Справа № 1-340 2006р.

Справа № 1-25 2007р.

ВИРОК

  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 лютого 2007 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скринник Ю.О., з участю прокурора Ярош Я.Ю., Дем*яненка Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Суми, українки, громадянки України, вдови, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, з середньою освітою, непрацюючої, мешканки АДРЕСА_1, раніше судимої 07.06.2006р Сумським р/с за ст.213 ч.І КК України до 100 годин громадських робіт

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 213 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1 будучи раніше судимою за незаконні операції з металобрухтом, після відбуття покарання, маючи не зняту і не погашену судимість, на шлях виправлення не стала ізнов вчинила умисний злочин за слідуючих обставин.

Так, вона з метою отримання прибутку, в порушення Закону України "Про металобрухт", від 05.05.1999 p., який передбачає здійснення операцій з металобрухтом виключно на підставі ліцензії, та в порушенні Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року, в період часу з червня 2006 року по 31.10. 2006 року за місцем свого мешкання, що розташоване по АДРЕСА_1, організувала незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту. Зокрема створила за вказаною адресою підпільний приймальний пункт брухту чорних та кольорових металів, при цьому, забезпечуючи умови для його нормального функціонування.

Крім того ОСОБА_1 в порушення вищезгаданих законів в період з червня 2006 року по 31.10.2006 року, здійснювала на створеному нею підпільному приймальному пункті незаконні операції з брухтом чорного та кольорового металу без державної реєстрації та без спеціального дозволу / ліцензії на заняття даним видом підприємницької діяльності.

Зокрема у вказаний період ОСОБА_1 систематично незаконно заготовляла брухт чорного металу, купуючи його за готівку у населення. Зібраний металобрухт незаконно зберігала на території свого домоволодіння та в подальшому реалізовувала з отриманням прибутку по різниці між купівлею та продажем металобрухту.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 213 4.2 КК України визнала повністю і суду пояснила, що дійсно у вказаний період часу за місцем свого проживання АДРЕСА_1 вона займалась прийомом брухту від населення, при цьому суб'єктом підприємницької діяльності вона не являється та ліцензії, яка надає їй право на заняття даним видом діяльності не має та не отримувала.

Крім повного визнання вини самою підсудною її вина в інкримінованому їй діянні доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він знає про те, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання АДРЕСА_1 займається прийомом металобрухту від населення. Прийнятий металобрухт зважувала на вагах, а вже потім розраховувалась готівкою відповідно до ваги. За даний період часу він особисто один раз, 5 чи 6 жовтня місяця 2006 року приніс та здав металеві речі на суму 100 грн.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він дізнався про те, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання АДРЕСА_1 займається прийомом металобрухту, від неї самої.    Металобрухт їй здають

1

односельці. Сам особисто металобрухт їй здавав три рази - на початку жовтня 2006р. Метал ОСОБА_1 зважувала на вагах, які стояли за хатою у дворі і розраховувалась особисто відповідно до ваги. Два рази він допомагав грузити метал на машину, яку ОСОБА_1 відправляла до м.Суми. За погрузку вона платила 5 грн.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він знає про те, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання АДРЕСА_1 приймає метал. Особисто він метал не здавав. Ним було підготовлено відношення про перевірку факту організації незаконного пункту прийому металу з боку ОСОБА_1

Крім того вина підсудної стверджується:

·        Листом голови сільської ради с.Юнаківка Сумського району ОСОБА_4 про незаконне заняття ОСОБА_1 операціями з металобрухтом.       (а.с.З );

·        довідкою Юнаківської сільради про те, що ОСОБА_1  не надавався дозвіл на прийом металобрухту, (а.с.11);

·        довідкою Сумської МДПІ про те, що ОСОБА_1 не являється суб*єктом підприємницької діяльностію (а.с12);

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудної в інкримінованому їй злочині доказана повністю.

Дії підсудної суд кваліфікує за ст. 213 ч.2 КК України, так як вона будучи раніше судимою за злочин передбачений ст. 213 ч.І КК України знову здійснювала операції з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації і без спеціального дозволу (ліцензії).

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудної, позитивні характеристики на неї, визнання нею своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.

Те, що підсудна щиросердечно розкаялася у вчиненому злочині, на утриманні має двох неповнолітніх дітей та дорослу доньку-інваліда, знаходиться в надзвичайно скрутному матеріальному становищі, суд визнає пом*якшуючими її відповідальність обставинами.

Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

За наявноста таких даних про особу підсудної, суд вважає, що її вирпавлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і з врахуванням сукупності пом*якшуючих обставин до неї можливо застосувати положення ст. 69 КК України з призначенням покарання нижче від найнижчої межі.

Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати і речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, пердбаченого ст. 213 ч.2 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в доход держави у сумі 510 (п*ятсот десять) гривень.

Міру запобіжного заходу засудженій до вступу вироку в законну силу залишити ту ж - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення