивач на час включення сум до податкового кредиту мав документи, що відповідали правилам бухгалтерського та податкового обліку та при включенні до валових витрат суму 595,2 тис.грн. та податкового кредиту ПДВ у сумі 119078грн. діяв відповідно вимог Закону України №283/97-ВР та Закону України №168/97-ВР .  

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом с касування податкових повідомлень-рішень, прийнятих  ДПІ у Київському районі міста Одеси  №0001242301/2, №0001232301/2  від 26.06 2006 року, №0001242301/3, №0001232301/3, №0031502301/0 від 11.09.2006 року , оскільки рішенням ДПА в Одеській області від 20.06.2006 року №11237/25-0007 скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ від 09.03.2006 року №0001242301/0, №0001232301/0, рішення ДПІ від 18.05.2006 року №9721/25-008 „Про результати розгляду первинної скарги”, на підставі якого, ДПІ 22.05.2006 року прийняла податкові повідомлення-рішення №№ №0001242301/1, 0001232301/1, а тому ці повідомлення – рішення вважаються відкликаними згідно з п.п.6.4.1 „б” п.6.4 ст.6 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

  П О С Т А Н О В И В :  

 Адміністративний позов Приватного підприємства „Термінал” до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень   –  задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Київському районі міста Одеси:

-   №0001242301/2 від 26.06 2006 року відповідно до якого ПП „Термінал” визначена  сума податкового зобов’язання у сумі 189010 гривень (148800 гривень за основним платежем, 40210 гривень – штрафна (фінансова) санкція).      

-   №0001232301/2 від 26.06 2006 року, відповідно до якого ПП „Термінал” визначена  сума податкового зобов’язання у сумі 175448,90 гривень (119078 гривень за основним платежем,  56370,90 гривень – штрафна (фінансова) санкція).      

-   №0001242301/3 від 11.09.2006 року, відповідно до якого ПП „Термінал” визначена  сума податкового зобов’язання у сумі 189010 гривень (148800 гривень за основним платежем, 40210 гривень – штрафна (фінансова) санкція).      

-   №0001232301/3 від 11.09.2006 року відповідно до якого ПП „Термінал” визначена  сума податкового зобов’язання 119078 гривень за основним платежем, 56370,90 гривень – штрафна (фінансова) санкція).      

-   №0031502301/0 від 11.09.2006 року відповідно до якого ПП „Термінал” визначені штрафні (фінансові) санкції 3168,10 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

 Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація