ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року

Київ

справа №806/2954/16

адміністративне провадження №К/9901/609/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,

учасники справи:

представник позивача - Мисько С.А.,

представник відповідача - Кузьміна К.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (суддя Нагірняк М.Ф.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року (судді: Охрімчук І.Г. (головуючий), Капустинський М.М., Моніч Б.С.) у справі № 806/2954/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саргон-Полісся" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Саргон-Полісся" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2016 №0001731400, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 506 964,68 грн за перевищення залишку граничного розміру суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом була призначена та проведена фактична перевірка Товариства з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, за результатами якої фахівці контролюючого органу безпідставно дійшли висновку про систематичне перевищення позивачем ліміту готівки в касі на загальну суму 253 482,34 грн та про проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував таку оплату на загальну суму 38 425 грн, оскільки видача готівкових коштів та їх використання підтверджуються всіма необхідними документами, що своєчасно подавалися до звіту про таке використання готівки.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 04.08.2016 № 0001731400.

Рішення судів обґрунтовано висновком про те, що контролюючим органом не надано доказів, які б підтверджували допущені позивачем порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, натомість Товариством надано первинні документи, що спростовують такі твердження відповідача.

Не погодившись із рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

У касаційній скарзі Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області наводить норми матеріального права та вказує на їх неправильне застосування судом, з огляду на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, оскільки платником систематично допускалось перевищення ліміту готівки в касі (на загальну суму 253 482,34 грн) та проводилися готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжних документів, які б підтверджували таку оплату на загальну суму 38 425,00 грн і такі підтверджуючі документи не були надані Товариством під час проведення перевірки, проте суди попередніх інстанцій залишили поза увагою вказані обставини та дійшли помилкового висновку про відсутність порушень позивачем вимог норм законодавства, що регулює ведення касових операцій та обігу готівки.

Товариство відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не надало.

Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведена фактична перевірка Товариства з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, за результатами якої оформлено акт від 02.06.2016 та встановлено порушення позивачем вимог п. 2.8, п. 2.9 та п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (ділі - Положення №367).

Порушення вказаних вимог, на думку контролюючого органу полягало, в перевищенні позивачем ліміту готівки в касі (на загальну суму 253 482,34 грн.) у зв'язку з відсутністю у видаткових касових ордерах на загальну суму 5 392,90 грн підпису одержувача цих коштів та не підтвердження авансовими звітами видачі готівки з каси за видатковими касовими ордерами на загальну суму 248 089,44 грн.

На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

За змістом до п. 2.8 Положення № 637, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка, що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат (п. 2.9 Положення № 637).

Відповідно до п. 2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий. (п. 3.4 Положення № 637).

Пунктом 3.5 Положення № 637 також передбачено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Проаналізувавши вищезазначені норми та враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність порушень Товариством вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки:

- доводи відносно невизнання контролюючим органом видачі готівки з каси за касовими ордерами на видачу заробітної плати гр. ОСОБА_6 на загальну суму 5 392,90 грн, у зв'язку з відсутністю підпису вказаної особи в графі одержувача цих коштів, спростовуються тим, що підписи гр. ОСОБА_6, яка одночасно виконувала обов'язки головного бухгалтера та касира, на видаткових касових ордерах є в графі "головний бухгалтер" та в графі "касир", а в графі "одержав" безпосередньо гр. ОСОБА_6 приписом вказано суму отриманих нею готівкових коштів;

- доводи, щодо безпідставної видачі готівки з каси, у зв'язку з не підтвердженням авансовими звітами та видатковими касовими ордерами раніше отриманих під звіт готівкових сум 248 089,44 грн Товариством також було спростовано шляхом надання належно оформлених видаткових касових ордерів, звітів працівників про використання отриманих під звіт коштів, товарних чеків щодо придбання за рахунок підзвітних коштів матеріальних цінностей для господарської діяльності Товариства, касових книг за 2014 та 2015 роки.

Крім того, судами також правомірно зауважено, що описова частина акту не відповідає вимогам, встановленим Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 № 534, оскільки в акті перевірки не було зазначено на підставі яких саме документів контролюючим органом встановлено порушення щодо проведення готівкових розрахунків, не відображено фактичних обставин та чіткого обґрунтування таких порушень.

Таким чином, враховуючи вказане колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги контролюючого органу щодо допущення позивачем перевищення ліміту готівки в касі на загальну суму 253 482,34 грн, оскільки видача готівкових коштів та їх використання підтверджуються всіма необхідними документами.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, враховуючи Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 806/2954/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду