УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
9 грудня 2009 року Справа № 2а-5968/09/2370
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Звенигородського міжрайонного прокурора Черкаської області до Ватутінської міської ради Черкаської області про визнання незаконним, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся Звенигородський міжрайонний прокурор Черкаської області, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Ватутінської міської ради Черкаської області № 42-8/У від 03.03.2009 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та № 55-21/У від 11.11.2009 року «Про протест прокурора», зобов’язати Ватутінську міську раду Черкаської області розірвати договір оренди земельної ділянки з кооперативом «Ходаки» від 03.03.2009 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України містить визначення поняття справи адміністративної юрисдикції, як переданого на вирішення адміністративного суду публічно-правового спору, у якому хоча б однією зі сторін є суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 1.ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб’єкта, а цей суб’єкт відповідно зобов’язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта.
Відповідно до ч. 5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Із наведенного випливає, що при здійсненні повноважень власника комунального майна рада є не суб’єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1.ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а рівноправним суб’єктом майнових відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися майном.
За таких обставин заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому орган місцевого самоврядування в них виступає як суб’єкт права власності, а не як суб’єкт владних повноважень. Прийняття зазначеними органами рішень є етапом реалізації волі власника, який не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Таким чином, судом встановлено, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 109, ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора Черкаської області до Ватутінської міської ради Черкаської області про визнання незаконним, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.
Повернути Звенигородському міжрайонному прокурору Черкаської області позовну заяву із усіма доданими до неї матеріалами та направити копію даної ухвали.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення або з дня її отримання стороною за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.О. Кульчицький