Справа № 2-а-6724/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 19» листопада 2009 року
10год.48хв.
Зала судових засідань №210
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Бєлогуб М.В.
За участю сторін:
Від позивача: Кучерук С.І. – за довіреністю №01/09-юр від 09.01.2009р.
Від відповідача: ДПІ у Суворовському районі м.Одеси - не з’явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра» до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси та ДПІ у Нижньогірському районі АРК, відповідно до якого позивач просить суд скасувати акт індивідуальної дії - рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 20 жовтня 2008 року за №0003332370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2720, 00 грн.; визнати дії ДПІ у Нижньогірському районі АРК по складанню акту щодо перевірки залу гральних автоматів протиправними.
В судовому засіданні, що відбулось 20.08.2009 р. представник позивача надав письмові зміни до адміністративного позову , в яких просить скасувати акт індивідуальної дії - рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 20 жовтня 2008 року за №0003332370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2720, 00 грн
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність та безпідставність винесеного ДПІ у Суворовському районі м. Одеси рішення від 20 жовтня 2008 року за №0003332370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку з наступним. Гральний автомат не є реєстратором розрахункових операцій, а отже до нього не можливо застосовувати вимоги щодо обов’язкової реєстрації, опломбування у встановленому порядку та переведення у фіскальний режим роботи як реєстратора розрахункових операцій, як того вимагають положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; фіскалізація гральних автоматів не передбачена чинними нормативними актами. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, введений в дію Наказом ДПА України віл 21 січня 2009 р. №7, не містить жодного ігрового автомата, проте містить 11 типів РРО які мають застосовуватись в ігрових залах для проведення і фіксації розрахункових операцій, в тому числі і комп'ютерно-касову систему „Фіскал";чинне законодавство не встановлює процедуру реєстрації кожного окремо взятого ігрового апарату як РРО і порядку переведення його в фіскальний режим роботи; відсутня вина позивача в невиконанні Постанови КМУ від 07.02.2001р. №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», оскільки Міністерство економіки та Міністерство промислової політики не виконали покладених на них завдань та не забезпечили розробку технічних вимог до автоматів та фіскальних пристроїв; постанова №121 не містить вимог щодо використання грального автомату в якості РРО. Також позивач зазначає, що порядок здійснення перевірки на підставі плану-графіку на даний час є незаконним;позапланова перевірка може проходити лише за рішенням суду; здійснена податківцями контрольна закупка є незаконною; акт перевірки не містить доказів проведення розрахункової операції на кожному з зазначених в акті гральних автоматів (нефіскалізованих РРО).
Відповідач - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси вважає, що позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, а саме відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №121 зі змінами та доповненнями «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» гральні автомати повинні бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій з фіскальною пам'яттю в термін до 31.12.2006р., проте при проведенні перевірки позивача виявлено застосування гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, не зареєстровані та не опломбовані у встановленому порядку; позивач має право на відшкодування понесеної шкоди у встановленому законодавством порядку, проте неможливість виконання Постанови КМУ № 121 не є підставою для незастосування до нього штрафних санкцій за порушення законодавства.
У відзиві на позов ДПІ у Нижньогірському районі АРК викладені заперечення щодо первісно заявленої ТОВ «Ігра» вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Нижньогірському районі АРК по складанню акту перевірки залу гральних автоматів ТОВ «Ігра» по вул.Перемоги, 48, смт. Нижньогірський.
В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
13.10.2008р. на підставі направлень на проведення перевірки від 13.10.2008р. №33 , № 34 та відповідно до плану – графіку перевірок суб'єктів підприємницької діяльності здійснюючих діяльність у сфері громадського харчування та послуг на жовтень 2008 року, затвердженого наказом ДПІ у Нижньогірському районі АРК від 25.09.2008 р. №276, старшим державним податковим ревізором ДПІ у Нижньогірському районі АРК Яськовим С.В. та старшим державним податковим інспектором Гавриленко Д.І. була здійснена перевірка господарської одиниці — залу гральних автоматів ТОВ „Ігра", розташованого за адресою: АРК, смт. Нижньогірський, вул.Перемоги,48, щодо контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг суб’єктами підприємницької діяльності.
За результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 13.10.2008р. №000017 (№0019/01/20/23/33721690 від 14.10.2008р.- реєстраційний номер в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб’єкта господарювання); (№0067/15/54/23/33721690 від 17.10.2008р. - реєстраційний номер в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання), в якому встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), зміст якого полягає (із змісту описової частини акту) в тому, що наявні в залі вісім гральних автоматів знаходяться в робочому стані, але не обладнані фіскальними пристроями, у зв'язку з чим ними не проводиться реєстрація розрахункових операцій, тобто має місце використання незареєстрованих, неопломбованих, нефіскалізованих РРО в кількості вісім штук.
