Дата документу 19.03.2018

Справа № 334/3521/17

Провадження № 1-кп/334/137/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді - Ісакова Д.О.

при секретарях - Гопка Л.І., Адаменко К.В.

за участю прокурорів - Маневського М.О., Побейвовк П.В., Пучкова О.С.

потерпілої - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисників - Логвиненко В.М., Фурсова І.В., Дацюк І.О.,

Железняк В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017080050001894 від 27 квітня 2017 року за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Потік, Миронівського району, Київської області, громадянина України, не працюючого, маючого вищу освіту, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше неодноразово судимого:

- 13 грудня 2005 року вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч.1 ст.186, 75, 76 КК України, до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбуванням покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 27 червня 2007 року вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст.186, 71 КК України до покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 18 серпня 2008 року з заміною невідбутої частини покарання виправними роботами;

- 26 квітня 2012 року вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст.121, ч.4 ст.187, 70, 71 КК України до покарання у вигляді 9 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 19 квітня 2016 року умовно достроково на невідбутий термін покарання 9 місяців 27 днів

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 26 квітня 2017 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, маючи умисел на вчинення розбійного нападу, з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я потерпілої ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, знаходячись на зупинці громадського транспорту «на вимогу» навпроти будинку №1 по вул. Бородінській в м. Запоріжжі, з метою заволодіння майном потерпілої, підійшов до неї ззаду та наніс один удар кулаком в щелепову частину обличчя потерпілої справа, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження у вигляді рани в області правої щоки та набряку м'яких тканин області правої щоки, від чого остання впала на землю та втратила свідомість, тим самим застосувавши насилля небезпечне для здоров'я особи, яка зазнала нападу. Після чого, обвинувачений з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись непритомним станом потерпілої ОСОБА_2, заволодів її жіночою сумкою «Шанель» вартістю 450 грн., в якій знаходились: пудра виробництва Eveline вартістю 90 грн., туш для очей виробництва Eveline вартістю 70 грн., рум'яною виробництва Eveline вартістю 130 грн., жіночим шкіряним гаманцем виробництва «Шанель» вартістю 350 грн., мобільним телефоном марки Samsung GT-E1080i вартістю 300 грн., в

якому знаходилась картка оператора мобільного зв'язку Київстар, яка не представляє для потерпілої матеріальної цінності, навушниками для мобільного телефону виробництва Utty вартістю 150 грн., грошові кошти в сумі 147 грн., перепустка на територію ТОВ «Кріон» на ім'я потерпілої, яка для неї не представляє матеріальної цінності, зв'язка ключів в кількості 5 штук, яка для потерпілої не представляє матеріальної цінності, сім банківських карток ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «ПУМБ», які для потерпілої не представляють матеріальної цінності, оскільки на них не було грошових коштів. Після чого, обвинувачений з викраденим майном зник з місця вчинення кримінального правопорушення, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1687 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у пред'явленому обвинувачені не визнав та пояснив: що 26 квітня 2017 року він повинен був зустрітись зі своїм знайомим ОСОБА_1 та домовитись, щодо від'їзду до Генічеська для будування аквапарку. Він рухався у бік вул. Рельєфної приблизно десь о 19.30 годині йому на телефон зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що в нього не має змоги сьогодні з ним зустрітись і запропонував зустрітись наступного дня, зранку. Він розвернувся і пішов у зворотному напрямку у бік свого дому. Проходячи неподалік зупинки громадського транспорту «на вимогу» бачив двох осіб, які стояли на цій зупинці думав, що в них конфлікт оскільки як йому здалось один з них штовхнув другого, про що вони розмовляли він не чув. Коли він повернув на посьолок та йшов у бік свого дому почув, що хтось біжить і боковим зором побачив чоловіка, який біг у двори багатоповерхових будинків. Він йому крикнув «стій» та в цей момент побачив, що у чоловіка щось випало з рук, підійшовши він побачив на землі жіночу сумку, темного кольору він її відкрив і забрав з неї телефон Самсунг 1080 та гаманець в якому були банківські карти та якась невелика сума грошей. І в цей же час вирішив піти до банкомату, який знаходився на вул. Ладожській, підійшовши до банкомату він намагався зняти грошові кошти з банківських карток які знаходились в гаманці там же був і клаптик паперу на якому було записано пін-код до картки, однак грошові кошти зняти не вдалось, оскільки після невірного введення пін-коду банкомат картку не повернув. Після цього він вирішив повернутись на те місце де залишилась жіноча сумка, прийшовши на те місце сумки він не виявив. Вирішив зайти у під'їзд будинку куди як йому здалось забіг той чоловік який впустив жіночу сумку, зайшовши у під'їзд він піднявся на шостий поверх будинку у вікно побачив патрульні машини. Він злякався і вирішив піти на інший банкомат який був розташований в «АТБ». Там він теж намагався зняти грошові кошти з банківських карток, але зняти гроші йому не вдалось та банкомат знов не повернув йому картку. В цей же час обернувшись він побачив працівників поліції які йому сказали, що він «попався» наділи на нього кайдани та почали його допитувати. Крім цього додатково пояснив, що у цей день він був одягнений у спортивну олімпійку синього кольору без капюшона, спортивні штани чорного кольору фірми «Найк», кросівки чорного кольору на яких маються вставки світлого кольору, крім цього в цей день десь приблизно о 15.00 годині він випив приблизно 0,5 літри пива.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, потерпілу, свідків, дослідивши надані письмові докази, які є належними та допустимими, вважає винуватість ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення 26 квітня 2017 року - доведеною.

Винуватість ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами, а саме:

поясненнями потерпілої ОСОБА_2, яка показала, що 26 квітня 2017 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, вона поверталась додому з роботи та перебувала на зупинці громадського транспорту «на вимогу» розташованої на вул. Бородінській в м. Запоріжжі, очікувала громадський транспорт. На зупинці знаходилась вона та обвинувачений, який був одягнений в штани темного кольору, кофту темного кольору, футболку в смугу, більше на зупинці нікого не було. Вона розмовляла по телефону, потім почула, що в неї за спиною хтось стоїть, обернувшись вона побачила обвинуваченого, вона вирішила від нього відійти подалі, оскільки він наблизився практично до неї впритул, але в цей же момент обвинувачений наніс їй удар у праву сторону обличчя, після удару вона впала на землю та втратила свідомість. Прийшовши до тями десь через 2-3 хвилини зрозуміла, що лежить на землі, рядом з нею на землі лежав телефон «Айфон 4» по котрому вона розмовляла, а сумка котра висіла на лівому плечі відсутня в сумці були її особисті речі, а саме: косметичні принади, різні банківські картки, грошові кошти, мобільний телефон

Samsung, також з місця пригоди зник обвинувачений, котрий був з нею рядом та завдав їй тілесних ушкоджень. В цей же момент до неї підійшла раніше не знайома їй дівчина, яка допомогла їй підвестись та посадила її на лавку, яка знаходилась на зупинці, після цього дала їй серветку щоб вона змогла витерти кров з обличчя. В цей момент їй на телефон передзвонила її знайома з якою вона раніше розмовляла до того моменту коли отримала удар в обличчя, вона їй розповіла, що трапилось та викликала поліцію. Поліція приїхала десь через три хвилини і в цей момент їй на телефон почали приходити смс повідомлення про те, що хтось намагається зняти грошові кошти з її банківських карток. Вона разом з поліцейськими поїхали до того банкомату звідки приходили смс повідомлення, під'їхавши вони нікого там не виявили, але через декілька хвилин знов почали приходити смс повідомлення про намагання зняти грошові кошти. Поліцейські по рації передали своїм колегам координати банкомату з якого намагались зняти кошти. Після цього обвинуваченого було затримано. Крім цього додатково пояснила, що в цей же день, однак у більш пізній час за її участю, за участю двох понятих, та 4 статистів проводилось впізнання, де серед інших осіб вона впізнала та вказала на обвинуваченого, як на ту особу, котра скоїла відносно неї розбійний напад. Впізнала останнього по обличчю, волоссю, за будовою тіла, та за одягом, так як добре його запам'ятала. Також, зазначала, що внаслідок вчиненого у відношенні неї злочину їй спричинено матеріальну шкоду на суму 1385 гривень.

