Справа № 22 - 1184/07 Головуючий у 1 інстанції Васильєва І.А.
Категорія 21 Доповідач Рибалко Л.I.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2007 року м.Донецьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Рибалко Л.І суддів Новікової Г.В., Дем'яносова М.В. при секретарі Писаревої Ю.Г.
за участю представника Фонду Зіміна М.В., позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду у Центрально-міському районі м. Горлівки
на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 6 грудня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - міському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди,
встановила
Оскаржуваним рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 6 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково , із виконавчої дирекції Фонду на його користь стягнута моральна шкода у розмірі 7500 грн..
В апеляційній скарзі виконавча дирекція Фонду ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що судом не враховано, що Законом " Про державний бюджет України на 2006 рік" призупинена дія Закону про виплату моральної шкоди , не доведена наявність моральної шкоди, позивачем пропущено строк позовної давності.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, пояснював, що працював на шахтах у підземних шкідливих умовах, втратив працездатність. У зв"язку з захворюванням його життя погіршилося, відчуває постійну біль в руках, не може як звично працювати. Вважає, що має права на відшкодування моральної шкоди, строк позовної давності не пропустив.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд повно та всебічно з"ясував дійсні обставини справи, дав їм належну правову оцінку і постановив законне і обгрунтоване рішення у справі щодо часткового задоволення позову.
Із матеріалів справи вбачається , що позивач працював на шахті ім.. Калініна , ім. Леніна на підземних роботах гроз, ІНФОРМАЦІЯ_1. Внаслідок шкідливих умов праці отримав професійне захворювання - вібраційну хворобу, що спричинило стійку втрату працездатності на 25 відсоток згідно до висновку МСЕК від 19 травня 2004 року.
Відповідно до ст. 21 п 1 пп. „е" ст. 28 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування зобов*язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров*я , виплачуючи йому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Відшкодування моральної шкоди застрахованим особам є одним із способів захисту особистих немайнових прав працівника і передбачено ст. 1 згаданого Закону незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р. моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає , відповідно до ст. ст. 23,1167 ЦК України , зокрема, у фізичному болю , фізичних та душевних страждань, які він зазнає у зв*язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я.
Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення особистих немайнових прав , як право на життя, право на охорону здоров*я тощо.
Ушкодження здоров*я , заподіяного потерпілому від час виконання трудових обов*язків , незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Встановлення Законом обов*язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
За таких обставин суд правильно прийшов до висновку про безпідставність доводів відповідача про призупинення виплат моральної шкоди. Стійка втрата працездатності позивача настала відповідно до висновку МСЕК 19.05.2004р., на час виникнення права на відшкодування моральної шкоди дія Закону „ Про державний бюджет на 2006 рік" не поширювалася.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в 7500грн. суд навів мотиви, чим обґрунтовується саме зазначена сума. Позивач внаслідок професійних захворювань зазнав значних фізичних та душевних страждань, чим порушено звичний уклад його життя та вимагаються додаткові зусилля для його організації.
Доводи апеляційної скарги про порушення строку позовної давності на вимоги , що випливають із порушення немайнових прав суперечать ст. 268 ЦК України.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.
Керуючись вимогами ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила
Апеляційну скаргу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Центрально - міському районі м. Горлівки відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 6 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.