Справа № 51а Категорія 38
Головуючий 1 інстанції Анісімова Н.Д Доповідач Новодворська О.І.
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі
головуючого Новодворської О.І. суддів Кіянової С.В., Троценко Л.І. при секретарі Стефановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень ДВС Донецької області на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2006 року по справі за адміністративним позовом відділення державного казначейства у Кіровському районі м. Донецька до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області про скасування постанови в/о начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецького обласного управління юстиції Шерстньова P.O. від 05.09.2006 року НОМЕР_1 про накладення штрафу у розмірі 170 грн. на ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 року Відділення Державного казначейства у Кіровському районі м. Донецька звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби Донецької області про скасування постанови про накладення штрафу, посилаючись на те, що постановою в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецького обласного управління юстиції Шерстньова P.O. від 05.09.2006 року НОМЕР_1 на ІНФОРМАЦІЯ_1 у Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 170 грн. за невиконання законних вимог державної виконавчої служби. Постанова отримана нею 08.09.2006 року. Вважає, що зазначена Постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав. При винесенні Постанови в.о. начальник ВПВР ДВС Донецького обласного управління юстиції Шерстньов P.O. керувався ст.88 Закону України „ Про виконавче провадження", згідно якої у разі невиконання законних вимог державного виконавця посадовою особою, на неї накладається штраф від десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У постанові зазначено, що адміністративне стягнення було накладене у зв'язку з поверненням Відділенням Державного казначейства у Кіровському районі м. Донецька платіжної вимоги ДВС Донецького обласного управляння юстиції від 22.08.2006 року НОМЕР_1 про стягнення 2999,76 грн. з рахунку 31112119800007 на підставі виконавчого листа НОМЕР_2 та постанови державного виконавця про стягнення з ДПІ у Кіровському районі м. Донецька виконавчого збору від 07.09.2004 року. Отже 23.08.2006 року до Відділення державного казначейства у Кіровському районі м. Донецька надійшла платіжна вимога від 22.08.2006 року НОМЕР_1 на суму 2999,76 грн. разом із виконавчим листом НОМЕР_2 від 10.08.2004 року та Постановою про стягнення виконавчого збору від 07.09.2004 року. Згідно виконавчого листа боржником визначено ДПІ у Кіровськом районі м. Донецька, у той час як рахунок зазначений у платіжній вимозі державної виконавчої служби та виконавчому листі, як рахунок боржника, є рахунком для зарахування надходжень Державного бюджету України від реалізації безхазяйного майна та не належить боржнику -ДПІ у Кіровському районі м. Донецька. Крім того, відповідно до ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження стягнення за виконавчим документом звертається на кошти боржника на рахунках в установах банків. Кошті на рахунку 31112119800007 не належить боржнику - ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Разом із тим, ст.. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади діють в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України. При цьому ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Ст.. 25 Бюджетного кодексу України, ст.. 35 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що безспірне стягнення коштів за судовими рішеннями з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України. У свою чергу, згідно ст.. 11 Закону України «Про виконавче провадження» боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії або утримується від їх учинення. Таким чином, Державний бюджет України не є стороною виконавчого провадження, тобто не є боржником у понятті, визначеному Законом. Згідно ст.. 9 Закону України „Про виконавче провадження" виконання рішень про стягнення коштів із рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України, здійснюється органами Державного казначейства України. Тому виконання рішень щодо стягнення коштів із Державного бюджету не підлягають виконанню Державною виконавчою службою. Платіжні вимоги ДВС Донецького ОУЮ про стягнення коштів за виконавчим листом НОМЕР_2 вже неодноразово поверталися органами державного казначейства з вищевказаних причин. Так, листом УДК у Донецькій області від 29.10.2004 року НОМЕР_3, листами ВДК у Кіровському районі м. Донецька від 31.10.2005 року НОМЕР_4, від 01.09.2006 року НОМЕР_5 та від 11.09.2006 року НОМЕР_6 було повернуто платіжні вимоги ДВС Донецького ОУЮ про примусовому виконанні виконавчого листа НОМЕР_2 із зазначенням причин повернення. Однак, в.о. начальника Шерстньовим P.O. не були прийняті до уваги викладені у листах обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження, він не звернувся до суду за роз'ясненням рішення, а натомість виніс необґрунтовану Постанову НОМЕР_1 від 05.09.2006 року про накладення штрафу на посадову особу відділення державного казначейства у Кіровському районі м. Донецька. Підставою для винесення Постанови було нібито порушення відділенням вимог п. 3.6 „ Порядку примусового списання коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства", затверджених наказом від 05.10.2001 року № 175.
Просив скасувати постанову, як таку, що суперечить вимогам Закону. Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2006 року скасовано постанову в/о начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецького обласного управління юстиції Шерстньова P.O. від 05.09.2006 року НОМЕР_1 про накладення штрафу у розмірі 170 грн. на ІНФОРМАЦІЯ_1 у Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_1
На дане рішення подано апеляційну скаргу відповідачем, в якій стоїть питання про його скасування у зв'язку із тим, що судом порушено норми матеріального й процесуального права.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи позов було заявлено в порядку адміністративного провадження. В порушення норм процесуального права спір судом був розглянутий в порядку цивільно - процесуального провадження та ухвалено заочне рішення, ухвалення якого кодексом адміністративного судочинства не передбачено чим порушено вимоги процесуального закону та права відповідача.
З урахуванням цього рішення слід скасувати та ухвалити нове, задовольнивши вимоги позивача.
З матеріалів справи убачається, що оскарженою постановою на ІНФОРМАЦІЯ_1 у Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 170 грн. за невиконання вимог державної виконавчої служби. Постанова отримана нею 08.09.2006 року. При винесенні Постанови в.о. начальник ВПВР ДВС Донецького обласного управління юстиції Шерстньов P.O. керувався ст.. 88 Закону України « Про виконавче провадження», згідно якої у разі невиконання законних вимог державного виконавця посадовою особою, на неї накладається штраф від десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У Постанові зазначено, що адміністративне стягнення було накладене у зв'язку з поверненням Відділенням Державного казначейства у Кіровському районі м. Донецька платіжної вимоги ДВС Донецького обласного управляння юстиції від 22.08.2006 року НОМЕР_1 про стягнення 2999,76 грн. з рахунку 31112119800007 на підставі виконавчого листа НОМЕР_2 та постанови державного виконавця про стягнення з ДПІ у Кіровському районі м. Донецька виконавчого збору від 07.09.2004 року. Отже 23.08.2006 року до Відділення державного казначейства у Кіровському районі м. Донецька надійшла платіжна вимога від 22.08.2006 року НОМЕР_1 на суму 2999,76 грн. разом із виконавчим листом НОМЕР_2 від 10.08.2004 року та постановою про стягнення виконавчого збору від 07.09.2004 року. Згідно зазначеного виконавчого листа боржником визначено ДПІ у Кіровськом районі м. Донецька, у той час як рахунок зазначений у платіжній вимозі державної виконавчої служби та виконавчому листі, як рахунок боржника, є рахунком для зарахування надходжень Державного бюджету України від реалізації безхазяйного майна та не належить боржнику -ДПІ у Кіровському районі м. Донецька. Крім того, відповідно до ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження стягнення за виконавчим документом звертається на кошти боржника на рахунках в установах банків. Кошти на рахунку 31112119800007 не належить боржнику - ДПІ у Кіровському районі м. Донецька. Разом із тим, ст.. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади діють у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України. При цьому ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Ст.. 25 Бюджетного кодексу України, ст.. 35 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що безспірне стягнення коштів за судовими рішеннями з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України. У свою чергу, згідно ст.. 11 Закону України «Про виконавче провадження» боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії або утримується від їх учинення. Таким чином, Державний бюджет України не є стороною виконавчого провадження, тобто не є боржником у понятті, визначеному Законом. Згідно ст.. 9 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про стягнення коштів із рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України, здійснюється органами Державного казначейства України. Тому виконання рішень щодо стягнення коштів із Державного бюджету не підлягають виконанню Державною виконавчою службою. Платіжні вимоги ДВС Донецького ОУЮ про стягнення коштів за виконавчим листом № НОМЕР_2 неодноразово поверталися органами державного казначейства з вищевказаних причин. Так, листом УДК у Донецькій області від 29.10.2004 року НОМЕР_3, листами ВДК у Кіровському районі м. Донецька від 31.10.2005 року НОМЕР_4, від 01.09.2006 року НОМЕР_5 та від 11.09.2006 року НОМЕР_6 було повернуто платіжні вимоги ДВС із зазначенням причини повернення, але викладені у листах обставини не були ураховані при прийнятті оскарженої постанови.
З урахуванням установленого та вимог матеріального права позовні вимоги позивача слід задовольнити та скасувати постанову в.о, начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецького обласного управління юстиції Шерстньова P.O. від 05.09.2006 року НОМЕР_1 про накладення на ІНФОРМАЦІЯ_1 у Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170 грн.
Керуючись п. 4 ст. 202, ст. 207 КАС України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень ДВС Донецької області задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2006 року скасувати.
Позовні вимоги задовольнити та скасувати постанову в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецького обласного управління юстиції Шерстньова P.O. від 05.09.2006 року НОМЕР_1 про накладення на ІНФОРМАЦІЯ_1 у Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.