Справа № 215/5706/17

2/215/576/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Махоня Н.Ю.

представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

представник третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №7 Тернівського районного суду м.Кривого Рогу справу за позовом ОСОБА_4 до Державної Казначейської Служби України, третя особа – прокуратура Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями (бездіяльністю) органів досудового слідства, прокуратури та суду,-

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017року ОСОБА_4 звернувся до суд з позовом до Державної Казначейської Служби України, третя особа – прокуратура Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями (бездіяльністю) органів досудового слідства, прокуратури та суду.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 25.07.2012 року було порушено кримінальну справу відносно нього за ознаками злочину, передбаченого частиною другої статті 368 КК України, його було затримано, проведено обшук. 13.09.2012 року постанову про порушення кримінальної справи було скасовано та направлено матеріали справи для притягнення до адміністративної відповідальності. 23.11.2012 року слідчим прокуратури було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.15.ч.2, ст.368 ч.2 КК України. 20.02.2013 року позивача було відсторонено від роботи. 10.04.2013 року після затвердження обвинувального акту та направлення до суду, з метою здійснення тиску, було внесено до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задля визнання ним вини, але судом було відмовлено в задоволені клопотання. Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 12.12.2017 року кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 було закрито, у зв’язку з відмовою прокурора від підтримання обвинувачення.

Таким чином, у зв’язку з незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду перебував на протязі 4 років 4 місяці та 17 днів під кримінальним переслідуванням, що призвело до моральних страждань, пов’язаних з приниженням честі, гідності та ділової репутації, в обмеженні вільного пересування та користуванні майном, в розірванні звичного кола спілкування, неможливості налагодити нормальний ритм життя, внаслідок чого постійно нервував, що негативно вплинуло на стан здоров’я, як його так і батьків, тому просить суд стягнути з відповідача, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, моральну шкоду у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, в обґрунтуванні крім вище викладеного зазначив, що незаконне тривале кримінальне переслідування, призвело до розірвання шлюбних стосунків, унеможливило подальше працевлаштування та отримання заробітної плати для утримання сім’ї та взагалі невизначеність у подальшому житті.

Представник відповідача, як у наданому до суду 27.02.2018року відзиву, так і в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала, в обґрунтуванні вказала, що Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало і жодної шкоди йому не завдавало, тому не може нести відповідальність за шкоду, завдану діями інших осіб, крім того при доведеності обставин у справі, відшкодування з Держави здійснюється за рахунок державного бюджету України, а не з рахунку, яким забезпечується діяльність конкретної юридичної особи, а саме, Державного Казначейства України, що в подальшому унеможливлює виконання рішення, тому як Казначейство не може бути боржником у цивільному процесі. Також позивачем не надано доказів на підтвердження наявності причинного зв’язку між шкодою та протиправними діями органів досудового розслідування та вини останніх в їх заподіянні. Розмір шкоди необґрунтовано завищено, що суперечить ч.3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду» де встановлено розмір відшкодування шкоди з розрахунку не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством.

Представник третьої особи, як в письмових пояснення, так і в судовому засіданні, не заперечує проти виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди внаслідок незаконного кримінального переслідування, але не погоджується з розміром відшкодування моральної шкоди, вказує, що при розрахунку моральної шкоди, відповідно до ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №17774 –VIII від 06.12.2016 встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України, щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, вона застосовується у розмірі 1600 гривень, тому розмір моральної шкоди становить 91200 гривень з розрахунку (57 місяців *1600гривень).

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що 20.02.2013 року начальника сектора дільничних інспекторів міліції Тернівського районного відділу КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 повідомлено про підозру, до цього часу знаходився у статусі свідка (а.с.7-14). 23.02.2013 року ОСОБА_4 відсторонено від посади та обрано запобіжних захід у вигляді особистого зобов’язання (а.с.17). 23.07.2013 ОСОБА_5 було звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни. 04.03.2014 року на підставі рішення суду поновлений на попередній посаді. 11.11.2014 року звільнений з органів внутрішніх справ (а.с.6). Відповідно до ухвали суду від 12.12.2017 року, яка вступила в закону силу 20.12.2017 року кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України закрито, у зв’язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення на підставі п.2 ч.2 ст.284 КПК України, тобто позивача повністю реабілітовано (а.с.82).

Отже загальний строк перебування ОСОБА_4 під досудовим та судовим слідством з 20.02.2013 року, набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні до 20.12.2017 року, набрання законної сили рішення суду, становить 58 місяців.

Згідно зі статтею 56 Конституції, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними свої повноважень.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.5 ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладання арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Відповідно до ч.3 ст.13 цього Закону, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Отже межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент ухвалення рішення судом.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VII I установлено мінімальна зарплата у місячному розмірі з 1 січня — 3723 грн..

У зв’язку з вище наведеним суд відхиляє доводи представника третьої особи в частині, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності Законом №17774 –VIII від 06.12.2016 не застосовується як розрахункова величина, як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривен, тому як вказане положення застосовується виключно при нарахуванні посадових окладів та доплат, тоді як порядок відшкодування моральної шкоди у даному випадку регулюються нормами спеціального Закону по відношенню до Закону №17774 –VIII.

Визначаючи розмір моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню, суд бере до уваги відсутність доказів про погіршення стану здоров’я позивача, а лише надано до суду довідки по факту звернення за лікарською допомогою його батьком, внаслідок перенесеного інфаркту у 1999, 2016 роках (а.с.37 – 39). Факт самостійного звільнення позивача з органів внутрішніх справ, після поновлення його судом на попередній посаді, спростовує твердження представника позивача щодо неможливості працевлаштування позивачем. Також судом не беруться до уваги доводи щодо розірвання позивачем шлюбу внаслідок перебування під слідством і судом за відсутності доказів як на підтвердження вказаних обставин, так і доведеності причинного зв’язку між кримінальним переслідуванням позивача та розірванням шлюбу.

Суд, враховуючи тривалість перебування позивача під слідством та судом (58 місяців), що призвело до невизначеності в майбутньому житті, порушення нормальних життєвих зв’язків, виходячи із засад розумності, виваженості, та справедливості, вважає за можливим стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 216000гривень.

Стягуючи на користь позивача моральну шкоду, суд враховує доводи представника відповідача щодо обраного позивачем способу захисту, в частині стягнення з рахунку Державного Казначейства, тому, керуючись ч.1 ст.5 ЦК України, суд приходить до висновку, що стягнення грошових коштів на користь позивача слід здійснювати з Державного бюджету України, шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

На підставі статті 56 Конституції України, статей 16, 23 ЦК України, ст.153 КЗпП України, п.5 ст.3, ч.3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», керуючись ст.ст.5, 10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174 ч.4, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Державної Казначейської Служби України, третя особа – прокуратура Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями (бездіяльністю) органів досудового слідства, прокуратури та суду, задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 ІПН: НОМЕР_1 – 216000 /двісті шістнадцять тисяч / грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов’язкових платежів.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд м. Кривого Рогу Дніпопетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.03.2018 року.

Суддя: