ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/809/17

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.,

Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Федорончук Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Рехлецька Т.О. (за довіреністю),

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОС ЮГ»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року

по справі № 915/809/17

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОС ЮГ»

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоданилівська сільська рада Казанківського району Миколаївської області

про розірвання договору та зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі - РВ ФДМ України, позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОС ЮГ» (далі - ТОВ «ВІКОС ЮГ», відповідач) в якому просило розірвати договір купівлі-продажу комплексу житлових будівель-автозаправної станції №2 від 25.03.2015, укладений між РВ Фонду державного майна України по Миколаївській області та ТОВ «ВІКОС ЮГ» та зобов'язати ТОВ «ВІКОС ЮГ» повернути за актом приймання-передачі РВ Фонду державного майна України по Миколаївській області об'єкт приватизації комплекс нежитлових будівель, а саме: будинок оператора А-1 загальною площею 44,5 кв.м., автозаправочний блок-пункт №3, замощення-І, розташованих за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, селище Новоданилівка, вул. Індустріальна, 2.

Позов обґрунтований тим, що в порушення умов договору укладеного між сторонами, відповідач протягом року з дня нотаріального посвідчення Договору не оформив з власником земельної ділянки відповідне право (права власності, право оренди тощо) на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт приватизації.

Ухвалою від 20.09.2017 суд першої інстанції залучив до участі у справі Новоданилівську сільську раду Казанківського району Миколаївської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 року (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено, розірвано договір купівлі-продажу комплексу, повернуто об'єкт приватизації комплекс нежитлових будівель, а саме: будинок оператора А-1 загальною площею 44,5 кв.м., автозаправочний блок-пункт №3, замощення-І, розташованих за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, селище Новоданилівка, вул. Індустріальна, 2 та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3 200,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги доведені належним чином та є обґрунтованими.

Не погоджуючись з вищевказаним рішення суду першої інстанції, ТОВ «ВІКОС ЮГ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апелянт вважає, що приймаючи рішення суд першої інстанції не вирішив за потрібне приділити увагу клопотанню відповідача про перенесення розгляду справи, не звернув уваги на листування між позивачем та відповідачем. Крім цього, на думку скаржника, суд при прийнятті рішення повинен був звернути увагу на те, що відповідачем відповідно до умов договору внесено плату в повному обсязі на певний строку, а тому у випадку розірвання цього договору достроково, який розірвано, слід було застосувати двосторонню реституцію.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 судова колегія у складі: головуючий суддя - Лисенко В.А., судді: Колоколов С.І., Разюк Г.П. прийняла апеляційну скаргу до провадження та призначила до розгляду на 07.12.2017.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.11.2017 задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

05.12.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній звертає увагу суду на те, що відповідач лише після отримання пропозиції від РВ ФДМ України про розірвання договору почав вести нібито активну переписку з сільською радою про надання останнім відповідного погодження. Також, позивач вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам діючого законодавства України.

В судовому засіданні 07.12.2017 розгляд справи було відкладено на 19.12.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

19 грудня 2017 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Лисенко В.А., про що було складено відповідну довідку секретарем судового засідання Молодовим В.С.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.12.2017 продовжено апеляційний розгляд справи по суті та призначено засідання суду на 16.01.2018 року.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Лисенко В.А. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 12.01.2018 №39 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/809/17. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи, справу розподілено на розгляд колегії суддів у складі Ярош А.І. (головуючий), судді Разюк Г.П., Колоколов С.І.

Ухвалою від 15.01.2018 колегія суддів в новому складі справу прийняла до свого провадження та призначила до розгляду на 13.02.2018.

Ухвалою від 16.01.2018 задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Ярош А.І. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 12.02.2018 №183 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/809/17. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи, справу розподілено на розгляд колегії суддів у складі Головей В.М. (головуючий), судді Разюк Г.П., Колоколов С.І.

Ухвалою від 13.02.2018 колегія суддів в новому складі справу прийняла до свого провадження та призначила до розгляду на 14.03.2018.