поясненнями свідка ОСОБА_7, який у судовому засіданні пояснив, що 26 квітня 2017 року він як заступник командира роти 1, 4 батальйону УПП в м. Запоріжжя, заступили у денну зміну на чергування у складі патруля Іскра-0152 з охорони громадського порядку. Приблизно о 20 годині 40 хвилин на планшет екіпажу 104 надійшло повідомлення від чергового «Парус» о скоєнні грабежу по вул. Бородінській на зупинці громадського транспорту «на вимогу». В інформації пролунало, що невідомий чоловік, який був одягнений у чорну куртку, штани, кросівки на яких була блискуча полоса останій підійшов до потерпілої наніс удар в обличчя вихватив в неї сумку яка у неї була притиснута до тулуба та зник у бік будинків №5-7 по вул. Бородінській. У сумці був моноблок «Самсунг», чорного кольору, 200 гривень, кредитні картки різних банків приблизно 6-7 штук. Прийнявши інформацію, вирішили відпрацювати територію та направились на Бородінській мікрорайон. Приблизно о 21.10 - 21.15 годині у радіоефір отримали інформацію, що в даний момент намагаються зняти грошові кошти з банківських карток потерпілої з банкомату «Приватбанку», який розташовано біля «АТБ» по вул. Ладозькій. Вони під'їхали до «АТБ» зупинились за супермаркетом та пішки пішли до банкомату, підійшовши побачили обвинуваченого, який натискав на кнопки банкомату. Побачивши їх обвинувачений банківські картки які лежалі на банкоматі скинув рукою на землю. На вимогу стояти на місці до повного з'ясування усі обставин, почав чинити опір, намагався вирватись та втекти. Вони його поклали на землю та надягли на нього кайдани, але він не реагував та продовжував чинити опір. В цей момент під'їхав екіпаж 102 їм на допомогу. В процесі бесіди з обвинуваченим останній пояснював, що до крадіжки сумки не має відношення хоча про події на підставі яких його було затримано йому вони не повідомляли. Обвинувачений казав, що став свідком того, що як невідомий чоловік вихватив у дівчину сумку яка стояла на зупинці громадського транспорту «на вимогу», він спугнув того чоловіка той кинув сумку і побіг далі, а він не став його наздоганяти. Він відкрив сумку забрав речі сумку викинув у дворі будинку №5 по вул. Бородінській та попрямував до банкомату щоб зняти грошові кошти з банківських карток. Також пояснив, що після нападу у потерпілої залишився мобільний телефон «Айфон-4» на який увесь час доки потерпіла була разом з ними надходили смс повідомлення з банкомату про намагання зняття грошових коштів. Також коли вони затримали обвинуваченого у нього з карману куртки випали речі потерпілої мобільний телефон «Самсунг», та пом'яті грошові кошти приблизно 11 гривень та клаптик офісного паперу з цифрами, які обвинувачений напевно прийняв за під код до банківських карток. Крім цього він їм повідомив що вже притягався за аналогічний злочин до кримінальної відповідальності. Після цього вони викликали слідчо-оперативну групи Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області та передали обвинуваченого їм. В цей же момент під'їхав екіпаж 104 де перебувала потерпіла, підійшовши до неї побачив гематому на обличчі з лівої сторони та сліди крові. Піти подивитись на затриманого вона побоялась. Після цього вони доставили її до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області для написання заяви про вчинений злочин.

