Справа № 2-1/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 лютого 2007 року                                         Канівського міськрайонного суду

Черкаської області в складі:

головуючого судді                                Штих К.М.

при секретарі                                         Десятник О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Що позивачка звернулася з позовом в суд до відповідача про визнання заповіту недійсним, посилаючись на те, що її мати - ОСОБА_3. померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а при житті ІНФОРМАЦІЯ_2 все своє майно , яке належало їй на праві власності заповіла відповідачу по справі.

Вважає, що мати заповіла все належне їй майно внуку - відповідачу по справі в силу можливого на неї психологічного тиску, так як вона при житті хворіла на психічну хворобу , а тому просить суд визнати покійну недієздатною , а заповіт складений нею ІНФОРМАЦІЯ_2 недійсним.

Ухвалою суду від 18.04.05 року по справі була призначена судово - психіатрична експертиза.

Згідно акту НОМЕР_1 амбулаторної, посмертної судово-психіатричної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_3ОСОБА_3. страждала на хронічне захворювання у вигляді синільного психозу з хвильоподібним перебігом та маячними ідеями збитку, тривожно депресивними розладами, з декомпенсацією вказаного розладу на момент юридично значимих подій , а саме на час складання заповіту ІНФОРМАЦІЯ_2.

Враховуючи вираженість , глибину набутих в результаті вказаного розладу хворобливих хворобливих змін в емоційно - вольовій сфері, в мисленні, в тому числі і в критичному компоненті мислення, декомплексованість вказаних патологічних змін в період ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3. не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними на час юридично - значимих подій.

Відповідач з висновком експертизи непогодився , а так як експертиза була проведена без врахування показань свідків , тому була призначена повторна комплексна судово- психіатрична експертиза експертами КНІДСЕ.

Згідно висновку якої, в період підписання заповіту ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3. страждала церебральним атеросклерозом з нервозоподібним синдромом та за своїм психічним станом могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.

У ОСОБА_3. не виявлено порушення психіки, в результаті яких вона не могла б в період підписання заповіту ІНФОРМАЦІЯ_2 розуміти значення своїх дій та керувати ними.

В судовому засіданні    позивачка позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав , просить суд відмовити в позові.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7. які підтвердили, що за життя і на час підписання заповіту - ОСОБА_3. була адекватною, погіршення стану здоров"я викликане терапевтичним захворюванням, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

У відповідності із п.п.2.3. ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що за життя ОСОБА_3. страждала церебральним атеросклерозом з нервозоподібним синдромом однак за своїм психічним станом могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на період підписання заповіту ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується висновком амбулаторної - посмертної судово - психіатричної комплексної експертизи Київського міського центру судово - психіатричної експертизи від ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11-

19   т.2) , та показаннями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7. даними в судовому засіданні , які не були враховані при проведенні судово-психіатричної експертизи, експертами ІНФОРМАЦІЯ_3.

Крім того, навіть сама позивачка в судовому засіданні 02.11.04 року по справі № 2-741/04 року, за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, заяву визнала та не заперечувала проти обставин визнання факту прийняття спадщини заявником, (а.с.33 т.1), писала заяву що визнає заповіт дійсним (а.с.97 на звороті т.1) і жодного разу не зверталася до суду про визнання матері недієздатною при житті, як вона пояснила : „ ... не сподівалася , що мати з нею так поступить", (а.с.98 т.1).

Такі пояснення позивачки суд оцінює критично, так як позивачка із своєю матір"ю перебувала в неприязних стосунках з 1991 року, неодноразово „судилася „ з нею і весь цей час ОСОБА_3. - її мати ,сама захищала в суді свої права , що теж стверджується матеріалами справи.

Виходячи з вище викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214,215 ЦПК України, 203,209 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом

20 днів апеляційної скарги.

Головуючий                  К.М. Штих