26.02.2018 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ТОВ «ВІКОС ЮГ» щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.02.2018 у задоволенні клопотання ТОВ «ВІКОС ЮГ» було відмовлено, у зв'язку з тим, що заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції підписано неуповноваженим представником заявника.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились та не скористались своїм правами на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлялись належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 13.02.2018, про поважні причини неявки суд не повідомили та правами, наданими ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

Проте, така неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

В судовому засіданні 14.03.2018 представник позивача надала пояснення, в яких просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 25 березня 2015 року між РВ ФДМ по Миколаївській області (Продавець) та ТОВ «ВІКОС ЮГ» (Покупець) було укладено договір №286/3/15/27 купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель-автозаправочної станції №2 (надалі - Договір) до складу яких входить: будинок оператора А-1 загальною площею 44,5 кв.м, автозаправочний блок-пункт №2, автозаправочний блок-пункт № 3, замощення-І, розташованих за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, селище Новоданилівка, вул. Індустріальна, 2 (п. 1.1. Договору).

Пунктами 5.4, 5.6, 5.3 договору передбачено, що Покупець зобов'язаний здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно в установлено законом порядку.

Відповідно до Земельного кодексу України відповідач зобов'язаний оформити протягом одного року з дня нотаріального посвідчення цього договору відповідне право (право власності, право оренди, тощо) на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт приватизації, з власником земельної ділянки.

Покупець зобов'язаний надати, за вимогою продавця, необхідні матеріали, відомості, документи та іншу інформацію про виконання Покупцем умов договору.

У разі невиконання відповідачем зобов'язань за цим договором відповідач має право у встановленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання. Стягнення завданих збитків та повернення об'єкта приватизації за актом прийому-передачі у державну власність (п. 7.5 Договору).

Даний договір підписаний сторонами, скріплений їх печатками та 25.03.2015 року зареєстрований приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Міщенко М.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №242.

У зв'язку з тривалим не виконанням відповідачем умов договору від 25.03.2015 в частині оформлення протягом одного року з дня нотаріального посвідчення договору відповідного право (право власності, право оренди, тощо) на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт приватизації, з власником земельної ділянки та не наданням відповідних матеріали, відомості, документи та іншу інформацію про виконання Покупцем умов договору, позивач 22.06.2017 звернувся до відповідача з пропозицією щодо розірвання договору купівлі-продажу.

15.07.2017 відповідач надав позивачу відповідь, що Новоданилівською сільською радою винесено рішення №58 від 11.07.2017 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду» ТОВ «ВІКОС ЮГ», у зв'язку з чим, останнє буде замовляти технічну документацію для подальшого укладання договору оренди земельної ділянки, на виконання п. 5.6. договору купівлі-продажу.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та ч. 8 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем (відповідачем по справі) умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Договір купівлі-продажу на вимогу однієї із сторін може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки (ч. 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»).

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність доказів виконання відповідачем умов договору щодо оформлення протягом одного року з дня нотаріального посвідчення договору, тобто до 25.03.2016 року, відповідне право (право власності, право оренди, тощо) на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт приватизації, з власником земельної ділянки, вимога позивача про розірвання договору є обґрунтованою та суд першої інстанції підставно її задовольнив.

Також, господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги щодо зобов'язання ТОВ «ВІКОС ЮГ» повернути за актом приймання-передачі Регіональному відділенню ФДМ України по Миколаївській області об'єкт приватизації комплекс нежитлових будівель, адже ч. ч. 5 та 9 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції не вирішив за потрібне приділити увагу клопотанню відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату, судова колегія зазначає наступне. Провадження у справі було порушено 16.08.2017 року, розгляд справи неодноразово відкладався, представник відповідача про розгляд справи був повідомлений належним чином. 20.09.2017 представник відповідача приймав участь в судовому засіданні. Отже, судова колегія вважає, що відповідач мав можність за необхідності надати додаткові документи та пояснення, як усні, так і письмові у даній справі. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи містять достатньо документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача, у зв'язку з чим, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно не прийняв до уваги клопотання відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не звернув уваги на листування між позивачем та відповідачем, оскільки копії листів (№ 24 від 09.11.2015, № 2 від 01.03.2016, № 6 від 22.03.2017, № 6 від 27.03.2017, №24 від 28.04.2017, № 35 від 15.07.2017) які додані до апеляційної скарги не містять підпису директора відповідача, відсутні докази, що дані листи були направлені на адресу позивача та третьої особи. Крім цього, вказані листи були відсутні в матеріалах справи впродовж розгляду справи судом першої інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.269 ГПК України, справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та встановивши відсутність порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Колоколов С.І.

Разюк Г.П.