АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/416/18Головуючий по 1 інстанції Демчик Р.В.

Категорія: 19, 27 Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В., Ювшина В.І.

секретар: Попова М.В.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 грудня 2017 року у складі судді Демчика Р.В.,:

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 2 квітня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №СSІРGІ0000004807, згідно умов якого ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 110000 грн. на термін до 2 квітня 2018 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

Згідно заяви відповідача від 11 липня 2008 року кредитний договір №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року переведено з валюти кредитування - гривні у валюту - долар США. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку складає 23382,99 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором №СSІРGІ0000004807 між ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були укладені договори поруки.

В ході судового розгляду позивач змінював свої позовні вимоги, обґрунтовуючи їх тим, що 26 грудня 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року.

Згідно п. 8.1. вказаної додаткової угоди кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти на строк до 23 серпня 2028 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 23382, 99 доларів США та у розмірі 5923,64 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 3,00 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2. даного договору. Періодом сплати вважати період «23» число кожного місяця.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_5 станом на 11 серпня 2015 року має заборгованість в сумі в сумі 50210,01 доларів США, з яких:

28669, 30 доларів США - заборгованість за кредитом,

3700,48 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом,

716,09 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом,

14733,19 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, а також штрафи - 11,76 доларів США та 2390,95 доларів США.

Просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року в сумі 50210,01 доларів США, 250 грн. штрафу та судові витрати.

ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача та визнання додаткової угоди №1 від 26 грудня 2012 року недійсною.

Зустрічний позов обґрунтовує тим, що рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 22 березня 2011 року стягнуто з нього на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року в сумі 23158,39 доларів США, що станом на 21 квітня 2009 року в гривневому еквіваленті становить 178319 грн. 39 коп., та 1950 грн. судових витрат.

5 лютого 2016 року ОСОБА_5 була отримана довідка, в якій зазначено, що він, станом на 5 грудня 2016 року не має заборгованості перед ПАТ КБ «Приватбанк».

26 грудня 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року.

Вважає, що сторонами не була дотримана письмова форма договору, тому додаткова угода від 26 грудня 2012 року є такою, яку укладено з порушенням встановленої законом письмової форми, тому цей договір має бути визнаний недійсним, оскільки він не відповідає вимогам ч.4 ст.203 ЦК України.

Крім цього, в додатковій угоді від 26 грудня 2012 року відсутній детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту. У додатковій угоді графік погашення кредиту не містить інформації щодо вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом.

Сторони не досягли згоди щодо порядку погашення кредиту та сплати процентів, а саме: реквізитів рахунків на які необхідно здійснювати зазначені платежі. Заяву на видачу готівки від 26 грудня 2012 року ОСОБА_5 не підписував. Кредитні кошти згідно додаткової угоди банком надані не були.

Просив суд визнати додаткову угоду №1 від 26 грудня 2012 року до кредитного договору № С8ІРОІ0000004807 від 2 квітня 2008 року недійсною, через її нікчемність.

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 грудня 2017 року в задоволенні первісного позову ПАТ КБ «Приватбанк» та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову ПАТ КБ «Приватбанк» мотивовано не наведенням доказів отримання ОСОБА_5 кредитних коштів на виконання додаткової угоди №1 від 26 грудня 2012 року та доказів укладення даної угоди з метою реструктуризації боргу відповідача. Крім того, враховано рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 10 березня 2011 року, яким стягнуто з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року, що розцінено судом як подвійна цивільно-правова відповідальність, у разі задоволення первісного позову у даній справі. Також суд не знайшов підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 26 грудня 2012 року, оскільки остання не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особи, які вчинили даний правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі; правочин вчинено у формі, встановленій законом; договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У січні 2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просили скасувати рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» та ухвалити нове рішення про задоволення позову у наведеній частині, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення просили залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована відсутністю доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, підтвердженням суми заборгованості відповідача розрахунком заборгованості та наданою довідкою про її наявність, тому вважають позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Скаржник зазначає, що ні кредитним договором, ні діючим законодавством не передбачено, що ухвалення рішення є підставою для припинення правовідносин сторін, тому суд незаконно відмовив у позові банку щодо стягнення залишку боргу по кредиту за інші періоди. Кредитодавець має право на одержання від позичальника тіла кредиту, процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором, а також неустойку. Банк правомірно, відповідно до умов договору нараховує відсотки та інші платежі. Вважають не доведеним, що сума заборгованості нарахована незаконно чи не відповідає умовам укладеної угоди між сторонами, таким чином позовні вимоги банку про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Рішення суду оскаржується в частині відмови в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк», тому на предмет законності та обґрунтованості судом апеляційної інстанції перевіряється в зазначеній частині.

