Справа №2-61/2007р.

                  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13   лютого   2007   року   Сумський   районний   суд   Сумської   області   в складі   головуючого   судді   Кононенко   О.Ю.,    при   секретарі   Супрун   A.M., розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.Суми  справу  за  позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2-про  стягнення    моральної  та  матеріальної  шкоди

ВСТАНОВИВ   :

Позивач звернувся до  суду з даним позовом,   мотивуючи його  тим,   ІНФОРМАЦІЯ_1 року близько  4  години,   керуючи за довіреністю автомобілем ВАЗ-2102    держ   НОМЕР_1,     зареєстрованим    за    ОСОБА_5., рухаючись  по  автошляху Суми -  Краснопілля в напрямку смт.   Краснопілля та,    перевозячи   трьох   пасажирів:    ОСОБА_1,    ОСОБА_4   та ОСОБА_3    грубо   порушуючи  вимоги  Правил  дорожнього руху України,     а    саме    перебуваючи    в    стані    алкогольного    сп'яніння,     на в'їзді    в    смт.    Краснопілля   на    закругленні   дороги   вулиці   Садової, відволікся    від    керування    автомобілем,     не    впорався    з    керуванням, виїхав    на    праве    узбіччя,    де    наїхав    на    дерево.    В   результаті    ДТП пасажири отримали тілесні ушкодження   різної тяжкості..

Так, пасажир ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми черепа і головного мозку, численні оскольчасті переломи правої та лівої тіменних кісток. Забій головного мозку тяжкого ступеня, які за висновком судово-медичної експертизи віднесено до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент їх спричинення.

В   зв'язку   з   отриманими   тілесними   ушкодженнями   він   лікувався   і наданий час продовжує курс лікування.

На  період  перебування  його  на   стаціонарному лікуванні  його  мати, ОСОБА_6,        змушена    була    брати   відпустку   за    свій   рахунок   по догляду за  хворим членом сім'ї.   За  даний час вона  втратила  заробіток в сумі 354 грн 75 коп.

За період лікування було придбано  за рецептами лікарів ліків на суму 1390  грн.   61  коп.

Крім того лікарями     було рекомендовано вживання різних продуктів харчування, які вони змушені були купувати. Лише за час його лікування в лікарні і після, ними було придбано продуктів харчування на суму 900 грн.

Перелік продуктів харчування та ціна підтверджується, але суму чеками підтвердити він не може, так як при придбанні товарів на  базарі,   в магазинах   ,   де не має  касового апарату,  чеки не видають.

2

На поїздки в лікарню для його відвідування та перевезення його для консультацій лікарів були витрачені кошти в сумі 1103 грн. 66 коп.

Крім того, ряд витрат він не може підтвердити, а саме на добровільні пожертвування лікарні, додатковий догляд медичної сестри та  інше,   ним сплачено 1500 грн.   (одну тисячу п'ятсот грн.)

Всього, матеріальна шкода завдана неправомірними діями підсудного становить 5249 грн. 32 коп. (п'ять тисяч двісті сорок дев'ять грн. 32 коп)

Позивач вказував, що після закінчення школи, здобув професію

будівельника, відслужив строкову службу в лавах Збройних Сил

України     і    після    демобілізації мав    намір    працювати    в    органах внутрішніх    справ.     Заподіяна    шкода    здоров'ю    змусила    його    змінити

звичний образ    життя,     заподіяла    глибоких  психічних    та    фізичних страждань.     В    подальшому    він    не    зможе    працювати    за    обраною    ним професією.

Йому необхідно буде робити додаткові витрати для здобуття іншої професії. Втрата здоров'я в молодому віці змушує усвідомлювати свою неповноцінність по відношенню до інших членів суспільства. Дана травма тягне за собою стійку втрату працездатності і встановлення групи інвалідності. А тому він не зможе в найближчі роки бути повноцінним членом суспільства.

Після   заподіяння   тілесних   ушкоджень   відповідач   жодного   разу   не поцікавився    здоров'ям позивача,   не запропонував матеріальну допомогу. В   той   же   час,    розуміючи,    що   він   винен   в   заподіянні   йому   тілесних ушкоджень,    а   це   завдало   додаткових   душевних   страждань   і,   тому моральну шкоду/  заподіяну йому, оцінюють у 60 000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник, ОСОБА_6, позов підтримали частково і просили суд стягнути з відповідача 1385 грн.29 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, з них: 1235 грн.29 коп., витрачених на придбання ліків та 150 грн., сплачених лікарні добровільних внесків, а також 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, посилаючись на ті ж обставини, що й в обґрунтування позову в цій частині.

Відповідач в частині стягнення матеріальної шкоди позов не визнав в зв"язку з його недоведеністю, а в частині моральної шкоди визнав частково, на суму 5000 грн., пояснивши, що він своєї вини в ДТП не заперечує, але у ньому є і вина потерпілого ОСОБА_1. та інших пасажирів, які також були в нетверезому стані і змусили його керувати автомобілем. Крім того, просив врахувати його матеріальний та сімейний стан.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи зі слідуючого:

Судом встановлено, що ОСОБА_2 засуджено вироком Сумського районного суду Сумської області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року за ст..286 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. На підставі ст..75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком   три роки.

3

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської  області  від  ІНФОРМАЦІЯ_3 року даний вирок  залишено  без  змін.

За вироком суду ІНФОРМАЦІЯ_1 року близько 4 години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"ягніння, керуючи автомобілем ЕРЗ 2102 д/н НОМЕР_1, рухався по автошляху Суми-Краснопілля в напрямку смт.Краснопілля, перевозячи трьох пасажирів: ОСОБА_1., ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Під час руху, на в"їзді на вул..Садова/ порушив Правила безпеки дорожнього руху, невиправдано відволікся і не впорався з керуванням автомобілем, в результаті чого виїхав на праве ґрунтове узбіччя, де наїхав на залізобетонну опору, що лежала на землі та зіткнувся з деревом. Внаслідок ДТП потерпілій ОСОБА_4 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_1-тяжкі  тілесні  ушкодження.

На     підставі     ст.. 1166     ч.1     ЦК     України майнова     шкода,     завдана

неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної  особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка  її  завдала.

Відповідно   до   ст.. 1167   ч.1   ЦК  України  моральна  шкода,   завдана  фізичній або     юридичній     особі     неправомірними    рішеннями,     діями    чи     бездіяльністю, відшкодовується  особою,   яка  її  завдала,   за  наявності  її  вини,     крім    випадків, встановлених частиною другою цієї  статті.

Відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як на підставу своїх  вимог  і  заперечень.

Однак, в судовому засіданні позивач та його представник не надали суду відповідних доказів, які б підтверджували суму 1385 грн.29 коп., спричиненої матеріальної шкоди.

Чеками, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи ( а.с. 35-41) підтверджена лише сума, витрачена на придбання медичних препаратів. Доказів про те, які саме ліки призначались лікарем ОСОБА_1 і в якій кількості позивачем та його  представником надано не було.

Не обгрунтували вони доказами, чи повинен ОСОБА_2 відшкодувати потерпілому суму-150 грн., яка була сплачена у виді добровільних внесків лікарні.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди необхідно  відмовити  за необґрунтованістю вимог.

При    визначенні    розміру    відшкодування    моральної    шкоди    суд    враховує                             ;

наслідки ДТП, фактичні обставини справи, характер, обсяг та тривалість моральних страждань позивача, стан його здоров"я, який на даний час є інвалідом 3-ої групи (загального захворювання), тяжкість завданих травм, істотність вимушених змін в його життєвих стосунках, а також матеріальне становище відповідача, який в даний час працює, має середню заробітну плату 453 грн., і вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 6000 грн., стягнувши зазначену суму з відповідача на користь позивача, відмовивши в іншій частині позову.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.. 10,11,60,212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166 ч.1, 1167 ч.1 ЦК  України,   суд

4

ВИРІШИВ:

Позов       ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 про  стягнення    моральної  та  матеріальної  шкоди  задоволити  частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження,

уродженця смт.Краснопілля Сумської області , ідентифікаційний номер

НОМЕР_2     на   користь   ОСОБА_1 6000    (шість тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди , 8 /вісім/ грн. 50 коп. судового збору на користь держави та 30 /тридцять/ грн. витрат на інформаційно технічне забезпеченя розгляду справи. В іншій частині позову  відмовити  за  необґрунтованістю  вимог.

Заяву   про   апеляційне      оскарження   рішення   суду   першої   інстанції може   бути   подано   протягом   десяти   днів   з   дня   проголошення   рішення. Апеляційна   скарга   на   рішення   суду   подається   протягом   двадцяти   днів після   подання   заяви   про   апеляційне   оскарження   до   апеляційного   суду Сумської  області  через  Сумський  районний  суд   .

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.