Судове рішення 369/9347/16-ц від 21.03.2018

Особи

Учасники процесу:

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #70128644

Справа № 369/9347/16-ц

Провадження № 2/369/864/18

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Водала А.Ю.

за участі відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивував тим, що 23 серпня 2007 року між ним та ОСОБА_1. був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №380/1186/07-Пі. За договором останній отримав кредит у розмірі 123 000 швейц. франків, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00% з кінцевим терміном погашення до 22 серпня 2022 року. Банк зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки. У зв'язку з чим ОСОБА_1 має заборгованість 263 232,21 швейц. франків, яка складається з боргу заборгованості по кредиту у розмірі 113 423,58 швейц. франків, заборгованості по відсотках у розмірі 89 069,48 швейц. франків. Через порушення виконання умов договору банком була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 25 463,53 швейц. франків, пеня за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 35 275,62 швейц. франків.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 263 232,21 швейц. франків, що становить 6 932 057,05 грн. та судові витрати.

При розгляді справи ОСОБА_1 подала суду письмові заперечення проти позову. Вказала, що дійсно 23 серпня 2007 року вона підписала договір про надання відновлювальної кредитної лінії. За умовами договору вона мала отримати в кредит 123 000 швейц.франків. Але банком не було виконано умови договору, оскільки грошові кошти не були нею отримані, хоч вона і зверталась до банку із заявою про видачу готівки 05 вересня 2007 року. Оскільки грошові кошти вона не отримувала, то вважала, що договір фактично припинений. Жодного разу за 10 років вона не спілкувалась з представниками банку, не здійснювала жодних проплат по даному договору. При вирішенні спору просила врахувати, що кредитний договір вважається укладеним з моменту передачі грошових коштів, тому договір про надання відновлювальної кредитної лінії №380/1186/07-Пі є неукладеним та жодних наслідків та обов'язків по даному договору в неї не виникло. Просила суд відмовити в задоволенні позову як з-підстав необґрунтованості, так і з підстав пропуску строку позовної давності.

У судове засідання представник позивача позовні не з'явився. Про час. День та місце слухання справи повідомлений. Направив до суду клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач проти позову заперечувала. Просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши обґрунтування позовних вимог, подані сторонами докази, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

При розгляді справи судом встановлено, що 23 серпня 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було підписано договір про надання відновлювальної кредитної лінії №380/1186/07-Пі.

У п.1.1 договору визначено, що позивач надає відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 123 000 швейц. франків з погашенням кредиту на умовах та в порядку передбаченому договором, зі сплатою 10,00 %.

Підпунктом 1.1.2. договору визначено, що погашення кредиту здійснюється відповідно до встановленого графіку, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 22 серпня 2022 року.

Ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до положень ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

На підтвердження укладення договору та видачі кредитних коштів позивачем надано суду заву на видачу готівки №40 від 05 вересня 2007 року на суму 29 600 франків, квитанцію на купівлю валюти від 05 вересня 2007 року на суму 29 600 франків та заяву на видачі готівки від 23 серпня 2007 року на суму 34 000 франків.

Дані докази суд оцінює критично, оскільки заява на видачу готівки №40 подавалась ОСОБА_1 05 вересня 2007 року, а відповідно до штампу банком проведено операцію 04 вересня 2007 року; квитанція на купівлю валюти від 05 вересня 2007 року не може підтверджувати видачу грошових коштів по кредитному договору, так як є лише підтвердження проведення валютно-обмінної операції. А заява на видачу готівки від 23 серпня 2007 року взагалі не містить підпису ОСОБА_1 про отримання даних коштів. Крім того, дані заяви (а.с. 30-31) не відповідають графіку видачу кредиту (траншу), що відображені банком в розрахунку заборгованості (а.с. 6). Інших доказів щодо видачі грошових коштів чи готівкою, чи в безготівковій формі в розмірі 123 000 франків позивач суду не надав.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року вказано, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

На підставі аналізу вищевказаних норм та оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що договір про надання відновлювальної кредитної лінії №380/1186/07-Пі є неукладеним та відповідно жодних прав та обов'язків у сторін не виникало. При цьому суд також враховує той факт, що ОСОБА_1 жодних платежів за даним договором не здійснювала, а банком з 2007 року не направлялись на адресу відповідача жодних вимог та попереджень, не звертався до суду з огляду на п.4.5 кредитного договору: в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених пунктами 3.3.7, 3.3.8 цього договору, протягом більше ніж 90 (дев'яносто) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Згідно з пунктом 7.3 кредитного договору він набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

П. 3.3.1 договору визначений обов'язок кредитодавця: протягом одного робочого дня від дати набрання чинності договорів, визначених в п.1.3 договору цього договору, виконання позичальником вимог п.п.3.3.3, 3.3.13 цього договору, відкрити позичковий рахунок і видавати позичальникові готівкові кошти в межах максимального ліміту заборгованості в порядку, визначеному цим договором.

У п.3.3.13 договору сторони погодили, що в день підписання договору позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку в розмірі 5 088,54 грн. шляхом внесення готівки в касу кредитора; комісію за видачу готівки з позичкового рахунку в розмірі 2 569,97 грн. шляхом внесення готівки в касу кредитора; комісію за моніторинг нерухомого майна - 100 грн. шляхом внесення коштів готівкою в касу кредитора або шляхом перерахування коштів на рахунок в Київській обласній філії кредитора.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем по справі вищевказаних платежів, відкриття кредитодавцем позичкового рахунку та виконання останнім обов'язків за договором щодо видачі кредитних коштів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст.140 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Копію рішення негайно направити позивачу.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.С.Пінкевич

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 2/369/1028/17

Номер: 2/369/1028/17
Опис: стягнення заборгованості
Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
Номер справи: 369/9347/16-ц
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Суддя: Пінкевич Н.С.
Результати справи: заяву задоволено повністю
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 13.10.2016
Дата етапу: 02.03.2017

Судове провадження 2-п/369/94/17

Номер: 2-п/369/94/17
Опис:
Тип справи: на заяву про перегляд заочного рішення
Номер справи: 369/9347/16-ц
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Суддя: Пінкевич Н.С.
Результати справи:
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 04.07.2017
Дата етапу: 25.09.2017

Судове провадження 2/369/864/18

Номер: 2/369/864/18
Опис: стягнення заборгованості
Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
Номер справи: 369/9347/16-ц
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Суддя: Пінкевич Н.С.
Результати справи: змінено
Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
Департамент справи:
Дата реєстрації: 25.09.2017
Дата етапу: 04.08.2020

Судове провадження 22-ц/780/2042/18

Номер: 22-ц/780/2042/18
Опис: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Земзюліна І.Л. про стягнення заборгованості
Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
Номер справи: 369/9347/16-ц
Суд: Апеляційний суд Київської області
Суддя: Пінкевич Н.С.
Результати справи:
Етап діла: Повернуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 05.04.2018
Дата етапу: 10.05.2018

Судове провадження 22-ц/780/2698/18

Номер: 22-ц/780/2698/18
Опис: ПАТ ""Укрсоцбанк" до Земзюліна І.Л. про стягнення заборгованості
Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
Номер справи: 369/9347/16-ц
Суд: Апеляційний суд Київської області
Суддя: Пінкевич Н.С.
Результати справи: в позові відмовлено; з інших підстав
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 24.05.2018
Дата етапу: 30.05.2018

Судове провадження 22-ц/780/4047/18

Номер: 22-ц/780/4047/18
Опис: ПАТ "Укрсоцбанк" до Земзюліної І.Л. про стягнення боргу за кредитним договором
Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
Номер справи: 369/9347/16-ц
Суд: Апеляційний суд Київської області
Суддя: Пінкевич Н.С.
Результати справи:
Етап діла: Залишено без руху
Департамент справи:
Дата реєстрації: 30.08.2018
Дата етапу: 04.09.2018