ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 р. справа № 804/5893/17

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чорної В.В., суддів Олійника В.М., Рябчук О.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Регіон» до Державної фіскальної служби України, треті особи - Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

14 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Регіон» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 59959/40256216 від 10.08.2017 р. про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Регіон», а також зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 36 від 27.06.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Регіон».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та без наявності для цього передбачених законом підстав. Зокрема, позивач вказує, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних ним були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений у наказі Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 р. «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів. Проте, останні не були прийняті контролюючим органом до уваги при прийнятті рішення про відмову в реєстрації подакової накладної. При цьому, фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, без зазначення жодного обгрунтування такого рішення та посилання на конкретні порушення, допущені при поданні податкових накладних. Посилаючись на викладені обставини, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача суперечить приписам чинного законодавства, тому просить задовольнити його позовні вимоги (а.с. 4-14).

Представником ДФС України за довіреністю ОСОБА_1 подані заперечення проти адмінстративного позову, в яких зазначено, що повноваження ДФС України щодо реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу, який має певну свободу розсуду при прийнятті управлінських рішень. При цьому, прийняте комісією ДФС України оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної представник відповідача вважає законним через ненадання платником податків достатніх документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с. 140-142).

В судовому засіданні 21.11.2017 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 зазначив про відсутність додаткових пояснень та доказів у справі, крім тих, що вже до неї залучені, а також зазначив про відсутність клопотань про виклик свідків або проведення судових експертиз (а.с. 150-152).

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду (а.с. 147), участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, надавши до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 139).

Представники третіх осіб в судове засідання також не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 135, 146).

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, щоберуть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Регіон» перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

Між ТОВ «Буд Регіон» (генпідрядник) та ТОВ «Весташляхбуд» (замовник) укладено договір субпідряду № 40/07.04.17-СП від 12.04.2017 р. на виконання робіт по обєкту «Капітальний ремонт дороги на вул. Волгоградський в м.Кривому Розі» (а.с. 45-51).

На підставі вказаного договору ТОВ «Буд Регіон» було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну № 36 від 27.06.2017 р. на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість – 23 722,36 грн. (а.с. 109).

Вказана податкова накладна доставлена до Державної фіскальної служби України 13.07.2017 року, що підтверджується квитанцією № 1 від 13.07.2017 р., відповідно до якої – документ прийнято, реєстрацію зупинено (а.с. 111).

Підставами для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної стали виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 82.99. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

31.07.2017 року ТОВ «Буд Регіон» засобами електронного зв’язку було подано до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області пояснення та документи стосовно підстав реєстрації податкової накладної № 36 від 27.06.2017 р., що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відомленим ПН (а.с. 112).

Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 59959/40256216 від 10.08.2017 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 36 від 27.06.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «Буд Регіон», що підтверджено квитанцією № 1 від 10.08.2017 р. (а.с. 114-115).

Не погодившись із зазначеними рішеннями відповідача, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

При цьому слід зазначити, що до прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р., реєстрація податкових накладних не мала обмежень (була автоматичною).

Вказаним законом було запроваджено, зокрема, механізм зупинення реєстрації податкової накладної, який регламентовано п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Так, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у поядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В системному зв’язку з наведеною нормою знаходяться положення п. 201.16 ст. 201 ПК України, відповідно до яких, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

Тобто, законодавцем чітко визначені умови зупинення реєстрації податкових накладних:

-          відповідність ПН/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, при цьому, має бути встановлена наявність сукупності ризикових умов;

-          встановлені ступені ризиків повинні бути достатніми для зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якого, як вже зазначалося вище, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 р. (далі – Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків (в редакції, чинній на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснювався ДФС за двома критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється) (підпункт 1 пункту 6 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 654 від 21.07.2017 р.);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган зобов'язаний був у квитанції № 1 зазначити конкретний критерій (один з двох), визначений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків станом на час прийняття рішення про зупинення.

Натомість, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 36 від 27.06.2017 р. зазначено такий критерій, як «невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД 82.99» (а.с. 111), що не відповідає жодному з критеріїв, наведених у переліку в пункті 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків.

Цією ж квитанцією платнику податків було запропоновано «надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН» (без посилання на перелік конкретних документів, надання яких було б достатнім для прийняття рішення про реєстрацію ПН, в розумінні податкового органу).

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» пп. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абз. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017 р. (далі - Постанова № 190), комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до п. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити конкретну підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку: або «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», або «надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», тобто, у рішеннях мають бути наведені обґрунтовані причини відмови в реєстрації податкової накладної та має бути зазначено, що саме стало підставою для винесення такого рішення, зокрема, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та/або яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Проте, з отриманої позивачем квитанції № 1 від 10.08.2017 р. не вбачається жодної конкретної підстави для відмови Комісією ДФС в реєстрації податкової накладної № 36 від 27.06.2017 р. за рішенням № 59959/40256216 від 10.08.2017 р. (а.с. 115).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача як суб’єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи при цьому, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем не було надано до суду обґрунтованих пояснень щодо підстав винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної (зокрема, які саме документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної). Водночас, заперечення відповідача обґрунтовуються виключно переліком правових норм, без їх аналізу та належності до спірних правовідносин, а також посиланням на дискреційність повноважень відповідача (а.с. 140-142).

При цьому, факт надання відповідачу пояснень та первинних документів після зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН, які свідчать про проведення позивачем господарської операції, підтверджений матеріалами справи. Жодної оцінки вказаним документам відповідачем ні при прийнятті оскаржуваного рішення, ні при наданні заперечень до суду надано не було.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення Державної фіскальної служби України № 59959/40256216 від 10.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 27.06.2017 р.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 36 від 27.06.2017 р. в ЄРПН, суд виходить з наступного.

Дійсно, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, виконуючи цілі адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Проте, як зазначав в своїх рішеннях Верховний Суд України (від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15, від 02.02.2016 року у справі № 804/14800/14), спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до приписів пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Тобто, у першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється самою Комісією ДФС; у другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, що є підставою для її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 р. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Отже, в даному випадку задоволення позовної вимоги про зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладу позивача № 36 від 27.06.2017 року є дотриманням гарантій позивача на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог також і в частині зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 36 від 27.06.2017 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд викхдить з того, що, відповідно до 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 368 грн., сплачений ТОВ «Буд Регіон» згідно платіжного доручення № 213 від 13.09.2017 р. (а.с. 3).

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Регіон» – задовольнити.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 59959/40256216 від 10.08.2017 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 36 від 27.06.2017 р.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 36 від 27.06.2017 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Регіон».

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Регіон» (код ЄДРПОУ 40256216) сплачений згідно платіжного доручення № 213 від 13.09.2017 р. судовий збір в сумі 3 368 грн. (три тисячі триста шістдесят вісім гривень).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Суддя Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5