Справа № 170/361/17 Головуючий у 1 інстанції: Сушик Н.В.

Провадження № 22-ц/773/92/18 Категорія: 47 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Галицької І.П.,

представника позивача Кушнірука А.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника третьої особи Шацької селищної ради - Боярчука С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Шацького районного споживчого товариства до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шацька селищна рада Шацького району Волинської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою позивача Шацького районного споживчого товариства на рішення Шацького районного суду Волинської області від 16 листопада 2017 року,

встановив:

22.06.2017 року Шацьке районне споживче товариство (далі Шацьке РСТ) звернулось в суд із зазначеним позовом.

Покликалось на те, що рішеннями Шацької селищної ради від 15.06.2004 року № 15/24 та № 17/17.1 від 17.04.2008 року Шацькому РСТ вирішено передати земельну ділянку загальною площею 2701 кв.м. в довгострокову оренду на 49 років для обслуговування ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", по АДРЕСА_1.

На підставі згаданих рішень 27.03.2009 року між Шацькою селищною радою (орендодавець) та Шацьким РСТ (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться в смт. Шацьк, по АДРЕСА_1.

Вказують, що ОСОБА_6 незаконно розмістив тимчасову споруду на орендованій позивачем земельній ділянці для здійснення торгівлі без документів, що посвідчують право на користування земельною ділянкою.

Шацьке РСТ неодноразово зверталося до відповідача з вимогою про усунення порушень чинного законодавства та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, однак дані вимоги залишились без задоволення.

З врахуванням того, що у відповідача відсутній правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянку, а відтак відсутні правові підстави для користування даною земельною ділянкою просили зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди Шацькому районному споживчому товариству в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована в смт. Шацьк по АДРЕСА_1, на якій знаходиться металевий контейнер, орієнтовною площею 40 м.кв., шляхом звільнення земельної ділянки та примусового демонтажу тимчасової споруди - металевого контейнеру.

Ухвалою Шацького районного суду від 16 листопада 2017 року проведено заміну первісного відповідача ОСОБА_6 на відповідача ОСОБА_2.

Рішенням Шацького районного суду від 16 листопада 2017 року в задоволенні позову Шацького районного споживчого товариства до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Шацька селищна рада Шацького району Волинської області відмовлено.

В апеляційній скарзі Шацьке РСТ, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду - скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів фізичних осіб ( ч. 1 ст.2 ЦПК України).

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Оскаржуване рішення не відповідає вимогам наведених норм Закону.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд констатував, що представником відповідача доведено, що торгівельний павільйон, що належить ОСОБА_2 знаходиться на спірній земельній ділянці на підставі рішення Шацької селищної ради, а відповідно не є самовільним зайняттям земельної ділянки, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права, що регулюють дані правовідносини.

Судом встановлено, що 27.03.2009 року між Шацькою селищною радою (орендодавець) та Шацьким районним споживчим товариством (орендар) укладено договір оренди землі. За умовам договору орендодавець на підставі рішення Шацької селищної ради від 15.06.2004 року №15/24, №17/17.1 від 17.04.2008 року передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови площею 2701 кв.м., у т.ч. ріллі - кв.м., під проїздами, проходами і площадками 1477 кв.м., земельними насадженнями 250 кв.м., під будівлями та спорудами 974 кв.м., інших угідь - кв.м. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: двоповерхова капітальна. Нормативна грошова оцінка становить 146 988 грн. 42 коп.. Строк дії договору - 49 років, орендна плата - 7 349 грн. 42 коп. за один рік.

Пунктами 3,4 цього договору передбачено, що земельна ділянка, яка передається в оренду вільна від будь-якої іншої забудови, окрім двоповерхової капітальної споруди.

В п. 25 договору зазначено, що на орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб, а п. 26 передбачено, що передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Договір оренди зареєстрований у Шацькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 10.09.2009 року. Даний договір є чинним.

Таким чином, зазначена земельна ділянка відведена та надана позивачу в оренду Шацькою селищною радою (без зміни меж та цільового призначення) в порядку абз. 3 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу (далі ЗК) України на підставі складеної документації із землеустрою, зокрема схеми розміщення земельних ділянок Шацькому районному споживчому товариству, розташованих в смт. Шацьк Шацької селищної ради Шацького району, акту встановлення меж ділянки в натурі та передачі на збереження межових знаків

Факт передачі спірної ділянки в оренду позивачу підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди.

Статтею 27 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував про самовільне зайняття ОСОБА_6 частини спірної земельної ділянки та встановлення на ній металевої конструкції для здіснення підприємницької діяльності - торгівлі.

В судовому засіданні встановлено, що на протязі тривалого періоду часу певна кількість підприємців здійснює торгівлю у тимчасових спорудах, які розміщені по АДРЕСА_1 в смт. Шацьк, у зв'язку з чим виникають непорозуміння між власником та орендарем земельної ділянки і відповідно особами, які здійснюють торговельну діяльність.

Відповідно до рішення №4/24 від 28.01.2016 року Шацька селищна рада відмовила Шацькому РСТ в наданні дозволу на розміщення тимчасових споруд на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1, в зв'язку з відсутністю необхідної кількості голосів «за».( а.с. 17).

З матеріалів справи вбачається, що спільною заявою підприємців, серед яких був ОСОБА_6, від 06.02.2016 року особи, які здійснювали підприємницьку діяльність в металевих контейнерах, що знаходяться за адресою смт. Шацьк, АДРЕСА_1 клопотали перед Шацькою селищною радою щодо внесення змін в договір оренди земельної ділянки від 26.03.2009 року, що укладений між Шацькою селищною радою та Шацьким РСТ , в частині земельних ділянок на яких розміщені малі архітектурні форми, в яких здійснюється торгівельна діяльність.

29 лютого 2016 року рішенням Шацької селищної ради №6/18 від 29.02.2016 року вирішено рекомендувати виконавчому комітету селищної ради звернутися з позовом до Господарського суду щодо внесення змін в Договір оренди земельної ділянки від 27 березня 2009 року.( а.с. 18).

Фактично даним зверненням підприємців та рішеннями селищної ради, підтверджено відсутність належних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, які б надавали право на розміщення торгівельних місць ( малих архітектурних форм ) в смт. Шацьк АДРЕСА_1 , зокрема відповідачу.

В ході судового розгляду проведено заміну відповідача ОСОБА_6 на відповідача ОСОБА_2. Проводячи заміну відповідача, суд першої інстанції вказав, що фактично власником торговельного павільйону в смт. Шацьк АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , а тому саме до нього мають бути заявлені вимоги.

Заперечуючи проти заявлених вимог, ОСОБА_2 вказував, про те, що земельна ділянка на якій розміщено торговельний павільйон в смт. Шацьк АДРЕСА_1 була надана йому у передбачений спосіб та порядок, а відтак відсутні підстави вважати про самовільне зайняття спірної земельної ділянки.

На підтвердження доводів про правомірність користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_2 надано будівельний паспорт від 1998 року на тимчасове розміщення торгового павільйону в смт Шацьк, вул. 50 років Перемоги

Відповідно до ст. 22 ЗК України ( в редакції 1990 року) право власності або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступити до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі ( на місцевості ) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно зі ст. 23 ЗК України ( в редакції 1990 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районним Радами народних .

За змістом положень Земельного кодексу, юридичними характеристиками кожної конкретної земельної ділянки є наявність меж, зафіксованість місця розташування та визначеність права на земельну ділянку.

З наданого ОСОБА_2 на підтвердження правомірності користування земельною ділянкою рішення Шацької селищної ради від 17.06.1998 р. № 2/10 вбачається, що ОСОБА_2 для тимчасового користування надана земельну ділянку розміром 50 кв. м, що розташована в центрі селища біля земельної ділянки Босак по вул. 50 років Перемоги. Зобов'язано ОСОБА_2 отримати будівельний паспорт, виготовити проект торгового павільйону, погодити їх в установленому порядку.

З врахуванням положень наведених норм закону , рішення Шацької селищної ради від 17.06.1998 р. № 2/10 не підтверджує належного права користування ОСОБА_2 спірною земельною ділянкою.

Акт вибору та обстеження ділянки під забудову, що наданий відповідачем, суд апеляційної інстанції вважає неналежним доказом, оскільки у ньому відсутня дата затвердження такого акту, а також відсутнє прізвище особи якої цей акт стосувався.

Крім того, за змістом Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року №427 , цей Порядок визначає механізм вибору юридичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів.

За змістом рішення Шацької селищної ради від 17.06.1998 р. № 2/10 спірна земельна ділянка надавалась ОСОБА_2 як фізичній особі, а відтак акт вибору по ній не міг виготовлятися та затверджуватись. Поняття «вибору земельної ділянки» було введено постановою Кабінету Міністрів України у 2004 році , при тому, що представник відповідача вказував на виготовлення даного документа у 1998 році.

Договір на право тимчасового користування землею від 24.06.1999 року, що наданий суду апеляційної інстанції, за змістом якого Шацькою селищною радою надано ОСОБА_2 у довгострокове користування на 25 років земельну ділянку площею 50 кв. м. колегія суддів вважає неналежним доказом. Такий договір не був поданий до суду першої інстанції та ним не досліджувався, відповідачем не було обґрунтовано неможливості подання даного доказу до суду першої інстанції. Крім того, у даному договорі відсутня адреса земельної ділянки, що передається в користування відповідача, а особи, які зазначені у даному договорі, як суміжні землекористувачі, є відмінними тим , що зазначені у рішенні Шацької селищної ради №2/10 від 17.06.1998 року. Даний договір не містить відмітки реєстрації у книзі договорів на право тимчасового користування відповідного відділу земельних ресурсів, як це було передбачено Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі, що затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом ( ч. 2. ст. 12 ЦПК України).

Відповідачем не доведено у передбачений законом спосіб правомірного використання земельної ділянки по вул. 50 років Перемоги в смт. Шацьк.

Таким чином, відповідач незаконно займає для обслуговування торгового контейнеру земельну ділянку, яка перебуває в оренді позивача та порушує його права як єдиного належного орендаря спірної земельної ділянки.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. (ч. 2 ст.152 ЗК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що будь-які договірні відносини між позивачем та відповідачем щодо користування спірною земельною ділянкою відсутні.

За таких обставин, відповідач використовує земельну ділянку без відповідних правових підстав, визначених положеннями статей 116, 125, 126 Земельного кодексу України.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи викладене, та те, що спірна земельна ділянка перебуває в довгостроковій оренді позивача, його право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки судом першої інстанції в порушення зазначених норм матеріального права, ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволені позову повністю, то оскаржуване рішення слід скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Крім того, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1600 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 1760 гривень.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 382,384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Шацького районного споживчого товариства задовольнити частково.

Рішення Шацького районного суду Волинської області від 16 листопада 2017 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Шацьким РВ УМВС України у Волинській області від 18 вересня 1996 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_3) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована в смт. Шацьк, АДРЕСА_1, на якій знаходиться металевий контейнер, орієнтовною площею 40 м. кв., шляхом демонтажу тимчасової споруди - металевого контейнеру.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Шацького районного споживчого товариства 1600 гривень судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути ОСОБА_2 в користь Шацького районного споживчого товариства 1760 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий

Судді