ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 10/Б-5022/1359/2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Чорний І.В., дов від 21.02.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 29.11.2016 (з урахуванням ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2016 про виправлення описки) Суддя - Півторак М.Є.)

та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2017

(Головуючий суддя - Желік М.Б., судді - Плотніцький Б.Д., Костів Т.С.)

за заявою Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця Пендзюр Ігора Івановича

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні господарського суду Тернопільської області перебуває справа №10/Б-5022/1359/2011 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця Пендзюр Ігора Івановича, яка перебуває на стадії ліквідаційної процедури введеної постановою господарського суду Тернопільської області від 25.01.2012. Призначено ліквідатором банкрута Гутнікевича Любомира Миколайовича.

Короткий зміст клопотань і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. У вересні 2016 року ліквідатор Гутнікевич Л.М. звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням №08/281 від 15.08.2016 року про:

2.1. зобов'язання ПАТ "Дельта Банк" вчинити дії по вилученню запису з Державного реєстру іпотек, де за Пендзюр І.І. код НОМЕР_1, Тернопільська область, Бережанський район, с. Слов'ятин щодо зареєстрованого обтяження - іпотеки; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 08.12.2011, Приватний нотаріус КМНО Шевченко Д.Г.; об'єкт обтяження: будинок, житловий з надвірними будівлями, адреса: Тернопільська область, АДРЕСА_1, номер РПВН: 22722395;

2.2. про зобов'язання ПАТ "Дельта Банк" вчинити дії щодо зняття арешту з рухомого майна СПД ФО Пендзюра І.І. Зареєстровано: 13.10.2013 року; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 2950, 08.12.2011; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, марка ВАЗ, модель 21214, рік випуску 2006, номер об'єкта: НОМЕР_3; номер державної реєстрації: НОМЕР_4; зобов'язати Відділ державної виконавчої Бережанського районного управління юстиції м. Бережани, вул. Банкова, 6 зняти арешт з рухомого майна;

2.3. про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції зняти арешт з рухомого майна боржника, зареєстрованого 13.11.2015 року, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; об'єкт обтяження: усе рухоме майно.

3. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.11.2016 року у справі № 10/Б-5022/1359/2011задоволено клопотання ліквідатора Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Пендзюр Ігоря Івановича № 08/281 від 15.08.2016 .

3.1. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" вчинити дії по щодо вилучення запису з Державного реєстру іпотек, де за Пендзюр І.І. зареєстровано тип обтяження - іпотека; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 08.12.2011, Приватний нотаріус КМНО Шевченко Д.Г.; об'єкт обтяження: будинок, житловий з надвірними будівлями, адреса: Тернопільська область, АДРЕСА_1, номер РПВН: 22722395 (п.2).

3.2. Зобов'язано ПАТ "Дельта Банк" вчинити дії щодо зняття арешту з рухомого майна боржника Пендзюр І.І. Зареєстровано: 13.10.2013 року; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949,2950, 08.12.2011; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, марка ВАЗ, модель 21214, рік випуску 2006, номер об'єкта: НОМЕР_3; номер державної реєстрації: НОМЕР_4 (п.3).

3.3. Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції м. Бережани, вул. Банкова, 6 зняти арешт з рухомого майна, зареєстрованого 13.11.2015 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; об'єкт обтяження: усе рухоме майно.

4. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.12.2016 виправлено допущену в ухвалі від 22.11.2016 описку та зазначено, що замість "22 листопада 2016р." вірною потрібно вважати дату ухвали "29 листопада 2016р".

5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" №15.5/2525 від 09.12.2016 року залишено без задоволення.

5.1. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.11.16 року (з урахуванням ухвали господарського суду Тернопільської області від 12.12.2016 року про виправлення описки - від 29.11.2016 року) у справі №10/Б-5022/1359/2011 залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (Далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.11.2016 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №10/Б-5022/1359/2011 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. У своїй касаційній скарзі "Дельта Банк" просить касувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.11.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №10/Б-5022/1359/2011;

7.1. заявник касаційної скарги вважає, що при винесенні оскаржуваних рішень суди припустились порушень ст. 19 Конституції України, зобов'язавши кредитора вчиняти дії, які не передбачені законодавством і не відносяться до його компетенції;

7.2. вважає, що з урахуванням ст. 23 Закону України "Про відмовлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла до 19.01.2013 (Далі - Закон про банкрутство) саме арбітражний керуючий має право розпоряджатись майном в інтересах боржника та вчиняти відповідні дії щодо усунення обмежень щодо розпорядження майном боржника.

