Справа № 22ц - 5/07 Головуючий 1 інстанції - Авалян Н.М.
Категорія Доповідач - Ступіна Я.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Ступіної Я.Ю.
суддів: ТемніковоїВ.І., Мартинюка В.І.
при секретарі: Нагорному А.Є.
за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_9
відповідачок ОСОБА_2 та ОСОБА_3
представників відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 14 листопада 2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .та ОСОБА_5 за участю третіх осіб: універсальної товарної біржи „Правис" та ОСОБА_6 про визнання угод недійсними, відшкодування моральної шкоди та витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановила:
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 14 листопада 2005р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнані недійсними як удавані правочини: договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони; договір купівлі-продажу АДРЕСА_2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони, які були укладені на Універсальній товарній біржі "Правис". Визнано дійсним правочин міни, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обміняли належну їм на праві власності АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1, що належала на праві приватної власності ОСОБА_3. Зобов'язано відповідачку ОСОБА_2 повернути позивачу диван та два крісла; з неї на користь позивача стягнуто на відшкодування половини вартості холодильника "Ока" 250грн. В решті вимог позивачу відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду в частині відмови йому в задоволені позову та задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Відповідачка ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просила скасувати рішення суду в частині задоволення вимог позивача та відмовити позивачу в задоволені його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права вважає, що позивач заявив необгрунтовані вимоги та пропустив строк позовної давності.
В судовому засідання позивач підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а апеляційну скаргу відповідачки не визнав, просив її відхилити.
Відповідачка підтримала свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити, а апеляційну скаргу позивача не визнала, просила її відхилити.
Відповідачка ОСОБА_3 та представники відповідачки ОСОБА_7 апеляційну скаргу позивача не визнали, просили її відхилити, а з апеляційною скаргою відповідачки були згодні, просили її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, були повідомлені про час і місце судового розгляду належним чином.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухав особи, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання угод купівлі-продажу недійсними і про визнання дійсним правочину міни, суд виходив з того, що укладені угоди купівлі-продажу квартир 30.07.1997р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_3 з іншого боку, про що укладено біржовий контракт НОМЕР_1, та між ОСОБА_3 з одного боку і ОСОБА_2 з іншого боку, про що укладено біржовий контракт НОМЕР_2, є удаваними; між сторонами фактично мав місце договір міни квартир з доплатою, оскільки кожний з приймаючих участь в міні був продавцем квартири, яку він надавав в обмін, та покупцем квартири, яку отримував, що відбулося в один день на універсальній товарній біржі „Правис".
Задовольняючи позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд виходив з того, що диван, два крісла, 1976 року випуску, належать позивачу, а відповідачка ОСОБА_2 незаконно користується ним. Хоча холодильником "Ока", 1990 року випуску, відповідачка користувалася правомірно за згодою позивача, але вони його придбали на сумісні кошти, тому суд стягнув з відповідачки на користь позивача половину його вартості.
Висновки суду є законними і обгрунтованими, оскільки «зроблені на підставі повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які є доведеними згідно наданих сторонами доказів, та на підставі діючого законодавства. Оцінка доказів судом є правильною.
Стягнення з відповідачки компенсації вартості частки холодильника відповідає вимогам ст.364 ЦК України ред.2003р. і сторонами не оскаржується.
Довод апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо порушення судом норм матеріального права є необгрунтованим і не спростовує правильних висновків суду.
Також є необгрунтованим і довод апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення судом норм права щодо застосування строку позовної давності.
Хоча суд першої інстанції згідно п.6 прикінцевих та перехідних положень ЦК України ред.2003р. при вирішенні спору помилково застосував норми ст.267 ЦК України ред.2003р., але відповідно до ст.75 ЦК України ред. 1963р. суд правильно застосував строк позовної давності та на підставі наданих позивачем доказів поновив йому цей строк.
Тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення в цієї частині не має.
Відмовляючи в задоволені позову про визнання частково недійсними правочинів купівлі-продажу магазину по АДРЕСА_4, купівлі-продажу АДРЕСА_3 та про визнання права власності на 1/2 частку магазину, суд виходив з того, що правових підстав для цього не має, договори укладені відповідно до діючого законодавства.
З мотивів відсутності правових підстав суд відмовив і в задоволені позову про відшкодуванняя моральної шкоди.
Висновки суду є законними і обгрунтованими.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1. магазин по АДРЕСА_4 відповідачка ОСОБА_2 продала Ясаковій, яка з того часу є його власником.
На час відчуження ОСОБА_2 вважалася власником магазину і мала законні підстави володіти, користуватися і розпоряджатися ним на свій розсуд, тому згідно ст.225 ЦК України ред. 1963р. мала право його продажу.
В даному разі позивач мав право на відшкодування 1/2 частини магазину, але таких вимог він не заявляв.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними особами вимог.
Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 купила у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_3.
Оскільки позивач не має ніякого відношення до цієї квартири, його права при укладені відповідачками угоди з купівлі-продажу цієї квартири не порушені, то у суда не було підстав для визнання угоди недійсною.
Та обставина, на яку посилається позивач і проти якої заперечувала ОСОБА_2, що вона обіцяла позивачу оформити на нього зазначену квартиру, не є підставою для визнання останньої угоди недійсною.
Оскільки позивачу відмовлено в задоволені таких вимог, обману позивача з боку відповідачок судом не встановлено, то суд правильно відмовив позивачу в задоволені позову про відшкодування моральної шкоди.
Відмовляючи в задоволені позову про витребування іншого майна з чужого незаконного володіння, суд виходив з того, що спірне майно знаходиться не у відповідачки ОСОБА_2, а у інших осіб.
Матеріалами справи підтверджено, що дійсно інше майно знаходиться не у відповідачки ОСОБА_2, а у інших осіб.
Позивач позов до інших осіб не заявляв, тому згідно вимог ст. 387 ЦК України ред.2003р. у суда не було, підстав для зобов'язання відповідачки повернути позивачу спірне майно.
Таким чином, норми матеріального права судом застосовану правильно.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильних висновків суду.
Тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення і в цій частині не має.
Також колегією суддів встановлено, що порушень норм процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи, і які є підставою для скасування або зміни рішення, судом першої інстанції не допущено.
За таких обставин, необхідно апеляційні скарги відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія судів,
Ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 14 листопада 2005р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.