УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/4345/17 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 48 Доповідач Коломієць О.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Шевчук А.М., Талько О.Б.,

при секретарі

судового засідання: Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/4345/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 листопада 2017 року, яке ухвалено суддею Зосименко О.М. у м. Житомирі

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на малолітню дитину. В обґрунтування своїх вимог зазначила, вона та відповідач є батьками малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та уклали шлюб у встановленому законом порядку. У зв'язку з тим, що їх спільне життя не склалося, сторони не ведуть спільного господарства, матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає, позивач просила розірвати їх шлюб та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача щомісяця з моменту звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 24 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Розірвано шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 25 вересня 2007 року, актовий запис №1888, укладений між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.04.2017 року і до повноліття дитини. Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640,00 грн. та в дохід держави судовий збір в розмірі 640,00 грн..

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів та стягнення судового збору, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 листопада 2017 року, зменшивши розмір стягуваних аліментів до 1/8 частини всіх його доходів щомісячно до досягнення повноліття донькою ОСОБА_5. Скасувати зазначене рішення в частині стягнення з нього на користь держави та ОСОБА_7 по 640 грн. судового збору. На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано те, що він є інвалідом 2-ї групи та не може займатися важкою фізичною працею, що позбавляє його можливості працевлаштуватися та отримувати гідну заробітні плату. А розмір пенсіє по інвалідності, яку він отримує є незначним та становить лише 1452,00 грн. на місяць, а тому він не має можливості сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі.

В судовому засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Позивач заперечила щодо задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що сторони, відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис № 1888, зареєстрували шлюб 25.09.2007 року (а.с.4).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів суд першої інстанції виходив з того, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, однак, відповідач ухиляється від утримання дитини та не надає матеріальну допомогу добровільно.

Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як вбачається зі змісту постанови Верховного суду України по справі № 6-143цс13 від 05.02.2014 року зазначено, що відповідно до ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом другої групи за загальним захворюванням, не працює та отримує пенсію по інвалідності. Розмір якої станом на січень 2018 року становить 1452,00 грн. (а.с.45).

На даний час розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1860 грн. Розмір аліментів стягуваних на одну дитину віком від 6 років до 18 років не може бути меншим ніж 930 грн.

Разом з тим, той факт, що відповідач не працює та не має жодного доходу не позбавляє його обов'язку утримувати свою доньку до досягнення нею повноліття, так-як ОСОБА_3 є працездатним та не має інших осіб на своєму утриманні.

Крім того, встановлена апелянту друга група інвалідності за загальним захворюванням не перешкоджає останньому працювати на посадах, що не пов'язані з фізичним навантаженням на організм (наукова, творча, розумова діяльність) та належним чином виконувати свій батьківський обов'язок по утриманню дочки ОСОБА_5

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи матеріальний стан відповідача та право дитини на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати її до повноліття, як спосіб захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, суд першої інстанції надав належну оцінку наявним доказам та прийшов до вірного висновку про можливість сплачувати апелянтом аліменти на утримання дочки в розмірі ? частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині розподілу судових витрат не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, відповідно до положень ч. 4 ст. 379 ЦПК України, з ухваленням нового рішення в даній частині виходячи з наступного.

Так вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до пп. 3, 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп, а також позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу позивачем сплачено було лише судовий збір за вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 640 грн. Від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів остання була звільнена. Судом першої інстанції вимоги позивача були задоволені в повному обсязі.

Разом з тим, відповідач є інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 14.03.2017 року.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 звільнений від сплати судових витрат, відповідно до положеньст. 141 ЦПК України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а стягнення судового збору з відповідача на користь держави за задоволені вимоги про стягнення аліментів в розмірі 640 грн. - віднести на рахунок держави.

Рішення в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржено, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 листопада 2017 року в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 березня 2018 року.

Головуючий : Судді :