ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р. Справа № 922/3565/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області вх. №3881 Х/2 на ухвалу господарського суду Харківської області від "09" серпня 2017 р. у справі №922/3565/16 (постановлену суддею Швидкіним А.О. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Делюкс Компані", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делюкс Компані", м.Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2017 затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Делюкс Компані". Визнано вимоги кредиторів, що були не задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Делюкс Компані", погашеними. Провадження у справі припинено.

У вказаній ухвалі зазначено, що ліквідатором проведено всі необхідні дії з ліквідації банкрута, суду надано ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 540,8 тис. грн., тому суд вважає за необхідне затвердити ліквідаційний баланс, звіт ліквідатора та припинити провадження у справі.

Кредитор, Центральна ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.

Апелянт стверджує, що під час звернення до суду з заявою про визнання банкрутом в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником не було дотримано порядку ліквідації юридичної особи, встановленого ст.110, 111 ЦК України, а саме, до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів повідомлення контролюючого органу про припинення ТОВ "Делюкс Компані", не надано первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, що унеможливлює проведення контролюючим органом перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості боржника зі сплати податків та зборів. Скаржник зазначає, що Центральною ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області здійснено аналіз діяльності ТОВ "Провід Групп" на предмет взаємовідносин за укладеним з боржником договором відступлення права вимоги на суму 539000,00 грн. та не встановлено взаємовідносин вказаного кредитора з боржником, тобто мало місце фіктивне відображення кредиторської заборгованості. Також, за твердженням апелянта, зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин щодо можливості задоволення боржником визнаних судом кредиторських вимог лише через застосування ліквідаційної процедури; судом не враховано факту відсутності документів, що свідчать про ведення кредитором - ТОВ "Провід Групп" - претензійно-позовної роботи з метою стягнення суми заборгованості за укладеним договором відступлення права вимоги; ліквідатором боржника допущено численні грубі порушення вимог чинного законодавства (не скликання зборів кредиторів в порядку п.1 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відсутність доказів проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості тощо); судом не було встановлено, які саме дії здійснено ліквідатором для отримання від посадових осіб банкрута бухгалтерської та іншої документації для здійснення повної інвентаризації майна, також не встановлено, чи були проведені інвентаризаційні заходи, в якому складі вони здійснювалися та чи досліджувався фінансовий стан боржника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 15.02.2018. У судовому засіданні 15.02.2018 розгляд справи за клопотанням апелянта було відкладено на 12.03.2018.

12.03.2018 апелянт надав додаткові пояснення, в яких зазначає, що Махницький Р.О., який є ліквідатором у даній справі №922/3565/16, виконує обов'язки ліквідатора 29 підприємств, серед яких ТОВ "Майстер-2012", ТОВ "ТД Шеф", ТОВ "ТМП БРОК", ТОВ "ТД "Островський", що задіяні у злочинних схемах по ухиленню від сплати податків; вироком Кіровського районного суду м.Дніпра від 21.02.2017 Махницький Р.О. засуджений за вчинення фіктивного підприємництва, також стосовно вказаної особи внесені відповідні відомості до ЄДР та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

В ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 3 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

21.10.2016 до господарського суду Харківської області від імені ТОВ "Делюкс Компані" надійшла заява про порушення справи про банкрутство щодо даного товариства, також заявник просив покласти обов'язки ліквідатора на Махницького Р.О., який був призначений ліквідатором відповідно до рішення загальних зборів товариства від 12.07.2016.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2016 порушено провадження в даній справі про банкрутство.

Постановою господарського суду Харківської області від 07.12.2016 ТОВ "Делюкс Компані" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Махницького Р.О.

Ухвалою суду від 22.03.2017 був затверджений реєстр вимог кредиторів ТОВ "Делюкс Компані" у наступному складі: Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1800,00 грн. (3 черга задоволення вимог кредиторів). Також вказаною ухвалою визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу, зокрема, вимоги ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн.

21.07.2017 до суду від ліквідатора надійшов звіт про виконання ліквідаційної процедури (т.2, а.с.2), який був затверджений оскаржуваною ухвалою суду від 09.08.2017.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 2 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості (ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство).

Окрім того, за положеннями ч. 3 та 6 ст. 41 Закону про банкрутство з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Статтею 46 Закону про банкрутство передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Апелянт, посилаючись на порушення ліквідатором вищенаведених вимог Закону про банкрутство та ст.110, 111 ЦК України, наполягає на тому, що провадження в даній справі про банкрутство ТОВ "Делюкс Компані" порушено передчасно та безпідставно, у зв'язку з чим підлягає припиненню (закриттю згідно з Законом про банкрутство в редакції, чинній на момент апеляційного розгляду справи). Але водночас ним не наведено посилань на жодну з підстав для закриття провадження у справі, перелік яких міститься у ст.83 Закону про банкрутство.

Відповідно до змісту ст. 95 Закону про банкрутство, обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За приписами ч.7, 10 ст.111 ЦК України, на які посилається апелянт, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

У вересні 2016 року ліквідатор ТОВ "Делюкс Компані" звернувся до вказаного податкового органу з заявою про проведення документальної перевірки про нарахування, обчислення та сплату податків та зборів, єдиного внеску у зв'язку з ліквідацією товариства. Також було надано заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою №8-ОПП. Вказані заяви було отримано Центральною ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 21.09.2016, що підтверджується відповідним вхідним штампом (т.1, а.с.180,181) і не заперечується апелянтом. Також у матеріалах справи міститься копія заяви ліквідатора (т.1, а.с.176), в якій останній зазначає про неотримання від Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області наказу про проведення перевірки та просить направити акт про проведення перевірки за місцезнаходженням ТОВ "Делюкс Компані". Вказану заяву отримано апелянтом 05.10.2016, що також підтверджується вхідним штампом Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Ліквідатором боржника відповідно до даних бухгалтерського обліку була визнана кредиторська заборгованість ТОВ "Делюкс Компані" перед Центральною ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у розмірі 1800,00 грн. Ухвалою суду від 22.03.2017 відповідну заборгованість було включено до реєстру вимог кредиторів (третя черга).

Центральна ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області була повідомлена про порушення провадження в даній справі про банкрутство та її розгляд, що підтверджується повідомленнями відділення поштового зв'язку про вручення даному учаснику справи ухвали про порушення провадження у справі, постанови про визнання боржника банкрутом (т.1, а.с.82, 126), представник даного податкового органу брав участь у судових засіданнях господарського суду.

У матеріалах справи міститься копія листа від 29.09.2016 (т.1, а.с.182), в якому Центральна ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області повідомляє ліквідатора про те, що у зв'язку з прийняттям рішення про припинення ТОВ "Делюкс Компані" на підприємстві буде проведено документальну позапланову перевірку. Проте матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів призначення контролюючим органом відповідної перевірки боржника, зокрема, наказів контролюючого органу про проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також з питань перевірки єдиного внеску; направлення на проведення перевірки; актів про неможливість розпочати та провести документальну позапланову виїзну перевірку тощо. При цьому заявником апеляційної скарги не доведено, що здійсненню такої перевірки перешкодили саме дії ліквідатора боржника.

Також у справі відсутні будь-які звернення контролюючого органу до суду зі скаргами на дії ліквідатора або з мотивованими письмовими запереченнями проти затвердження ліквідаційного звіту у зв'язку з не проведенням відповідної перевірки.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги щодо неповідомлення ліквідатором контролюючого органу про припинення ТОВ "Делюкс Компані" спростовуються матеріалами справи.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, питання щодо дотримання боржником встановленого законом порядку ліквідації судом першої інстанції досліджувалось у підготовчому засіданні, за результатами якого постановлено ухвалу від 23.11.2016 про порушення провадження у справі про банкрутство, яка не була оскаржена та є чинною. Постанова господарського суду від 07.12.2016, якою боржника визнано банкрутом, також не була оскаржена та набрала законної сили.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо не скликання зборів (комітету) кредиторів колегією суддів не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки положення ст. 95 Закону про банкрутство, яка встановлює та регулює порядок здійснення процедури банкрутства за особливою (спрощеною) процедурою, не зобов'язують ліквідатора скликати та проводити збори кредиторів (комітету кредиторів).

Посилання заявника на штучність кредиторської заборгованості також відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки відповідні питання були предметом розгляду в ухвалі господарського суду Харківської області від 22.03.2017, якою затверджено реєстр вимог кредиторів у даній справі. Вказана ухвала не була оскаржена та є чинною.

Обставини щодо притягнення Махницького Р.О. до кримінальної відповідальності, на які посилається апелянт у наданих суду додаткових поясненнях, на думку колегії суддів, також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали та припинення (закриття) провадження у даній справі про банкрутство - оскільки вони стосуються процедури банкрутства не ТОВ "Делюкс Компані", а інших підприємств.

Таким чином, колегія суддів вважає вимогу апелянта про припинення (закриття) провадження у справі необґрунтованою і такою, що не узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства про банкрутство.

Разом з тим, виходячи з вищенаведених приписів ст.41, 46 Закону про банкрутство, колегія суддів зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури і в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів за наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали від 09.08.2017, місцевим господарським судом у ній лише наведено перелік здійснених ліквідатором заходів, а саме, зазначено про наступні обставини.

З метою виявлення майна банкрута ліквідатором були направлені запити до відповідних установ. Відсутність майна підприємства підтверджується довідками Головного управління Держпраці у Харківській області, Харківської митниці ДФС, Регіонального сервісного центру у Харківській області, відомостями, що є у відкритому доступі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з Державного реєстру патентів України на винаходи, з Державного реєстру України на промислові зразки, з Державного реєстру України топографій інтегральних мікросхем, з Реєстру уповноважених організацій колективного управління, з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, з Державного реєстру патентів України на корисні моделі, з Реєстру організацій колективного управління, з реєстру цивільних повітряних суден України, з Регістрової книги суден 2016 року Регістру судноплавства України, з реєстру Держархбудінспекції України, реєстру Міністерства внутрішніх справ щодо зареєстрованих автотранспортних засобів.

Ліквідатором на підставі наказів № № 1, 2 від 07.06.2017 була проведена інвентаризація майна ТОВ "Делюкс Компані", за результатом якої встановлена відсутність у боржника основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів у касі та на розрахунковому рахунку банкрута; виявлена дебіторська заборгованість перед ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД", встановлена кредиторська заборгованість перед ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. та Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на суму 1800,00 грн. про що були складені інвентаризаційні описи, протоколи, розписки та акти інвентаризації.

Відповідно до довідки Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові, заборгованість банкрута перед Фондом зі сплати страхових внесків відсутня.

Ліквідатором в ході ліквідаційної процедури були здійснені наступні заходи: встановлена відсутність виконавчих проваджень, стороною за якими є банкрут; замовлено проведення незалежної оцінки виявленої дебіторської заборгованості, за результатом якої згідно зі звітом про визначення розміру ринкової вартості дебіторської заборгованості, яка обліковується на балансі боржника, складеним суб'єктом оціночної діяльності ФОП Волковим К.Е., її ринкова вартість станом на 10.05.2017 склала 500,00 грн.; з метою реалізації дебіторської заборгованості ліквідатором з ТОВ "Престон ЛТД" був укладений договір купівлі-продажу права вимоги, отримані від реалізації кошти в розмірі 500,00 грн. були направлені на часткове погашення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство; закрито розрахунковий рахунок банкрута, що підтверджується довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк"; знищена печатка ТОВ "Делюкс Компані", що підтверджується актом знищення від 08.09.2017, її залишки передані до матеріалів справи; документів, що відповідно до законодавства підлягають довгостроковому зберіганню та мають бути передані ліквідатором до архівної установи, не виявлено.

Таким чином, у результаті проведених ліквідатором дій залишок непогашених кредиторських вимог ТОВ "Делюкс Компані" склав 540800,00 грн., з яких: 539000,00 грн. - перед ТОВ "Провід Групп", 1800,00 грн. - перед Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

У зв'язку з недостатністю у банкрута активів, ліквідатором був складений ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю в розмірі 540,8 тис. грн.

Вищенаведені обставини визнано місцевим господарським судом достатніми для висновку про те, що ліквідатором проведені всі необхідні дії з ліквідації банкрута, та, відповідно - про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження в даній справі про банкрутство.

Проте, вказані висновки місцевого господарського суду колегія суддів не може вважати зробленими при повному дослідженні обставин справи.

Так, у звіті від 21.07.2017 ліквідатор зазначив про відсутність у нього первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, оскільки за актом прийому-передачі від 12.07.2016 директором підприємства вказані документи ліквідаторові передані не були.

Колегія суддів зазначає, що лише констатація ліквідатором факту не передання йому керівником підприємства документів не може бути розцінена судом як доказ належного виконання ним своїх обов'язків та вжиття усіх передбачених ст.41, 46 Закону про банкрутство заходів, оскільки законом на ліквідатора покладаються обов'язки щодо проведення активних дій для отримання необхідної документації у посадових осіб боржника, а у випадку їх втрати або неможливості отримання - для відновлення, тим більше, що, як вбачається з матеріалів справи, Махницький Р.О. до порушення справи про банкрутство виконував обов'язки ліквідатора за рішенням загальних зборів засновників боржника про його ліквідацію (т.1, а.с.26).

Однак доказів вжиття ліквідатором належних заходів, спрямованих на розшук та встановлення місцезнаходження первинної документації боржника, матеріали справи не містять - про що обґрунтовано зазначається апелянтом у скарзі.

Апелянт також зазначає про відсутність доказів проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості.

У заяві про порушення справи про банкрутство ліквідатором вказано про наявність у боржника такого активу як дебіторська заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" перед ТОВ "Делюкс Компані" в розмірі 500000,00 грн., яку вжитими ліквідатором заходами не вдалося стягнути. Однак при цьому ліквідатором в ході розгляду даної справи не надано суду пояснень та доказів на підтвердження обставин щодо того, які саме заходи ним вживалися та що стало причиною неможливості стягнення відповідного боргу.

Постановою від 07.12.2016 господарський суд зобов'язав ліквідатора надати, зокрема, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості.

Однак у наданому суду для затвердження звіті від 21.07.2017 ліквідатор зазначив про проведення незалежної оцінки виявленої дебіторської заборгованості, за результатом якої її ринкову вартість визначено в розмірі 500,00 грн. (при цьому за проведення оцінки ліквідаторові було виставлено рахунок у розмірі 500,00 грн.) та про подальшу реалізацію вказаної дебіторської заборгованості за ціною 500,00 грн. Доцільності здійснення вказаних заходів ліквідатором не обґрунтовано - відповідній обставині місцевий господарський суд не надав оцінки в оскаржуваній ухвалі.

Отже, доводи апелянта про відсутність доказів проведення ліквідатором претензійно-позовної роботи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості також підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.7, 8 ст.41 Закону про банкрутство, під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив про закриття розрахункового рахунку банкрута, що підтверджується довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк". Однак колегія суддів зазначає, що згідно із вказаною довідкою (т.2, а.с.6), рахунок було закрито 10.06.2017 - тобто через півроку після визнання боржника банкрутом та початку ліквідаційної процедури. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження руху коштів (або його відсутності) на вказаному рахунку у період до 10.06.2017.

Відповідним обставинам місцевим господарським судом не було надано жодної оцінки, тобто фактично - не з'ясовано належним чином майновий (фінансовий) стан боржника на момент затвердження звіту ліквідатора.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про затвердження звіту та ліквідаційного балансу зроблено за відсутності належних, допустимих та достовірних доказів (у розумінні ст.76 - 78 ГПК України) щодо вжиття ліквідатором заходів з розшуку або відновлення первинної документації боржника, без належного аналізу фінансового стану ТОВ "Делюкс Компані", за недоведеності обставин щодо неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів за наслідками його ліквідації. Тому колегія суддів вважає вказаний висновок передчасним.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню як така, що прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими (а саме - щодо належного дотримання ліквідатором боржника всіх вимог закону та суду при здійсненні ліквідаційної процедури).

У відповідності до п.1, 2 ст. 280 ГПК України зазначене є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 13, 269, ч.3 ст.271, п.6 ст.275, п.1, 2 ст. 280, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.08.2017 у справі №922/3565/16 скасувати.

Справу направити до господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.03.18

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.