8. Відзивів на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2018 прийнято до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та відкрити касаційне провадження у справі № 10/Б-5022/1359/2011 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 29.11.2016 (з урахуванням ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2016 про виправлення описки)

та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2017.

9.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на 14 березня 2018 року о 12 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9.2. Повідомлено учасників справи про право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в порядку ст. 295 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, у строк до 21 лютого 2018 року.

10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з такого.

11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

14. Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що постановою господарського суду Тернопільської області від 25.01.2012 року боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Пендзюр Ігоря Івановича визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру відносно банкрута: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особи Пендзюра Ігоря Івановича. Встановлено строк ліквідаційної процедури банкрута - 6 місяців з дня винесення постанови. Призначено ліквідатором банкрута Гутнікевича Любомира Миколайовича.

15. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, що регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство, яка діяла до набрання чинності змінами згідно Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, за винятком положень, які регулюють процедуру продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, якщо реалізація майна здійснюється після 19.01.2013 року.

16. Звертаючись до суду з клопотанням №08/281 від 15.08.2016 року ліквідатор Гутнікевич Л.М. просив:

16.1. зобов'язати ПАТ "Дельта Банк" вчинити дії по вилученню запису з Державного реєстру іпотек, де за Пендзюр І.І. код НОМЕР_1, Тернопільська область, Бережанський район, с. Слов'ятин зареєстровано обтяження - іпотека; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 08.12.2011, Приватний нотаріус КМНО Шевченко Д.Г.; об'єкт обтяження: будинок, житловий з надвірними будівлями, адреса: Тернопільська область, АДРЕСА_1, номер РПВН: 22722395;

16.2. зобов'язати ПАТ "Дельта Банк" вчинити дії щодо зняття арешту з рухомого майна СПД ФО Пендзюра І.І. Зареєстровано: 13.10.2013 року; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 2950, 08.12.2011; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, марка ВАЗ, модель 21214, рік випуску 2006, номер об'єкта: НОМЕР_3; номер державної реєстрації: НОМЕР_4; зобов'язати Відділ державної виконавчої Бережанського районного управління юстиції м. Бережани, вул. Банкова, 6 зняти арешт з рухомого майна;

16.3. зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції зняти арешт з рухомого майна боржника, зареєстрованого 13.11.2015 року, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; об'єкт обтяження: усе рухоме майно.

17. Наведене клопотання ліквідатор обґрунтував тим, що згідно з відомостями з державного реєстру іпотек за Пендзюр І.І. зареєстроване обтяження - іпотека на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949,08.12.2011, об'єкт обтяження - будинок житловий з надвірними будівлями, адреса: Тернопільська область, АДРЕСА_1, номер РПВН 22722395. Крім цього, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачаються чинними запис 2. Вид обтяження: приватне обтяження; тип обтяження: застава рухомого майна; зареєстровано: 13.10.2013 року; підстава обтяження: договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 2950, 08.12.2011; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, марка ВАЗ, модель 21214, рік випуску 2006, номер об'єкта: НОМЕР_3, номер державної реєстрації: ВО1310АЕ; Обтяжувач: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", код 34047020, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд.36-Б Боржник: Пендзюр Ігор Іванович, код НОМЕР_2; та запис 3. Тип обтяження: арешт майна боржника; зареєстровано: 13.11.2015; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; об'єкт обтяження: усе рухоме майно; обтяжувач Відділ державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції, код 34942434, 47500, Тернопільська область, м. Бережани вул. Банкова, 6; боржник: Пендзюр Ігор Іванович, код НОМЕР_2.

18. Задовольняючи клопотання ліквідатора, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний господарський, виходив з того, що з моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Дія ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розповсюджується також на об'єкти майна банкрута, що знаходяться в іпотеці, зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безумовним.

19. При цьому, дійшовши таких висновків, суд першої інстанції, як вбачається з оскаржуваної ухвали зобов'язав Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" вчинити дії по щодо вилучення запису з Державного реєстру іпотек, де за Пендзюр І.І. зареєстровано тип обтяження - іпотека; вчинити дії щодо зняття арешту з рухомого майна боржника Пендзюр І.І. та зобов'язав Відділ державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції м. Бережани, вул. Банкова, 6 зняти арешт з рухомого майна, зареєстрованого 13.11.2015 року.

20. Проте, із такими висновками щодо зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції, вчинити дії визначені в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів касаційної інстанції погодитись не може, з огляду на таке.

21. Відповідно до ч. 7 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова господарського суду про визнання громадянина - підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина - підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина - підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси.

22. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

23. Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

24. Статтею 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

25. Крім того, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

26. Таким чином, майно громадянина - підприємця, що включене до ліквідаційної маси, підлягає продажу, який проводить судовий виконавець або ліквідатор, якого призначає суд.

27. Як уже зазначалось, постановою суду першої інстанції від 25.01.2012 року боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Пендзюр Ігоря Івановича визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру. Цією ж постановою ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича, який в подальшому звернувся до суду з клопотанням про скасування обмежень, обтяжень та арештів, накладених на будь-яке майно боржника.

28. Згідно ч. 1 статті 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

29. Оскільки в процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

30. Тобто, з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.

31. Існування не скасованих заборон на відчуження активів банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Законом обов'язків.

32. Зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку ст. 23 Закону про банкрутство є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб та не потребує сплати коштів.

33. Дія статті 23 Закону про банкрутство розповсюджується також на об'єкти майна банкрута, що знаходяться в іпотеці та в податковій заставі.

34. Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Реєстру на підставі рішення суду або відповідної заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Натомість, реєстраторами Реєстру, згідно наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

35. Пунктом 1.5 Положення "Про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №31/5 від 09.06.1999р. визначено, що приватні нотаріуси є реєстраторами Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

36. Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених Положенням; вносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон. Реєстратори також уносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.

37. Відповідно до пункту 2.1 цього Положення підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається, зокрема судами (крім третейських судів).

38. Однак, процесуальний закон не надає суду права на складання такої заяви, оскільки процесуальними документами господарського суду є рішення, ухвали та постанови, які є в свою чергу є обов'язковими до виконання на всій території України.

39. За загальним правилом зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку ст. 23 Закону про банкрутство є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих, правоохоронних органів та не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів, однак, якщо посадова особа ухиляється від виконання постанови суду про визнання боржника банкрутом, зацікавлена особа вправі звернутися до суду з відповідною заявою (клопотанням, скаргою). Розгляд такої заяви судом відбувається виключно в межах справи про банкрутство.

40. При цьому винесення судом окремого судового рішення про звільнення майна боржника від обтяжень лише конкретизує обов'язок осіб, визначений Законом про банкрутство, та може бути підставою для відповідальності цих осіб за невиконання рішення суду у встановленому порядку.

41. Аналіз наведених законодавчих положень та встановлених у справі обставин дає підстави зробити висновки про те, що обґрунтування судів щодо необхідності включення до ліквідаційної маси банкрута предметів застави відповідає правовим засадам, викладеним у ст.23 Закону про банкрутство, при цьому, колегія суддів зазначає, що суди не звернули увагу на те, що клопотання ліквідатора банкрута, яким останній просив зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", яке не є тією посадовою особою в розумінні Закону про банкрутство, до компетенції якої належить вчинення дій щодо вилучення запису з Державного реєстру іпотек та вчинення дій щодо зняття арешту з рухомого майна боржника Пендзюр І.І., не відповідає способу захисту, визначеному чинним законодавством з огляду на наведені норми.

42. У даному випадку, саме ліквідатор фактично ухилився від виконання вимог ст. 23 Закону про банкрутство щодо застосування наслідків прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом, що призводить до штучного та безпідставного затягування ліквідаційної процедури понад строк, визначений ст. 23 Закону про банкрутство.

43. Отже, суди попередніх інстанцій не врахували можливість суду своєю ухвалою безпосередньо скасовувати арешти на рухоме майно і знімати інші заборони щодо відчуження майна в ліквідаційній процедурі. Висновки про покладення обов'язку щодо вчинення дій по зняттю арешту та заборони на кредитора та інших осіб є неналежним способом захисту інтересів як боржника, так і кредиторів у ліквідаційній процедурі, а також є порушенням принципів процесуальної економії та правової визначеності.

44. Згідно п.2 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України, що діє з 15.12.2017, Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

45. Відповідно до ч.6 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

46. Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд, то відповідно до вимог ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

47. Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції належить врахувати викладене, повно і всебічно встановити всі обставини у справі щодо підставності задоволення клопотання ліквідатора у даній справі та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.11.2016, з урахуванням ухвали про виправлення описки, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №10/Б-5022/1359/2011 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.11.2016, з урахуванням ухвали про виправлення описки, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №10/Б-5022/1359/2011 скасувати.

3. Справу №10/Б-5022/1359/2011 передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко