Судове рішення #701459
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а- 2418                                   Головуючий по 1-й інстанції

2006 рік.                                                                 суддя ЛаннаЯ.О.

Суддя -доповідач: Петренко В.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2006 року  жовтня місяця 11 дня                                                                   м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:    Петренка В.М.

Суддів: Акопян В.І., Тимчук Л.А.

при секретарі: Фадейкіній Н.Б.

з участю: представника позивача ОСОБА_2, представника ПСП "Дружба" Коваль В.Ф.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 26 липня 2006 року

по   справі   за   позовом ОСОБА_1   до   приватного сільськогосподарського підприємства ( ПСП )"Дружба" про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по виплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки,

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного

суду, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 у лютому 2006 року звернувся до суду з позовом до відповідача у якому вказав, що йому на праві власності належить земельна ділянка(пай) площею 5,51 га, що розташована на території Вільхуватської сільської ради, Чутівського району. Цю земельну ділянку, згідно договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1 передав в оренду ПСП "Дружба" строком на п'ять років. На підставі п.2.2 договору відповідач зобов'язався виплачувати орендну плату в розмірі

 

-2-

1,5% від грошової оцінки земельної ділянки. Але відповідача не провів з ним розрахунок відповідно до умов договору. Тому він просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати в натуральній формі: за 2004 р-на суму 190 грн.27 коп., за 2005 р.- на суму 270 грн.92 коп., а всього на суму 461 грн.19 коп.

(а.с.3,4). В ході розгляду справи позивач змінював та доповнював свої позовні вимоги.

ЗО червня 2006 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог. Просить стягнути з відповідача ПСП "Дружба" на його користь заборгованість по виплаті орендної плати: за 2004 р. - в сумі 135 грн.27 коп. та за 2005 р. - в сумі 251 грн.69 коп., а всього за два роки в сумі 386 грн. 96 коп., а також просить припинити дію договору оренди земельної ділянки від ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом його розірвання та зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку.

(а.с.127,128). Рішенням   Чутівського районного суду Полтавської області від 26 липня 2006 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення по суті позовних вимог мотивуючи тим, що при ухваленні рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі в межах апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги    і залишення рішення без змін.

На підставі вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не  може  бути  скасоване  правильне  по  суті  і  справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

 

-3-

Установлено, що ОСОБА_1 згідно Державного Акту на право приватної власності на землю, виданому на підставі рішення Вільхуватської сільради, Чутівського району, Полтавської області від 24.07.2002 року, йому на праві власності належить земельна ділянка(пай) площею 5,51 га, що розташована на території Вільхуватської сільської ради.

Частина  1 ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на свій власний розсуд.

Відповідно до вимог чинного в Україні законодавства цю земельну ділянку, згідно договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач передав в оренду ПСП "Дружба" строком на п'ять років.

На підставі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як сказано в ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.2.2 вищевказаного договору відповідач зобов'язався виплачувати орендну плату в розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки. На підставі наданих сторонами та добутими в суді доказами, встановлено, що за

використання земельної частки відповідачем проводилась орендна оплата відповідно до договору, яку позивач отримував і це він не заперечує, виходячи із грошової оцінки земельної ділянки 55046 грн., суми яка вказана в проекті розташування земельних часток( паїв) на території Вільховатської сільської ради, а не із суми 23780 грн., як вказано в договорі оренди. Позивач з цим погодився і отримував збільшену оплату.

(а.с.82). Твердження позивача про те, що відповідач та розраховувався з ним за цінами встановленими в підприємстві, а не за біржовими цінами не заслуговує на увагу оскільки в договорі оренди це питання не обумовлено.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

-4-

Суд першої інстанції, із додержанням   норм цивільно-процесуального законодавства, правильно застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як в судовому засіданні першої інстанції так і в апеляційній інстанції, ОСОБА_1 та його представник, не надали доказів, що ПСП «Дружба » не виконував умови договору оренди земельної частки, не проводив оплату відповідно до вартості земельної частки(паю).

Обргунтовано відмовив суд і в частині розірвання договору оренди земельної частки від 21.01.2003 р. так, як відповідно до умов договору, а саме п.2.3, він може бути розірваним за взаємною згодою сторін. Позивачем та його представником не надано суду доказів того, що договір оренди не відповідає вимогам закону, доказів порушення відповідачем умов договору.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстав для її задоволення немає.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не обгрунтована, а тому підстав для її задоволення немає.

Постановлене по справі судове рішення є законним і обгрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛ ИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити. Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 26 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий: суддя                                                            

Судді:    Згідно: суддя        Петренко В.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація