УКРАЇНА  

Суворовський районний суд  міста ОСОБА_1                                           

 Справа №2- 545  

   2009 рік

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

      23  жовтня  2009 року Суворовський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді Гудіної Н.І.

при секретарі Мельніченко А.О.,

розглянув  у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1  

справу за позовом  

 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,треті особи ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього  ОСОБА_5, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Суворовський РВ ОМУ УМВС України в Одеської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням

та зустрічному позову

 ОСОБА_3 , котрий діє у власних інтересах, та в інтересах   неповнолітнього  ОСОБА_5  до ОСОБА_2 ,  третя особа Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації  Одеської міської ради про усунення перешкод в користуванні квартирою  та встановлення порядку користування квартирою       

Установив:                    

Позивач ОСОБА_2  звернулась до суду з зазначеним позовом 08.04.2008 року , з приводу якого пояснила наступне.  

Позивач ОСОБА_2 є наймачем двохкімнатної квартири № 13 житловою площею 25,0 кв. м, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Поштова, 5, та яка належить Одеській міській громаді.

На підставі рішення Суворовського районного суду міста  ОСОБА_1 яке було ухвалене 18.11.05 року  по цивільній справі № 2-3032, відповідач ОСОБА_3 був примусово заселений до квартири АДРЕСА_1, де самочинно зайняв кімнату площею 12,5 кв. м, хоча у рішенні суду порядок користування житловими приміщеннями в цій квартирі не був встановлений. Разом із ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1 зареєстровано у якості особи, яка постійно там проживає, його сина - онука позивачки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка стверджує , що насправді ОСОБА_3 з 13.11.1999 року в квартирі не проживає , оскільки фактично 13.11.99 року  вибув з неї спочатку до квартири №-32 в  будинку № 8 по вулиці Краснослобідській міста  Одеси, співвласницею якої є дружина ОСОБА_3 -  ОСОБА_4 ОСОБА_6 там з дня свого народження проживав його син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить довідка з медичної установи, де лікувалася дитина. В квітні 2007 року  сім'я відповідача у повному складі переїхала до квартири № 91 у будинку № 66 корпус 2 по вулиці Академіка Заболотного місті  Одеси на постійне проживання. Вказана квартира придбана під час шлюбу на ім'я дружини ОСОБА_3 -   ОСОБА_4, тобто, відповідно до ст. ст. 60 і 61 СК України та ч. З ст. 368 ЦК України, цей об'єкт нерухомості являється загальною сумісною власністю подружжя.

16.05.2006 року  на ім'я ОСОБА_4 , яка є дружиною відповідача, в КП «ОМБТІ та РОН» була зареєстрована у якості об'єкту власності квартира № 91 у будинку № 66 корпус 2 по вулиці Академіка Заболотного міста  Одеси.  

Згідно до ст. ст. 60, 61,  70 СК України, а також  ч. З ст. 368 ЦК України, ОСОБА_3 являється співвласником вищеназваної квартири з рівними правами власності на неї з ОСОБА_4

Відповідно до роз'яснень, що приведені у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.85 року  (із змінами, внесеними згідно з постановами № 2 від 10.03.89 року , № 13 від 25.12.92 року , та № 15 від 25.05.98 року ) „ Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України": «Відповідно до ст. 107 ЖК наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресування кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо)».

На підставі викладеного позивачка прохає на ухвалення  рішення, яким визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування житловими приміщеннями в квартирі АДРЕСА_1.

В липні 2008 року  до суду з зустрічною позовною  заявою звернувся ОСОБА_3, діючий у власних інтересах і в інтересах свого неповнолітнього сина  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій він просить усунути перешкоди  в користуванні квартирою та встановити порядок користування спірною квартирою.

 В квартирі АДРЕСА_2 він  проживає  з моменту народження (з 1977 року), а зареєстрований за місцем проживання з 16 років, тобто з моменту одержання паспорта. В квартирі проживають три особи: його мати - ОСОБА_2, він - ОСОБА_3,та його  син — ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказана квартира складається з двох роздільних  кімнат  (по 12,5 кв. м кожна), кухні, санвузла - загальною площею 41 кв. м.

Його мати - ОСОБА_2, з якою він  знаходиться  украй неприязних відносинах , постійно чинить їм перешкоди в користуванні квартирою . Ще в 2000 році, в той час, коли він був тимчасово виписаний з квартири на час навчання в Одеській Державній  ОСОБА_7 - мати незаконно приватизовувала квартиру, чим порушила його права . Суворовський районний суд міста  ОСОБА_1 своїм рішенням від 09 вересня 2004 року  приватизацію  квартири визнав недійсною (це рішення було ухвалене апеляційним судом Одеської  області - 27 жовтня 2005 року , та в касаційному розгляді - апеляційним судом Харківської  Області - 04.06.2007 року).

В 2002 році, під час  перебування відповідача в закордонному відрядженні, позивачка  підробила І підписала та сфальсифікувала заяву Ф-№15  і без його  згоди прописала його зведеного брата ОСОБА_8 Рішенням Суворовського  районного суду міста  ОСОБА_1 від 22 лютого 2006 року   реєстрація ОСОБА_8  визнана незаконною і відмовлено в  його реєстрації.

В 2003 році ОСОБА_2 змінила ключі на вхідних дверях до спірної  квартири і перестала  впускати відповідача ОСОБА_3, адресувала йому  листи загрожуючого змісту, вимагаючи його  негайного виписування  з квартири. Тоді він  вимушений був   звернутися до міліції, у ЖЕК - де йому  й стало  відомо про незаконну приватизацію квартири і незаконну реєстрацію брата.  

За рішенням Суворовського районного суду від 09 вересня 2004 року він  був вселений в квартиру знову.

Відповідач ОСОБА_3 вселився до спірної квартири 08.06.2006 року, але позивачка  - ОСОБА_2 продовжувала  перешкоджати  йому   з сином проживанню в квартирі. Обидві кімнати були зайняті її речами  аж до січня 2007 року, що не давало їм  можливості нормально там жити. На кухонні двері позивачка  поставила свій замок і постійно закриває його. Тільки в січні 2007 року, після бесіди з дільничим  інспектором,  ОСОБА_2  звільнила для них одну з кімнат.

Після повернення з рейсу 02.06.2008 року, відповідач  узнав, що  позивачка використовує  третій  замок на вхідних дверях, від якого у нього  немає ключа. Хоча його  речі залишилися в його кімнаті ,  але доступу до квартири тепер у відповідача з сином немає. Квартирну платню і комунальні послуги відповідач оплачує постійно і в повному об'ємі. Тому відповідач ОСОБА_3 в своїх зустрічних вимогах просить суд :  

Зобов'язати  ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в користуванні квартирою №13 будинку №5 по вулиці Поштова міста  Одеса;

Визначити порядок користування квартирою розташованою за адресою, АДРЕСА_3.

 Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала повністю, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала в повному обсязі, просив суд в їх задоволені відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_3, діючий в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5  просив суд відмовити в задоволені позову ОСОБА_2 в повному обсязі, а його зустрічні вимоги задовольнити повністю.  

Треті особи – Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації міста ОСОБА_1 просив суд розглянути справу по суті в їх відсутність з урахуванням інтересів малолітнього ОСОБА_5, відповідно до листів  № 06 -8/228 від 27.02.2009 року  / л. с. 139 /, від 26.08.2009 року  № 01-05-8/2995 вх /л. с.152/,  від 18.09.2009 року  № 01-08-8/ 3435 вх /л. с. 174/.  Суворовський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області  в своєму листі прохають розглянути справу в їх відсутність , на розсуд суду /л. с. 172/.                                                                                                                                                              

Вислухавши пояснення та думки сторін, пояснення свідків  ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,  ОСОБА_12, ОСОБА_1  ,ОСОБА_6, ОСОБА_13 , ОСОБА_14,   з,ясувавши обставини ,  дослідивши та проаналізувавши матеріали  справи , суд доходить висновку, що в задоволені позовних  вимог  ОСОБА_2 слід  відмовити повністю, а зустрічний позов  ОСОБА_3 задовольнити повністю.  

Як встановлено в судовому засіданні,  ОСОБА_2 є наймачем  двохкімнатної квартири АДРЕСА_4,  обидві кімнати мають площу по 12,8 кв. м. Відповідач ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований у спірної квартирі  з моменту свого народження – це з 1977 року.  