поясненнями свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні пояснив, що 26 квітня 2017 року він працюючи інспектором 1 роти, 4 батальйону УПП в м. Запоріжжя у денну зміну заступив на чергування по охороні громадського порядку у складі патруля Іскра-0152. Приблизно о 20 годині 40 хвилин на планшет екіпажу 104 надійшло повідомлення від чергового «Парус» о скоєнні грабежу по вул. Бородінській на зупинці громадського транспорту «за вимогою». В інформації пролунало, що невідомий чоловік, який був одягнений у чорну куртку, штани, кросівки на яких була блискуча полоса підійшов до потерпілої наніс удар в обличчя вихватив в неї сумку яка у неї була притиснута до тулуба та зник у бік будинків №5-7 по вул. Бородінській. У сумці був моноблок «Самсунг», чорного кольору, 200 гривень, кредитні картки різних банків приблизно 6-7 штук. Прийнявши інформацію, вирішили відпрацювати територію та направились на Бородінській мікрорайон. Приблизно о 21.10 - 21.15 годині у радіоефір отримали інформацію, що в даний момент намагаються зняти грошові кошти з банківських карток потерпілої з банкомату «Приватбанку» який розташовано біля «АТБ» по вул. Ладозькій. Вони під'їхали до «АТБ» зупинились за супермаркетом та пішки пішли до банкомату, підійшовши побачили обвинуваченого, який натискав на кнопки банкомату. Побачивши їх обвинувачений банківські картки які лежалі на банкоматі скинув рукою на землю. На вимогу стояти на місці до повного з'ясування усі обставин, почав чинити опір, намагався вирватись та втекти. Вони його поклали на землю та надягли на нього кайдани але він не реагував та продовжував чинити опір. В цей момент під'їхав екіпаж 102 їм на допомогу. В процесі бесіди з обвинуваченим останній пояснював, що до крадіжки сумки не має відношення хоча про події на підставі яких його було затримано йому вони не повідомляли. Обвинувачений казав, що став свідком того, що як невідомий чоловік вихватив у дівчини сумку, яка стояла на зупинці громадського транспорту «на вимогу», він спугнув того чоловіка той кинув сумку і побіг далі, а він не став його наздоганяти. Він відкрив сумку забрав речі сумку викинув у дворі будинку №5 по вул. Бородінській та попрямував до банкомату щоб зняти грошові кошти з банківських карток. Також пояснив, що після нападу у потерпілої залишився мобільний телефон «Айфон-4» на який увесь час доки потерпіла була разом з ними надходили смс повідомлення з банкомату про намагання зняття грошових коштів. Також коли вони затримали обвинуваченого у нього з карману куртки випали речі потерпілої мобільний телефон «Самсунг», та пом'яті грошові кошти приблизно 11 гривень та клаптик офісного паперу з цифрами, які обвинувачений напевно прийняв за під код до банківських карток. Крім цього він їм повідомив що вже притягався за аналогічний злочин до кримінальної відповідальності. Після цього вони викликали слідчо-оперативну групи Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області та передали обвинуваченого їм. В цей же момент під'їхав екіпаж 104 де перебувала потерпіла. Після цього вони доставили її до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області для написання заяви про вчинений злочин.

поясненнями свідка ОСОБА_9, яка у судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді завідувача відділу СМЕ потерпілих, обвинувачених та інших осіб комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради 27 квітня 2017 року о 13 годині 20 хвилин прибула на обстеження ОСОБА_2, під час огляду було встановлено, що травму потерпіла отримала 26 квітня 2017 року перебуваючи на зупинці громадського транспорту невідомий хлопець наніс їй удар по правій половині обличчя. Від удару потерпіла впала на землю, втратила свідомість, відчуває нудоту, запаморочення. За медичною допомогою зверталась в травмпункт 9 міської лікарні, пізніше ще зверталась до травмпункту 5 міської клінічної лікарні, де була оглянута нейрохірургом та було постановлено діагноз: забій м'яких тканин обличчя, голови. Забита рана лівої щоки. Після огляду потерпілої нею було постановлено висновок експерта №1102 від 27 квітня 2017 року.

поясненнями свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні пояснив, що навесні 2017 року він працював охоронцем в «АТБ» перебував на робочому місці, приблизно десь о 22.00 годині під'їхали патрульні машини, вийшли працівники поліції і затримали чоловіка. Після цього до приміщенні магазину зайшов слідчий та попросив його та його напарника бути понятими при обшуку затриманого чоловіка. Він та його напарник ОСОБА_11 вийшли на вулицю та побачили, що біля затриманого чоловіка на землі лежать 4-5 банківських карток, два телефони один з яких був «кнопочний», а другий був сенсорний та грошові кошти. Після цього у

затриманого питали чи вчиняв він злочин за підозрою у котрому останнього було затримано, чоловік пояснював, що злочину не вчиняв, дівчину не бив. Пояснював, що якась невідома особа йшла за жінкою штовхнув її ногою у бік забрав її сумку та втік. Крім цього додатково пояснив, що чоловік був одягнений у спортивну олімпійку з капюшоном, чорного кольору, сині штани, кросівки. Після вони у двох з напарником розписались у протоколі.

В судовому засіданні прокурор від допиту свідка ОСОБА_11 відмовився з огляду на те, що останній звільнився з останнього місця роботи та на зараз перебуває за межами м. Запоріжжя і доставити його в судове засідання не надається за можливе.

Показання потерпілої та свідків об'єктивно узгоджуються з письмовими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 26 квітня 2017 року під час котрого було оглянуто ділянку місцевості біля будинку №1 біля котрого розташована зупинка громадського транспорту «Універмаг селянський» та фототаблицею до даного протоколу;

- протоколом огляду місця події від 26 квітня 2017 року під час котрого було огляну ділянку місцевості біля входу до супермаркету «АТБ», котра розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладожська, 26, поруч з якою розташовано банкомат «Приватбанку» біля якого перебував ОСОБА_3 та де на землі біля банкомату було виявлено банківські картки, мобільний телефон «Самсунг», в корпусі чорного кольору, фрагмент паперу з записаними цифрами 2796, грошові кошти у сумі 11 гривень. А також зафіксовано пояснення ОСОБА_3, який пояснив, що перелічені вище речі, а саме: банківські картки, телефон «Самсунг», клаптик паперу та грошові кошти він взяв у гаманці котрий лежав на тротуарі у дворі будинку де залишив його невідомий;

- протоколом огляду від 17 травня 2017 року за участю потерпілої ОСОБА_2 під час якого було оглянуті майно та речі вилучені в ході огляду місця події 26 квітня 2017 року в спец пакеті №4229926 знаходяться вилучені у ОСОБА_3 речі, а саме: мобільний телефон «Самсунг», клаптик паперу, 11 гривень, 6 банківських карток;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання та фото знімками до нього, відповідно до котрого потерпіла ОСОБА_2 серед чотирьох осіб впізнала ОСОБА_3;

- протоколом огляду від 27 квітня 2017 року за участю потерпілої ОСОБА_2, під час якого було оглянуто мобільний телефон «Айфон 4», який було надано потерпілою, у даному телефоні у розділі «повідомлення» містяться смс повідомлення від 26 квітня 2017 року в яких міститься інформація, щодо спроб зняття з її банківських карток грошових коштів;

- висновком експерта №1331д від 17 травня 2017 року, згідно до якого, ОСОБА_2 спричинено не менше двох травматичних дій. Взаєморозташування нападника по відношенню до потерпілої могло бути будь-яким при умові доступності ділянок тіла на яких були знайдені тілесні ушкодження для їх травмування. Не виключається виникнення у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту;

- висновком експерта №1102 від 27 квітня 2017 року, згідно до якого, рана в області правої щоки, набряк м'яких тканин області правої щоки, садно в області ліктьового суглоба у ОСОБА_2. кваліфіковано як легкі тілесні ушкодження (п.2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.». Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку вказаному освідуваною. Тривале загоєння рани в області правої щоки пов'язане з не своєчасним звертанням ОСОБА_2 за медичною допомогою;

- протоколом огляду від 26 травня 2017 року, фото таблицею до нього, а також відеодиском до нього, який було безпосередньо відтворено у судовому засіданні. Під час перегляду котрого було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 у період часу з 20.30 години до 20.50 години у банкоматі розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 4 намагався зняти грошові кошти з банківських карток ОСОБА_2

- протоколом огляду від 11 травня 2017 року, та відеодиском до нього, який було безпосередньо відтворено у судовому засіданні. Під час перегляду котрого було встановлено, що 26 квітня 2017 року у період часу з 20.22 години до 20.33 годин з боку прохідної частини по вул. Бородінській в м. Запоріжжя від зупинки громадського транспорту «на вимогу» в протилежному напрямку по вул. Айвазовського вздовж паркану та СТО біжить чоловік в сірому одязі з предметом в руках, схожим на жіночу сумку;

- протоколом огляду від 05 травня 2017 року, та відеодиском до нього, який було безпосередньо відтворено у судовому засіданні. Під час перегляду котрого було встановлено, що зазначене відео є відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано події 26 квітня 2017 року у період часу з 21.05 години до 21.15 години патрульними було затримано ОСОБА_3 біля магазину «АТБ» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 26 біля банкомату. При цьому на землі біля ОСОБА_3 знаходиться мобільний телефон чорного кольору, банківські картки, гроші та клаптик паперу. Також чутно пояснення ОСОБА_3, котрий пояснив, що зазначені речі та цінності йому не належать, він їх взяв з гаманця який був у сумці, яка при цьому була викрадена невідомою особою у жінки на зупинці громадського транспорту та «скинута» у дворах після того, як він окликнув невідомого, коли той убігав з сумкою потерпілої. При цьому «скинуту» сумку він володільцю не повернув, до поліції не повідомив, а взяв з сумки зазначені речі потерпілої та в банкоматі з банківських карток потерпілої намагався зняти грошові кошти де і був затриманий працівниками поліції;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30 травня 2017 року, а також відеозйомкою даної слідчої дії, яка була безпосередньо відтворена у судовому засіданні. Під час перегляду котрої, потерпіла ОСОБА_2 пояснювала, що знаходячись на зупинці громадського транспорту «на вимогу», на якій міститься вивіска «універмаг Селянський», яка знаходиться в напрямку руху громадського транспорту по вул. Каховській в Запоріжжя навпроти будинку №1 по вул. Бородінській, 26 квітня 2017 року приблизно о 20.00 годині - 20.10 годині знаходилась на даній зупинці вона розмовляла по телефону, який тримала лівою рукою біля лівого вуха на правому плечі висіла сумка. В ході розмови по телефону, повернувши обличчя вправо за спиною з правого боку вона побачила раніше невідомого чоловіка, який стояв впритул до неї. При цьому вона звернула увагу на нього з низу до гори, роздивившись у що він був одягнений а також побачила його обличчя. Злякавшись вона почала рух вперед, слідкуючи за чоловіком боковим зором та в цей момент побачила як він правою рукою вдарив її в область правої щоки, від чого вона впала на землю та втратила свідомість, прийшовши до тями побачила, що лежить на землі, а поруч з нею телефон по якому вона розмовляла, але була відсутня її сумка і чоловік який стояв поруч, після чого вона подзвонила у поліцію. ОСОБА_3 вона впізнала в подальшому при пред'явленні для впізнання.

Аналізуючи об'єктивно з'ясовані обставини, підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується поза розумним сумнівом комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.

Показання потерпілої ОСОБА_2 є послідовними та незмінними, повністю узгоджуються з іншими доказами: показаннями свідків, протоколами слідчих дій, висновками експертиз. Саме через це суд вважає показання потерпілої правдивими, що відображають повно та об'єктивно обставини вчинення злочину.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого, не визнаючи свою провину у нападі на потерпілу ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном, поєднаного з застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я потерпілої, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, обвинувачений ОСОБА_3 намагається уникнути покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Посилання захисника Железняк В.К. в судовому засіданні, щодо відсутності у діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України спростовуються вищевказаними доказами, в тому числі, показаннями потерпілої, свідків, які під час судового розгляду були послідовними, узгоджуються між собою, не викликають будь-якого сумніву у їх достовірності та у своїй сукупності вказують на вчинення ОСОБА_3 інкримінуємого злочину.

Згідно роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» - розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).

Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Вищезазначене, а також доводи про те, що потерпіла під час вчинення нападу свідомість не втрачала, начебто нічим не підтверджується, не знайшло свого підтвердження та спростовуються показаннями потерпілої, яка раніше обвинуваченого не знала, тому підстав оговорювати його не має, і яка вказала, що після нанесення їй удару в обличчя з боку обвинуваченого, вона впала на землю і втратила свідомість, а після спливу 2-3 хвилин прийшовши до свідомості, виявила, що її жіноча сумка з речами які там знаходились зникли разом з обвинуваченим.

Під час проведення експертизи потерпіла вказувала на втрату свідомості після нанесення удару, крім цього ці відомості відображено у висновку експерта №1102 від 27 квітня 2017 року, отже її показання з самого початку були ідентичними, послідовними, про що не можна зазначити аналізуючи показання обвинуваченого, тому не викликають сумнів в їх правдивості.

Більше того, на підтвердження позиції потерпілої, щодо втрати свідомості свідчать твердження сторони захисту, яка зазначила в судовому засіданні, що в наслідок такого удару потерпіла не могла втратити свідомість, а в разі доведення, що обвинувачений застосував насильство у відношенні потерпілої його дії необхідно кваліфікувати максимум за ст.186 КК України.

Ставити під сумнів показання потерпілої, які є логічними, послідовними і незмінними підстав не має. Даних про те, що вона оговорює обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що твердження обвинуваченого та його захисника про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і не спростовують висновок суду про вчинення обвинуваченими саме розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

Не визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, суд розцінює як обраний останнім спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності за вчинений злочин. Доводи захисника про те, що в діях обвинуваченого наявні ознаки злочину, передбаченого ст.186 КК України є безпідставними.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином. Крім цього обвинувачений раніше неодноразово судимий на шлях виправлення та перевиховання не став, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 25 жовтня 2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, судом встановлено не було.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже, ці дані підлягають обов'язковому врахуванню.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції відповідної частини статті кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Виходячи з принципів законності, справедливості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення обвинуваченого ОСОБА_3, фактичних обставин справи, думку потерпілої про призначення обвинуваченому самої суворої міри покарання, тобто у вигляді реального його відбуття, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, а також поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, він усвідомлюючи свою провину в судовому засіданні провину не визнав, не зробивши належних висновків, добровільно не відшкодував потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1385 грн., суд вважає за необхідне призначити йому покарання не в максимальних межах санкцій ч.2 ст.187 КК України, та вважає, що призначене покарання є достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Тобто, визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім цього суд вважає доцільним міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 залишити до набрання вироку чинності у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі УДПтСУ м. Запоріжжя.

Також потерпілою ОСОБА_2 було пред'явлено цивільний позов про стягнення на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином суму в розмірі 1385 гривень.

Так, відповідно до ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Виходячи із правил ст.ст.1166, 1167 ЦК України, ст.128 КПК України при наявності достатніх підстав вважати, що потерпілому, цивільному позивачеві злочином було завдано матеріальну та моральну шкоду, особа яка заподіяла шкоду, зобов'язана відшкодувати її в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що завдана матеріальна шкода у повному обсязі підтвердилась матеріалами кримінального провадження та документами, наданими потерпілою, тому цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1385 гривень підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_3, необхідно зарахувати строк його попереднього ув'язнення з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 27 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року;

один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 21 червня 2017 року до набрання законної сили вироком.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.187 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту взяття його під варту, а саме з 27 квітня 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_3, зарахувати строк його попереднього ув'язнення з розрахунку:

один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 27 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року;

один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 21 червня 2017 року до набрання законної сили вироком.

ОСОБА_3 запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1385 (одна тисяча триста вісімдесят п'ять) гривень.

Речові докази:

- мобільний телефон Samsung Model GT-E1080i, імеi НОМЕР_1, грошові кошти в сумі 12 грн., банківські картки ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, банківські картки ПУМБ НОМЕР_6, НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_2, аркуш паперу рожевого кольору з цифрами «2796», які по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та відповідно до гарантійної розписки передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити законному власникові за належністю;

- мобільний телефон NOMI i401 Colt, imei - НОМЕР_8, imei - НОМЕР_9, який є власністю ОСОБА_3, та котрий по даному кримінальному провадженню визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - конфіскувати в дохід держави;

- зв'язка з трьох ключів, яка по даному кримінальному провадженню визнана речовим доказом та передано на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_3 за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Ісаков Д. О.