Справа № 2-а-7206/09/2270/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
02 грудня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Романішина В.Л.,
при секретарі Тимощуку І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Торговий дім 17» до державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
в с т а н о в и в :
ПП «Торговий дім 17» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Дунаєвецькому районі про скасування податкового повідомлення-рішення №0002801540/0 від 26 червня 2009 року, яким визначене податкове зобов’язання з земельного податку в сумі 16446,21 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 15663,06 грн., за штрафними санкціями в сумі 783,15 грн.
Позивач вважає, що висновки ДПІ щодо визначення суми податкового зобов’язання за порушення підприємством ст.15 Закону України «Про плату за землю» та п.6 Постанови КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 03 липня 1998 року» не відповідають дійсності і є безпідставними. Зокрема, представник позивача зазначив, що оскільки операції з оренди землі є за своєю суттю операціями з надання послуг і підпадають під визначення підприємницької діяльності, платник єдиного податку – орендодавець не є платником плати за землю, а тому державна податкова інспекція в Дунаєвецькому районі безпідставно та неправомірно донарахувала ПП «Торговий дім 17» податкові зобов’язання за платежем із земельного податку та штрафні (фінансові) санкції.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що суб’єкт підприємницької діяльності – платник єдиного податку, який має земельну ділянку у власності або у постійному користуванні, за земельні ділянки під зданими в оренду будівлями, спорудами або їх частинами повинен сплачувати земельний податок на загальних підставах.
ДПІ вважає свої дії правомірними та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, так як спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності із вимогами чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
ПП «Торговий дім 17» зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №249431), являється юридичною особою. Види діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; будівництво будівель; здавання в оренду власного нерухомого майна. Згідно свідоцтва №2225013947 про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва, ПП «Торговий дім 17» перейшло на спрощену систему оподаткування з 01 квітня 2009 року.
Судом встановлено, що працівниками ДПІ при перевірці ПП «Торговий дім 17» виявлено порушення останнім ст.15 Закону України «Про плату за землю» та п.6 Постанови КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 03 липня 1998 року», внаслідок чого винесено податкове повідомлення – рішення №0002801540/0 від 26 червня 2009 року, яким визначене податкове зобов’язання з земельного податку в сумі 16446,21 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 15663,06 грн., за штрафними санкціями в сумі 783,15 грн.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ст.15 Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року №727/98 (далі - Указ) суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: - 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; - 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Статтею 6 Указу перераховано види податків і зборів (обов’язкових платежів) від сплати яких суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється, серед яких – плата (податок) за землю.
Відповідно до п.6 Постанови КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98» суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.
Згідно ст.42 Господарського кодексу України підприємництво – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь - яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Операції з оренди за своєю суттю є операціями з надання послуг і підпадають під визначення підприємницької діяльності. З огляду на вказане, платник єдиного податку – орендодавець – не є платником плати (податку) за землю згідно з Указом Президента України №727/98.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №172701 одним із видів діяльності ПП «Торговий дім 17» за КВЕД є здавання в оренду власного нерухомого майна. Судом встановлено, що 20.11.2008 року між ПП «Торговий дім 17» та ТОВ «Добряк» укладено договір оренди нежитлової будівлі, в якому зазначено, що орендна плата складається з орендної плати за землю та орендної плати за будівлю. Таким чином, це підтверджує факт отримання прибутку підприємством позивача за рахунок оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд вважає, що державною податковою інспекцією в Дунаєвецькому районі Хмельницької області не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення.
(Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2007 року).
Керуючись, Господарським кодексом України, Законом України «Про плату за землю», Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» , Постановою КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98»,
ст.ст. 71, 86, 160, 163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області №0002801540/0 від 26 червня 2009 року.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів.
С у д д я