Між матір'ю  та сином – сторонами по справі, склались  украй негативні стосунки. В наслідок чого, коли відповідач  під час навчання  в  Одеській Державній  ОСОБА_7 академії в 2000 році був тимчасово виписаний  зі спірної квартири , позивачка незаконно приватизувала квартиру, що було скасовано рішеннями судів :  Суворовського районного суду міста ОСОБА_1 від 09 вересня 2004 року / л. с. 53-54 /, Ухвалою  апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2005 року / л. с. 55-56 /,  касаційною інстанцією – ухвалою апеляційного суду Харківської області від 04 червня 2007 року / л. с. 58-59 / . Під час перебування відповідача в закордонному відрядженні в 2002 році, без  його згоди, позивачка незаконно зареєструвала  в спірній квартирі  свого старшого сина ОСОБА_8 Рішенням Суворовського районного суду міста ОСОБА_1 від 22 лютого 2006 року / л. с. 67-68 /  ця реєстрація  визнана незаконною та скасована, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2006 року  рішення райсуду залишено без змін. Однак , незважаючи  на рішення судів різних інстанцій, позивачка змінила замки в спірній квартирі , не пускаючи відповідача в квартиру, погрожувала йому, вимагаючи  його негайного зняття з реєстрації. Вселення відповідача в спірну квартиру відбулося лише в червні 2006 року, але мати відповідача  продовжувала перешкоджати йому з малолітнім сином проживати там, обидві кімнати були зайняті її речами. Тільки в січні 2007 року, після  неодноразових звернень до міліції,  позивачка звільнила для відповідача з сином одну із кімнат, в яку він вніс свої речі, та поставив замок.

Повернувшись з рейсу в червні 2008 року , відповідач постав перед фактом, що позивачка  поставила на вхідні двері ще третій замок, від якого у нього не має ключа, якій вона і не дає йому. Тепер доступу в спірну квартиру і в свою кімнату, де у нього  залишились  особисті  речі  у ОСОБА_3 не має. При цьому відповідач сплачує  квартирну плату і комунальні послуги, про  що є відповідні  квитанції  / л. с. 71-92 / та довідка  від 24.06.2008 року  ЖЕП «Будпроект»  /л. с. 98/.

Свідки  ОСОБА_9,   ОСОБА_12, ОСОБА_1,  ОСОБА_6,  ОСОБА_13 пояснили , що акти /  л. с. 153-158/ , які є в справі вони підписали, в спірну квартиру не заходили і не перевіряли чи проживає там відповідач, однак біля будинку № 5 по вулиці Поштовій в місті Одесі відповідача вони не бачили. Свідки  ОСОБА_10  і  ОСОБА_11  пояснили, що  відповідач зайняв одну з кімнат , де розмістив свої речі, однак кімнату закрив на замок і там не проживає. Свідок ОСОБА_14, яка працює паспортистом, пояснила, що  на акті від 12 липня 2008 року /л. с. 153/  вона завірила підписи  осіб, самих осіб вона не бачила акти  і їх паспорти принесла ОСОБА_2 Вона подзвонила тім особам, які перелічені в актах по телефону,  і вони підтвердили, що вони підписали ці акти, та надали ОСОБА_2 свої паспорти. Після чого,   директор  ЖЕП  ТОВ «Будпроект» , теж підписав ці акти.  Взагалі це   не входить в її обов’язки , оскільки це обов’язок  директора ЖЕП , але у нього не було часу і він доручив зробити це їй.  

Суд не може прийняти  акти як доказ , в підтвердження позову ОСОБА_2,    в котрих   вказано, що а ні ОСОБА_3 а ні   сина  свідки не бачили,  що   речей ОСОБА_3  в квартирі не має, оскільки акти від 16.12.2003 року( а.с. 7) не відноситься до спору по суті,   так як  події,  які підтверджують ці акти, відбулися під час   вселення відповідача в спірну квартиру.  Акти від 20.11.2007 року( а.с. 9) від 03.02.2008 року( а.с. 32) від 14.12.2007 року( а.с. 33), від 12.02.2007 року ( а.с. 34), від 8 грудня 2006 року( а.с. 35),   не можуть бути узяти до уваги судом, оскільки   свідки не  дають пояснень того, чи дійсно речи ОСОБА_3 знаходяться у спірної квартирі, чи їм відомо, що цих   речей не має. Як вбачається з довідки № 0638/Д від 24.06.2008 року ОСОБА_3 знаходився у рейсі в період з 22.07.2006 року по 12.12.2006 року, з 11.04.2007 року по 16.09.2007 року, з 12.01.2008 року по 31.05.2008 року( л.с..37) , с 19.09.2008 року по 19.01.2009 року ( а.с. 113) ОСОБА_10 і ОСОБА_11 – це син та невістка , які   знаходяться в негативних відносинах з відповідачем, але ж й  вони підтвердили ту обставину, що після того, як ОСОБА_3 був вселений в спірну квартиру, він зайняв одну з кімнат, закрив її на замок, та залишив у ній якісь речи. Крім того, на л.с. 46,49 містяться відомості щодо перебування дитини ОСОБА_5, та ОСОБА_3  в МКЛ №11, де вони отримали медичну допомогу. На а.с. 47-48 є ксерокопії абонементу щодо отримання поштової кореспонденції на адресу   спірної квартири на ім'я ОСОБА_3

  Крім того й сама позивачка по первісному позову ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що дійсно, після вселення у спірну квартиру відповідача, останній вніс в кімнату, яку вони називають «дитячою « свої речи та поставів замок, таким чином позбавивши її можливості користуватися цей кімнатою. Не заперечувала ОСОБА_2 й проти того, що вона займати іншу кімнату, окрім тої в якої вона проживає не має бажання.

  Факт украй неприязних відносин між  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлений рішенням Суворовського районного суду міста ОСОБА_1 від 9 вересня 2004 року по справі № 2-3032( а.с. 53-56-60), постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.12.2006 року(а.с. 63), від 12.06.2008 року( а.с.65).  Постановою Суворовського районного суду міста ОСОБА_1 від 22 лютого 2006 року по справі № 2-1015 по справі за позовом ОСОБА_3 до ВГРФО Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеської області, третя особа ОСОБА_10 про визнання дій неправомірними та визнання реєстрації ОСОБА_10 незаконною, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку ( а.с. 67-68,69-70)

 У відповідності до ст. 64  ЖК України :»       Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні  з  наймачем  усіма  правами  і  несуть усі обов'язки,  що випливають з договору найму жилого  приміщення.  Повнолітні  члени сім'ї  несуть  солідарну  з  наймачем  майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

 До членів  сім'ї наймача належать дружина наймача,  їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони  постійно  проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

       Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача,  але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї. «

 Відповідно до ст.  65 ЖК України  : « Наймач вправі  у  встановленому  порядку  за письмовою згодою всіх членів сім'ї,  які проживають разом з ним,  вселити в займане ним жиле приміщення  свою дружину,  дітей, батьків, а також інших  
осіб.  На вселення до батьків їх  неповнолітніх  дітей  зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача,  набувають  рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим  приміщенням,  якщо при вселенні  між  цими  особами,  наймачем  та  членами його сім'ї,  які проживають з ним, не було іншої угоди про  порядок користування жилим приміщенням. «

Відповідач ОСОБА_3  плату за користування житлом  і комунальні послуги сплачує  регулярно( а.с. 71-92),  не порушуючи вимоги статті  66 ЖК України : « Плата за користування житлом (квартирна  плата)  обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).    Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати   за  користування   житлом   (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В одинарному  розмірі  оплачується  загальна  площа,  що  має належати наймачеві  та членам його сім'ї за встановленими нормами, а також зайва площа,  якщо розміри її на всю сім'ю не  перевищують половини норми загальної площі, яку  належить  мати  одній  особі. Плата за користування рештою зайвої  загальної  площі  береться  в  
підвищеному розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальна  площа,  право  користування  якою  зберігається  за  
тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї, не  вважається зайвою» ,  

 Позивачка ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні, що відповідач сплачує квартиру плату та комунальні послуги .  

Відповідно до ст.   67 ЖК України :»Плата  за  комунальні  послуги  (водопостачання, газ, теплова  енергія  та  інші  послуги)  береться  крім  квартирної  плати  за  затвердженими в установленому порядку тарифами» , і  

      Із змісту ст.    68  ЖК України :           «Наймач зобов'язаний  своєчасно  вносити  квартирну  плату  та  плату за комунальні послуги.

      Квартирна плата  та  плата  за  комунальні послуги в будинках  державного і громадського житлового  фонду  вносяться  щомісяця  в  строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР».  
Із змісту ст.  71   ЖК України  слідує, що «     При тимчасовій відсутності наймача або членів його  сім'ї  за  ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

 Якщо наймач або члени його сім'ї  були  відсутні  з  поважних  причин  понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього  може  бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

 Жиле приміщення  зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:

      2)  тимчасового  виїзду  з  постійного  місця  проживання  за  умовами  і  характером  роботи  або  у  зв'язку з навчанням (учні,  студенти,  стажисти,  аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, -  протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

   3) поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до  
родичів,  опікуна чи  піклувальника  -  протягом  усього  часу  їх  перебування в цьому закладі,  у родичів, опікуна чи піклувальника,  якщо в будинку,  квартирі (їх частині) залишилися  проживати  інші  члени сім'ї.

       Якщо з будинку,  квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і  членів її (їх) сім'ї не залишилося,  це житло може бути надано  за  договором   оренди   іншому   громадянину   до  закінчення  строку  перебування дитини (дітей) у дитячому закладі  або  до  досягнення  нею  (ними)  повноліття  і  повернення  від  родичів,  опікуна  чи  
піклувальника,  в окремих випадках  -  до  закінчення  навчання  в  загальноосвітніх  навчальних закладах усіх типів і форм власності,  у тому числі для громадян,  які потребують соціальної допомоги  та  соціальної  реабілітації,  а також в професійно-технічних чи вищих  навчальних закладах або до закінчення  строку  служби  у  Збройних  
Силах  України  та інших військових формуваннях;»      

 Відповідно до ст.    107 ЖК України  «     Наймач жилого  приміщення  вправі  за  згодою  членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму.

       У разі  вибуття  наймача та  членів  його  сім'ї  на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле  приміщення в  тому  ж  населеному  пункті  договір  найму  жилого  приміщення вважається розірваним з дня  вибуття.  Якщо  з  жилого  приміщення вибуває  не  вся  сім'я,  то  договір  найму  жилого приміщення не  
розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. «

Позивач  ОСОБА_2 не надала  доказів та не довела у судовому засіданні  свої позовні  вимоги  стосовно того, що її молодший син ОСОБА_3 і онук ОСОБА_5 втратила право користування спірною жилою площею, крім  свого вкрай негативного відношення до  відповідачів .

 З урахуванням наведенного, суд вважає , що позовні вимоги ОСОБА_2  є безпідставними, необґрунтованими, недоказаними  в повному обсязі,  такими що  знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому  підлягають відмові в повному обсязі.          

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та встановлення порядку користування квартирою   підлягають задоволенню з наступних підстав:

 В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 визнала, що ОСОБА_3 займає окрему кімнату, до котрої  вона не має до неї доступу. Таким чином, сторони фактично визначили порядок користування спірною квартирою, закріпивши за собою кімнати.  , суд вважає, що   ОСОБА_2 повинна бути зобов’язаною  не чинити  ОСОБА_3 та ОСОБА_5 можливістю  користуватися    квартирою № 13 в будинку №5 по вулиці Поштовій в місті Одесі, та визначити порядок користування квартирою  № 13 в будинку №5 по вулиці Поштовій в місті Одесі, виділів в користування  ОСОБА_2 кімнату площею 12,8 м2( котра  позначена в технічному паспорті під № 4), ОСОБА_3 та ОСОБА_5 кімнату площею, 12,8 м2,( котра  позначена в технічному паспорті під № 6)   підсобні приміщення, кухню,  ванну кімнату, туалет, коридор, залишити в загальному користуванні    

На підставі  викладеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 30, 62, 169,212-215, 218 ЦПК України,   ст. ст.  64,65,66,67,68,71,107,191  ЖК України,    суд –  

Вирішив:  

  В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,треті особи   ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього  ОСОБА_5, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Суворовський РВ ОМУ УМВС України в Одеської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовити.

  Позов    ОСОБА_3 , котрий діє у власних інтересах, та в інтересах   неповнолітнього  ОСОБА_5  до ОСОБА_2 ,  третя особа Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації  Одеської міської ради про усунення перешкод в користуванні квартирою  та встановлення порядку користування квартирою        задовольнити.

 Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити  ОСОБА_3 та ОСОБА_5 користуватися    квартирою № 13 в будинку №5 по вулиці Поштовій в місті Одесі.

 Визначити порядок користування квартирою  № 13 в будинку №5 по вулиці Поштовій в місті Одесі, виділів в користування  ОСОБА_2 кімнату площею 12,8 м2( котра  позначена в технічному паспорті під № 4), ОСОБА_3 та ОСОБА_5 кімнату площею, 12,8 м2,( котра  позначена в технічному паспорті під № 6)   підсобні приміщення, кухню,  ванну кімнату, туалет, коридор, залишити в загальному користуванні                                        

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

 Суддя       -