УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2007року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів Гриновецького Б.М., Гандзюка В.П.
за участю прокурора Журавльова Є.Є.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши 7 лютого 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Косівського районного суду від 10 листопада 2006р., -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканець АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, одружений, не працює, раніше не судимий, громадянин України
засуджений за ст.286 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20000грн. моральної шкоди та на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області 122 гривні за проведення експертизи.
Запобіжний захід засудженому з підписки про невиїзд змінено на взяття під варту та взято його під варту із зали суду.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 10 жовтня 2005 року біля 16 год. в АДРЕСА_2, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талону, що додається до посвідчення, свідоцтва про право спільної власності на вказаний автомобіль або тимчасового реєстраційного талону, керуючи технічно несправним та незареєстрованим у встановленому порядку транспортним засобом - автомобілем ЗІЛ-131, в умовах обмеженої видимості виїхав на зустрічну смугу руху проїзної частини дороги і рухаючись по ній допустив зіткнення з мотоциклом „ІЖ-Планета" під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок порушення ОСОБА_1 п.п.1.2, 2.1."а", „б",2.3"а", „б", 11.3, 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть.
Справа №11-34/2007р. Головуючий у 1-й інстанції Цалин Б.М.
Категорія 286 ч.2 КК України Доповідач: Іванів О.Й.
2
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи правильності кваліфікації своїх дій та доведеності вини у вчиненому, покликається на суворість призначеного йому покарання. Зазначає, що при наявності ряду пом"якшуючих покарання обставин, є всі підстави для звільнення його від відбування призначеного покарання з випробовуванням. Просить вирок змінити і пом"якшити покарання, застосувавши ст.75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію і просить пом"якшити призначене покарання, прокурора, який вирок суду вважає законним і обгрунтованим та просить залишити його без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на зібраних досудовим слідством, належно досліджених та правильно оцінених у судовому засіданні доказах і в апеляції засудженим не оспорюються.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом"якшують покарання.
До обставин, що пом"якшують покарання суд відніс в тому числі і ті, на які засуджений посилається в апеляції: часткове відшкодування потерпілим завданої шкоди, те, що раніше ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягався і позитивно характеризується по місцю проживання.
З врахуванням наведених обставин суд призначив ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України.
Тому підстав для зміни вироку та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, про що ставиться питання в апеляції, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Косівського районного суду від 10 листопада 2006 року відносно нього залишити без змін.