На підставі описаних в акті перевірки обставин був зроблений висновок про проведення розрахункових операцій пристроями, які не фіскалізовані, не зареєстровані, не опломбовані згідно вимог чинного законодавства.
На підставі зазначеного акту перевірки від 13.10.2008р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийнято рішення від 20 жовтня 2008 року за №0003332370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2720грн. , у зв’язку з порушенням позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі п.2 ст.17 цього Закону.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, вимагаючи його скасування.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу ДПС; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи ДПС України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Згідно ч.4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Як було встановлено судом, проведена ДПІ у Нижньогірському районі АРК перевірка господарської одиниці позивача є плановою перевіркою, яка відповідно до вимог Наказу ДПА України від 11.10.2005 р. №441 була передбачена в плані перевірок ДПІ у Нижньогірському районі АРК на жовтень 2008р., на її проведення було видане направлення, в якому зазначено вид перевірки — планова.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями (в редакції Закону України від 01.06.2000 N 1776-III) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). Реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Статтею 2 Закону визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно п.4.4. «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за N 107/5298, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг введені в режимі реєстрації.
Згідно з п.п.1,2 ст.3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до п.2 ст.17 Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів ДПС України застосовуються фінансові санкції двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Судом встановлено, що штрафні санкції за порушення п.1 ст.3 Закону про РРО застосовані ДПІ в Суворовському районі м.Одеси саме на підставі п.2 ст.17 Закону України про РРО, тобто виходячи з даних акту перевірки щодо здійснення розрахункових операцій — 8 гральними автоматами, які є реєстраторами розрахункових операцій, проте в порушення п.1 ст.3 Закону про РРО не переведені в фіскальний режим роботи не опломбовані та не зареєстровані.
Проте встановлення такого порушення та застосування відповідаючих йому санкцій за вимогами п.2 ч.1 ст.17 Закону про РРО передбачає необхідність фіксації в акті перевірки:
а) здійснення розрахункової операції на кожному з 8 гральних автоматів (прийняття готівкових коштів від покупця за місцем реалізації послуги);
б) застосування у кожному випадку РРО, який в порушення п.1 ст.3 Закону України про РРО не переведений в фіскальний режим роботи, не опломбований, не зареєстрований.
Такі обставини актом перевірки від 13.10.2008р. не встановлені, натомість, зміст п.п.2.2.7, 2.2.8 акту перевірки свідчить, що розрахункова операція взагалі не мала місця, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (230 грн.) відповідає даним Х-звіту денного ( п.2.2.13 акту перевірки); порушення друкування на РРО фіскальних звітних чеків та їх зберігання не встановлено (п.2.2.12 акту перевірки).
Отже, актом перевірки фактично було встановлено не порушення ТОВ “Ігра” п.1 ст.3 Закону про РРО, а факт невиконання позивачем вимог Постанови КМУ від 07.02.2001р. №121.
Згідно зі ст.11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (зі змінами та доповненнями) установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, гральні автомати повинні бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій з фіскальною пам'яттю в термін до 31.12.2006р. С удом встановлено, що уповноваженими органами не було організовано розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) з відповідними технічними вимогами щодо автоматів грального бізнесу, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Вказані обставини не заперечуються відповідачами.
Рішенням Голови Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управлінні товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України №5 від 22.06.2004 року затверджені лише Технічні вимоги до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, які встановлюють перелік додаткових вимог щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами розрахункових операцій – електронними контрольно-касовими апаратами, що застосовуються для обліку та реєстрації з купівлі - продажу фішок (жетонів, кредитів) в гральних закладах.
Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, позивач не може нести відповідальність за невиконання органами державної влади завдань з розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) з відповідними технічними вимогами щодо автоматів грального бізнесу, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Статтею 12 Закону № 265/95-ВР встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція, і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року № 1315 (зі змінами та доповненнями) затверджено Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до якого Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Наказом ДПА №430 від 01.07.2008 року до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включений РРО моделі «Фіскал». На момент проведення перевірки ТОВ «Ігра» 13.10.2008 р. цей Наказ втратив чинність на підставі Наказу ДПА України від 10.09.2008 р. №581, а вимоги останнього щодо запровадження комп'ютерно -касової системи «Фіскал» як РРО у залах гральних автоматів не може бути виконанні позивачем у зв’язку з недостатністю часу для обладнання наявних гральних автоматів комп'ютерно – касової системи «Фіскал».
Також законодавчо не врегульований порядок фіскалізації гральних автоматів - випуск нових як РРО та оснащення старих відповідними пристроями для застосування їх як РРО з відповідним внесенням їх до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Як зазначалось, Міністерством промислової політики не було організовано розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) з відповідними технічними вимогами щодо автоматів у сфері грального бізнесу, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють, відповідно до п.2 Постанови №121. Тобто для фіскалізації діючих автоматів передбачалося розроблення запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті), за нереалізацію цих заходів позивач відповідальності не несе.
Частиною 1 статті 13 Закону № 265/95-ВР визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 р. “Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування” передбачено оснащення реєстраторів розрахункових операцій фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам'яті збереження інформації, тощо.
Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено поняття “фіскалізація” як перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації реєстратора (п. 3 Постанови КМУ № 199 від 18.02.2002 р.).
Розкриваючи поняття “фіскалізація” та досліджуючи процес переходу від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора слід виходити з нижче приведених термінів, визначених Законом № 265/95-ВР:
- фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);
- фіскальна пам'ять – це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;
- фіскальний режим роботи – це режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.
Судом встановлено, що відповідачем – ДПІ у Суворовському районі м. Одеси застосовані штрафні санкції згідно рішення від 13 жовтня 2008 року за №0003332370 фактично за нефіскализацію гральних автоматів, які знаходились в перевіряємому залі гральних автоматів. Проте п. 2 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення п.1 ст.3 цього Закону, зміст якого не збігається з вказаними в акті перевірки порушеннями. Цей Закон прямо не встановлює застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за нефіскалізацію гральних автоматів, тобто за порушення суб'єктом підприємницької діяльності вимог постанови КМУ №121.
Як вбачається з акту перевірки, реєстратор розрахункових операцій Samsung ER350 FUA01, що знаходився в гральному залі, внесений до Державного реєстру РРО, належним чином опломбований та зареєстрований в органах податкової служби, про що свідчить запис в акті перевірки про реєстраційне посвідчення №1554001763. Таким чином, суд дійшов висновку, що використання позивачем РРО в господарській діяльності по наданню послуг в сфері грального бізнесу провадилось у відповідності з вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З наведеного випливає, що позивачем не було допущено порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», що виключає підставність застосування до нього санкцій, передбачених п.2 ст.17 вказаного Закону.
Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє посилання відповідачів на порушення позивачем вимог постанови КМУ України №121, оскільки ст.17 Закону про РРО не передбачає відповідальності за невиконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», а зміст порушень та відповідаючі ним штрафні санкції, передбачені цим Законом, не підлягають вільному та розширеному тлумаченню та застосуванню контролюючими органами.
Зокрема, встановлення при перевірці порушення п.1 ст.3 Закону про РРО, описаного в акті перевірки від 13.10.2008р., вимагало фіксації здійснення розрахункових операцій на всіх 8 гральних автоматах та додання до акту перевірки відповідних інформативних додатків (фіскальних чеків, що підтверджують внесення грошових коштів за місцем реалізації послуг, всіма гральними автоматами), що в даному випадку не мало місця.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що не було доведено ДПІ у Суворовському районі м.Одеси.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра» про скасування оскаржуваного рішення обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають приписам чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.
Скасувати рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 13 жовтня 2008 року за №0003332370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2720 грн.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи .
Повний текст постанови складено та підписано «24» листопада 2009р.
Суддя М.М. Аракелян
З оригіналом згідно
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
65062, Україна, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, тел./факс (048)785-24-87
___________ №__________
По справі №2-а-6724/09/1570
ДПІ у Суворовському районі м.Одеси
65117, м.Одеса, вул. Ак. Заболотного, 38 - а
Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам засвідчену копію постанови від «19» листопада 2009 року.
Додаток: копія постанови на 4 арк.
Суддя Одеського окружного
адміністративного суду М.М.Аракелян
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
65062, Україна, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, тел./факс (048)785-24-87
___________ №__________
По справі №2-а-6724/09/1570
ДПІ у Суворовському районі м.Одеси
65117, м.Одеса, вул. Ак. Заболотного, 38 - а
Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам засвідчену копію постанови від «19» листопада 2009 року.
Додаток: копія постанови на 4 арк.
Суддя Одеського окружного
адміністративного суду М.М.Аракелян