ОСОБА_5 скерував до суду відзив на апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк», в якому вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими, а рішення суду винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень. Судом вірно застосовано як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення цивільного спору, доведено та всебічно обгрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, грунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 2 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 був укладений договір про іпотечний кредит №СSІРGІ0000004807. (Т.1 а.с. 16-18)

Пунктом 1.1 договору передбачено, що кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 110 000 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 110 000 грн., сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15,00 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.

Відповідно до п. 1.3 договору, кредит надається строком погашення не пізніше 2 квітня 2018 року на: поліпшення якості окремої квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

2 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був укладений договір поруки №СSІРGІ0000004807, згідно умов якого, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов'язань за договором про іпотечний кредит №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладання договору, так і тими що виникають на його підставі в майбутньому.(Т.1 а.с. 23-24)

4 серпня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 була укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит № СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року. (т.1 а.с. 20).

Пунктом п.8.1. додаткової угоди передбачено, що банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом: перерахування на рахунок №29097050055858 на строк з 4 серпня 2008 року по 2 серпня 2015 року включно, у вигляді строкового кредиту у розмірі 23382, 99 доларів СІЛА на наступні цілі: на споживчі потреби, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0% від суми наданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода за резервування ресурсів в розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2. даного договору. Станом на 4 серпня 2008 року залишок заборгованості по договору за іпотечний кредит № СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року складає 108 497 грн. 08 коп., що еквівалентно 23382, 29 доларів США.

26 грудня 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року, в якій дійшли згоди внести зміни в кредитний договір №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року (Т.1 а.с. 68-69).

Пунктом 1 додаткової угоди передбачено, що суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання цієї додаткової угоди зменшити на 13590, 79 доларів США, а саме: відсотки у розмірі 0,00 дол. США, комісія у розмірі 0,00 дол. США, пеня у розмірі 13590, 79 доларів США.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено викласти п.8.1. договору в наступній редакції:

8.1. Кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти на строк до 23 серпня 2028 року у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 23382, 99 доларів США та у розмірі 5923,64 доларів США шляхом перерахування на рахунок №26209051501026 на наступні цілі: на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0% від суми наданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода за резервування ресурсів в розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2. даного договору.

Відповідно до п.4 додаткової угоди, підписання цієї додаткової угоди не є рішенням банку про анулювання заборгованості.

26 грудня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 був укладений договір поруки, згідно умов якого, поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов'язань за кредитним договором №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року та додаткової угоди №1 до кредитного договору №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року згідно якої кредитор надав боржнику кредит в сумі 29306,65 доларів США. (Т.1 а.с. 25).

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року у розмірі 23158,39 доларів США, що в гривневому еквіваленті складало 178319 грн. 60 коп., державне мито в сумі 1700 грн., та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 180 269 грн. 60 коп. (Т.1 а.с. 81)

Відповідно доо ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням) то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати процентів належних йому.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, встановивши, зокрема, існування рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 10 березня 2011 року про стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь банку за кредитним договором №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року, яке набрало законної сили та не було звернуто до виконання, наявність довідок банку від 5 лютого та 8 лютого 2016 року про відсутність заборгованості з боку ОСОБА_5, надавши критичну оцінку наданій банком довідці від 18 лютого 2016 року про наявність боргу ОСОБА_5 перед банком з підстави неідентифікування даної заборгованості саме по оскаржуваному кредиту, а також врахувавши, що додаткова угода №1 від 26 грудня 2012 року є лише зміною кредитного договору №СSІРGІ0000004807 від 2 квітня 2008 року, на виконання якої позивач ставить вимогу про стягнення боргу, встановивши відсутність факту отримання коштів ОСОБА_5 за додатковою угодою, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог банку, оскільки задоволення позову, з підстав зазначених позивачем призведе до подвійного стягнення боргу за одним і тим же кредитним договором.

Доводи скаржника про наявність рішення суду від 10 березня 2011 року про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє відносин сторін кредитного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, оцінюються колегією судів критично, оскільки розрахунок боргу свідчить про те, що борг виник в межах періоду стягнення за рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 10 березня 2011 року, що зумовлює подвійну відповідальність боржника. Предметом спору у цій справі є вимоги, які виникають із факту невиконання зобов'язання з повернення коштів.

Безпідставними є твердження скаржника і про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів в рамках даної справи, оскільки дані вимоги є похідними від вимог до основного боржника, які судом не задоволені.

Наведене свідчить, що постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 грудня 2017 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді В.В.Пономаренко

Ю.В.Сіренко

В.І.Ювшин