ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №607/9047/16-а

адміністративне провадження №К/9901/29723/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду в складі судді Подлісної І.М. від 23.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів Рибачука А.І., Багрія В.М., Старунського Д.М. від 30.03.2017 у справі №607/9047/16-а за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Пенсійний фонд України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 - з 01.01.2016 року та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надіслати інформацію про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 року № 900, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанов Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 року № 988, "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268" від 18.11.2015 року № 947, - з 01.01.2016 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема вказує на неповноважність складу суду першої інстанції, оскільки справу розглянуто одноособово.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Частиною 1 ст. 24 КАС України (в редакції чинній на момент постановлення судових рішень) передбачено. що адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Проте судом встановлено, що вказану справу, де відповідачем є Міністерство внутрішніх справ України, розглянуто Тернопільським окружним адміністративним судом в складі головуючого судді Подлісної І.М., тобто одноособово, всупереч ч. 1 ст. 24 КАС України.

Отже, справу розглянуто неповноважним складом суду, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи до суду першої інстанції для нового розгляду.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду