АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Копаничук С.Г.
Суддів: Нікушина В.П. ,Сороки Л.А.
при секретарі: Кирилюк Л.М.
за участю представника позивачки –відповідачки ОСОБА_1- ОСОБА_2 ,позивачки-відповідачки ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_4, третьої особи - нотаріуса ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.09.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9 про визнання договору недійсним та за позовом ОСОБА_9 ,діючої в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про розподіл спадкового майна і визнаня права власності на частину будинку,-
В с т а н о в и л а :
ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 22.12.2006 року ,яким ОСОБА_10 продав 2/3 частини зазначеної квартири ОСОБА_9 .Зазначила, що вона є єдиним спадкоємцем за законом та що під час укладення угоди ОСОБА_10 знаходився на лікуванні в лікарні і, внаслідок тяжкої хвороби та лікування психотропними препаратами , не міг усвідомлювати своїх дій та керувати ними.
ОСОБА_9 ,діючи т в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 , 29.09.2008 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розподіл спадкових 46\100 частин будинку ,яке належало померлому ОСОБА_10 АДРЕСА_2 і визнання за ОСОБА_7 права власності на 1\8 даного будинку, посилаючись на те, що незважаючи на заповіт, укладений ОСОБА_10 на ім'я ОСОБА_1, останній має право на обов'язкову долю в спадщині .
Ухвалою Ленінського районного суду від 06.10.2008 року дані позовні вимоги об'єднані в одне провадження.
Ухвалою Ленінського районного суду від 06.10.2008 року до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні ОСОБА_9 було залучено опікунську раду при Вінницькому міськвиконкомі.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.09.2009 року розділено спадкове майно ,яке належало ОСОБА_10 і розташоване АДРЕСА_2, визнавши право власності на 1/8 частину цього будинку за ОСОБА_7 В позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а справу направити на новий розгляд. Зазначив, що суд розглянув справу за представника опікунської ради і відсутності третьої особи - нотаріуса, зміст рішення не відповідає вимогам ст.215 ЦПК України, безпідставно об'єднав справу за позовом його довірительки до ОСОБА_9 з позовом останньої про розділ спадкового майна. Суд не виконав свою ухвалу і не витребував матеріали аналогічної цивільної справи за позовом тоді ще живого ОСОБА_10 до ОСОБА_9 з тими ж вимогами.
Заперечуючи проти скарги ОСОБА_9 вважає рішення суду законним і обґрунтованим ,а доводи скарги безпідставними.
Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи , рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія судді вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено ,що ОСОБА_10 і ОСОБА_9 перебували в шлюбі з 02.05.2004 року ,від якого є неповнолітній син - ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1. 22.12.2006 року ОСОБА_10, діючи від імені ОСОБА_11 і ОСОБА_10 . продав 2\3 частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 помер. Відмовляючи в задоволенні цього позову ,суд виходив з того, що знаходження ОСОБА_10 під час укладення угоди купівлі-продажу в стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не знайшов свого підтвердження в ході судового засідання. Задовільняючи позов ОСОБА_9 до ОСОБА_1 суд виходив з того, що ,незважаючи на складення заповіту на користь останньої, неповнолітній син ОСОБА_10- ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до ст.1241 ЦК України спадкує незалежно від змісту заповіту половину частки ,яка належала б йому у разі спадкування за законом.
Разом з тим ,до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно ст.311 ч.4 рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі. Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі – продажу 2\3 часток квартири АДРЕСА_1 від 22.12.2006 року ,укладеної ОСОБА_10, який діяв на підставі довіреностей від імені ОСОБА_11 і ОСОБА_12 Таким чином , останні являлись продавцями квартири, тобто сторонами оспорюваного правочину і рішенням суду вирішувалось питання про їх права і обов'язки. Суд на зазначене уваги не звернув ,в порушення ст.33 ЦПК України не вирішив питання про залучення їх до участі в справі в якості співвідповідачів з усіма правами, залучивши їх до участі в справі в якості третіх осіб .
Крім того ,як вбачається з матеріалів справи ,неповнолітній ОСОБА_7 проживає в квартирі,1/3 частина якої перебувала у власності батька - ОСОБА_10, а 2/3 частини якої відчужувались.
У відповідності до ч. 2 ст. 176 СК України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом.
Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Згідно п. 1.3.Правил опіки і піклування органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Таким чином ,представник органу опіки і піклування мав брати участь в судовому засіданні в якості третьої особи. Проте, як вбачається з матеріалів справи, суд залучив до участі в справі опікунську раду ,яка є дорадчим органом ,а не органом опіки і піклування .Відповідне доручення на представника органу опіки і піклування в матеріалах справи відсутнє. Таким чином ,суд провів розгляд справи у відсутність органу опіки і піклування ,що є порушенням закону.
Крім того, слід зазначити, що визнаючи право власності в порядку спадкування на обов'язкову долю в спадщині за неповнолітнім ОСОБА_7 в розмірі 1/8 частини будинку ,суд припустився помилки і не звернув увагу, що обов'язкова доля вираховується з спадкової частини будинку, яка в даному випадку складає лише 47/100 частин його. Кому належать інші 53 /100 частин будинку суд не з'ясував і питання про залучення співвласників до участі в справі не розглядав. З врахуванням того ,що позивачка ОСОБА_9 зазначила ,що нею від імені неповнолітнього ОСОБА_7 вчасно подавалась до нотаріальної контори заява про прийняття спадщини ,суд також не з'ясував , з якої причини не було видано нотаріальною конторою свідоцтво про право на спадщину в розмірі обов'язкової долі. Якщо ОСОБА_9 не вчинялись жодні дії в інтересах сина по прийняттю обов'язкової долі в спадщині (в тому числі шляхом подачі до суду заяви про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ), то суду необхідно з'ясувати , з яких підстав позивачка просить суд визнати право власності на частину спадщини в будинку.
З врахуванням процесуальних порушень інші доводи апеляційної скарги правового значення не мають. Рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим ,а тому воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду іншим складом.
Керуючись ст.ст.307,п.4 ч.1 ст.311,315 ЦПК України,
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 задоволити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.09.2009 року
скасувати ,а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців .
Головуючий:
Судді: