ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2009 р. Справа № 2а-5104/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі – Левчуку А.С.,
за участю: представника позивача – Темчишиної-Благодір С.П. за довіреністю; відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі в Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі в Черкаській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені.
Позивач стверджував, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків до відповідача була застосована фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 1 048 грн. 22 коп. грн. та нарахована пеня в сумі 7 130 грн. 14 коп.
Оскільки сума фінансових санкцій та пені в загальному розмірі 7 130 грн. 14 коп. у строки, встановлені ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.
Позивач, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав.
Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову відповідач стверджував, що позивач, приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, керувався положеннями Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка є недіючою, а тому не підлягає застосуванню. Відповідач також зазначав, що заборгованість зі сплати страхових внесків була стягнута з нього за рішенням суду. У зв’язку з цим відповідач вважав, що за період розгляду справи в суді штрафні санкції та пеня не нараховуються.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті третьої Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом – «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом – «Закон № 1058-IV»).
Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 26.02.1998 р.
З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною дев’ятою статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
У зв’язку з невиконанням відповідачем покладеного на нього обов’язку щодо сплати страхових внесків, постановою господарського суду Черкаської області від 28.02.2007 р. у справі № 13/815/а з ФОП ОСОБА_2 на користь УПФУ в Черкаському районі стягнуто 11494 грн. 36 коп., в тому числі 4 751 грн. 17 коп. недоїмки із сплати збору на пенсійне страхування та 6 743 грн. 19 коп. штрафних санкцій.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2007р. зазначене рішення залишено без змін.
Кошти, що сплачувались відповідачем на виконання рішення суду та поточні страхові внески зараховувались в рахунок погашення боргу в порядку календарної черговості його виникнення.
Остаточно заборгованість погашена відповідачем 16.09.2009 р.
За таких обставин, рішенням № 515 від 18 серпня 2009 р. за несвоєчасну сплату страхових внесків та фінансової санкції за період з 29.12.2006 р. по 16.09.2009 р. до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 048 грн. 69 коп. та нарахована пеня в сумі 7 130 грн. 33 коп.
Зазначене рішення отримано відповідачем 20.08.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
ФОП ОСОБА_2 сплатив і з зазначеної суми 0,47 грн. фінансової санкції та 3 грн. 19 коп. пені.
Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідач оскаржив рішення про застосування фінансових санкцій до головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Пенсійного фонду України. Рішеннями від 21.09.2009 р. та 14.10.2009 р. скарги ФОП ОСОБА_2 залишні без задоволення.
У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялась вимога про сплату боргу N Ф 271 від 06.10.2009 р.
Зазначена вимога отримана відповідачем 08.10.2009 р., проте на час розгляду справи в суді не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.
Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача суд бере до уваги, що Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
З огляду на викладене, помилкові міркування відповідача стосовно того, що зазначена Інструкція не підлягає застосуванню суд не приймає як доказ.
Суд також наголошує, що сплата в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків є обов’язком страхувальника.
У разі невиконання цього обов’язку страхові внески можуть бути стягнуті в судовому порядку, проте судове рішення не звільняє страхувальника від відповідальності за несвоєчасну сплату внесків.
За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем – суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 21366780) заборгованість зі сплати штрафних санкції в розмірі 1 048 грн. 22 коп. та пеню в сумі 7 130 грн. 14 коп., а всього 8 178 (вісім тисяч сто сімдесят вісім) грн. 36 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 11 грудня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький