ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 р. справа № 804/134/17

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратион» до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.08.2016 р., -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гратион» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.08.2016 р. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, винесене на підставі акту камеральної перевірки №388/1201/37771939 від 20.07.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що штраф у розмірі 5 000 грн. за затримку реєстрації податкової накладної № 84 від 16.10.2015 р., зареєстрованої 03.11.2015 року, тобто за затримку реєстрації на 3 дні, застосований до нього на підставі висновків акту камеральної перевірки № 388/1201/37771939 від 20.07.2016 р., є безпідставним. На думку позивача, дії з проведення відповідачем зазначеної камеральної перевірки є протиправними, оскільки камеральну перевірку проведено поза межами термінів, визначених для такої перевірки нормами п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, та за відсутності підстав на проведення такої перевірки. Крім того, положення ст. 120-1 Податкового кодексу України, які діяли до 01.01.2016 року, передбачали застосування штрафних санкцій за цією нормою лише після затвердження Міністерством фінансів України відповідного Порядку про застосування штрафних санкцій, проте, такий порядок до 01.01.2016 року не був затверджений, а з 01.01.2016 року норму щодо затвердження відповідного порядку законодавцем було виключено зі ст. 120-1 Податкового кодексу України. З урахуванням цього, позивач вважає, що на момент порушення ним строку реєстрації податкової накладної (жовтень 2015 року) повинна застосовуватись норма статті 120-1 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент вчинення цього порушення. При цьому, враховуючи, що у 2015 році порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади щодо застосування штрафних санкцій за ст.120-1 Податкового кодексу України не існувало, відповідач здійснив розрахунок та нарахування штрафних санкцій за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням всупереч чинному станом на жовтень 2015 року законодавству, тобто протиправно (а.с. 4-7).

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться виключно на підставах, зокрема, даних Єдиного реєстру податкових накладних, а відтак, наведені норми не визначають жодних граничних часових меж проведення камеральних перевірок податкової звітності. Крім того, із заперечень слідує, що п. 200.10 ст.200 Податкового кодексу України передбачено 30 календарних днів на проведення камеральної перевірки заявлених у декларації даних, проте, вказаний пункт є складовою статті, включеної до розділу V «Податок на додану вартість», та визначає строки проведення розрахунків та визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, а не граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Також, представник відповідача зазначає, що вказаний 30-денний строк на проведення перевірки не може бути застосований до спірних правовідносин з огляду на те, що камеральна перевірка у таких випадках повинна проводитись з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, а отже, на думку відповідача, її проведено у межах законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що Законом України від 16.07.2015 р. № 643-УП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який набрав чинності з 29.07.2015 року, були внесені зміни до п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якими передбачено, що при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 01 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120.1.1 статті 120 ПК України. Таким чином, починаючи з 29 липня 2015 року не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120.1.1 статті 120 ПК України (10, 20, 30, 40 відсотків) за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 01 жовтня 2015 року. Якщо ж податкову накладну складено після 01 жовтня 2015 року та зареєстровано в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за реєстрацію такої накладної, застосовуються штрафні санкції, визначені ст. 120-1 ПК України. В даному випадку, податкова накладна № 84 від 16.10.2015 р. позивачем складена після 01.10.2015 року та була зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації – а отже, до позивача застосовуються штрафні санкції за ст. 120-1 ПК України. Також, відповідач наголошує, що позивачем не надано жодних документів, які б спростовували факти порушень, встановлених перевіркою. Посилаючись на викладені обставини, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 26-29).

В судове засідання 17 жовтня 2017 року сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с. 43, 44), своїх представників не направили.

Відповідач в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 надав клопотання від 17.10.2017 р. про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 45-46).

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання сторони не прибули, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року допущено заміну відповідача у справі з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гратион» зареєстроване як юридична особа 09.06.2011 року, та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (до 03.02.2017 року – Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість.

20.07.2016 року посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Гратион» за жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт № 388/1201/37771939 від 20.07.2016 р. За висновками вказаного акту, встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме, порушення граничних термінів реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 84 від 16.10.2015 р. на 3 дні, яка була зареєстрована 03.11.2015 року (а.с. 14-15).

На підставі висновків акту перевірки № 388/1201/37771939 від 20.07.2016 р., згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.08.2016 р. до позивача застосовано штрафні санкції за ст. 120-1 ПК України у вигляді штрафу у розмірі 10% від загальної суми податкової накладної, зареєстрованої із затримкою, який становить 5 000 грн. (а.с. 13).

Не погодившись з нарахуванням штрафу, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України № 26256/6/99-99-11-03-01-25 від 05.12.2016 р. скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.08.2016 р. - без змін (а.с. 8).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.08.2016 р. протиправним, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що предметом спірних правовідносин є питання обґрунтованості застосування відповідачем норм матеріального закону, що стали підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних, а також питання щодо дотримання податковим органом під час проведення камеральної перевірки позивача вимог п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що сам факт порушення граничного терміну реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 84 від 16.10.2015 р. на 3 дні, яка була зареєстрована замість 31.10.2015 року - 03.11.2015 року, позивач не заперечує.

Аналізуючи норми податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних відносин (жовтень 2015 року), суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які стосуються порушень позивачем строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, слід застосовувати положення Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент вчинення цих порушень (жовтень 2015 року), а до правовідносин, які стосуються проведення відповідачем камеральної перевірки слід застосовувати положення Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення цієї перевірки (20.07.2016 року).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, податкова накладна № 84 від 16.10.2015 р. дійсно була зареєстрована позивачем у ЄРПН 03.11.2015 року.

Згідно з абз.1, 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент вчинення виявленого відповідачем порушення – тобто, жовтень 2015 року), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

При цьому, згідно з абз. 11 п. 201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на жовтень 2015 року), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Отже, п. 201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює обов'язок платника податків, який виступає в господарській операції продавцем товарів/послуг, скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у строк не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що реєстрація податкової накладної № 84 від 16.10.2015 року в ЄРПН здійснена позивачем 03.11.2015 року, тобто на вісімнадцятий календарний день, наступний за датою її складання.

Пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, чинній на жовтень 2015 року та липень 2016 року) встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

В свою чергу, у п. 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що норми пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Таким чином, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН і на момент вчинення позивачем порушення, і на момент проведення камеральної перевірки було передбачено відповідальність у вигляді штрафу, який і був застосований відповідачем згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.08.2016 р.

Наведене свідчить про наявність законних підстав для винесення відповідачем зазначеного рішення, яким до позивача накладено штраф за ст.120-1 ПК України у розмірі 10% від загальної суми податкових накладних, зареєстрованих із затримкою, у розмірі 5 000 грн.

В частині доводів позивача про порушення відповідачем вимог діючого законодавства щодо предмету проведення камеральних перевірок, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2016 року), порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у встановлених цією нормою розмірах.

Пункт 120-1.3 статті 120-1 ПК України в редакції до 01.01.2016 року передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015 р. (який набрав чинності з 01.01.2016 року) були внесені зімни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120-1.3 ПК України.

Тобто, з цього часу вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом окремого порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виключено.

Із вказаного слідує, що як правопорушення, яке полягало у порушенні термінів реєстрації податкових накладних, так і санкція за таке порушення у вигляді штрафу, були закріплені в ПК України як до 01.01.2016 року, так і після цієї дати.

Натомість, порядок застосування штрафних санкцій за своєю юридичною природою є лише нормою процесуального (процедурного) характеру.

Згідно загального правила, яке знайшло своє відображення і в приписах частини 2 статті 5 КАС України, провадження здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення відповідної процесуальної (процедурної) дії.

Згідно редакції статті 120-1 Податкового кодексу України, яка діяла на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, з 01.01.2016 року контролюючий орган не повинен дотримуватись окремого порядку притягнення до такої відповідальності, як це раніше було передбачено нормами ПКУ, а отже, може притягувати особу до відповідальності в загальному порядку. При цьому, скасування вимог про необхідність визначення спеціальної процедури (порядку) не означає, що притягнення платника податків у 2016 році до відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних у 2015 році є зворотною дією ПК України у часі, як помилково стверджує позивач.

Відтак, відповідач з 01.01.2016 року, тобто і на час проведення перевірки та прийняття спірного рішення, мав повноваження притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних без наявності порядку, який раніше був передбачений пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України.

Крім того, суд зауважує, що зміна порядку застосування штрафних санкцій ніяким чином не погіршує становище платника податків, оскільки сам по собі порядок являє собою лише алгоритм застосування вказаних санкцій, тоді як принцип зворотної дії закону у часі стосується встановлення відповідальності або зміни санкції за правопорушення. В частині ж процедури притягнення особи до відповідальності контролюючий орган повинен застосовувати той порядок, який діє саме станом на час такого притягнення, тобто в даному випадку станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратион» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2